Ухвала

від 26.04.2012 по справі 2-77

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-77 Головуючий у суді у 1 інстанції - Куц Номер провадження 22-ц/1890/990/12 Суддя-доповідач - Криворотенко Категорія - 32

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Дубровної В. В., Сибільової Л. О.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 02 березня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 02 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 296 грн. майнової шкоди по витратам на лікування і транспортні витрати та 3000 грн. моральної шкоди, а всього 3 269 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення місцевого суду скасувати та у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 04 вересня 2011 року, близько 13 години, на території домоволодіння ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 між останньою та ОСОБА_1 відбувся конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, у вигляді закритої травми грудної клітки, забій грудної клітки справа, забій обох плечей, садна та крововиливів в області плечей та інших частин тіла.

З акту судово - медичного дослідження (обстеження) позивачки ОСОБА_2, яке було проведено з 05 по 07 вересня 2011 року, вбачається, що у останньої були виявлені легкі тілесні ушкодження, які утворилися від дій тупих предметів (а.с.53).

У зв'язку з заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_2 з 5 по 24 вересня 2011 року перебувала на амбулаторному лікуванні (а.с. 7, 29), в результаті чого понесла витрати на лікування та транспортні витрати.

Вказані факти правильно і з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до частин 1,2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення на користь ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди, місцевий суд виходив з того, що діями ОСОБА_1 позивачці дійсно була завдана матеріальна та моральна шкода, яка повинна бути відшкодована відповідно до вимог ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

З даним висновком суду колегія суддів погоджується в повній мірі, оскільки він є обґрунтованим та відповідає обставинам справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що ОСОБА_1 не надано відповідних доказів щодо відсутності його вини у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини ОСОБА_1 у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_2 у зв'язку з відмовою у порушенні кримінальної справи є необґрунтованими. Зокрема постанова про відмову у порушенні кримінальної справи не може свідчити про відсутність вини особи у заподіяні шкоди. Навпаки зібраними по справі доказами підтверджується факт заподіяння тілесних ушкоджень саме відповідачем ОСОБА_3

Апеляційна скарга не містить посилання на докази чи обставини справи, які б ставили під сумнів даний висновок.

Колегія суддів погоджується і з висновком суду щодо відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 3000 грн. А саме, враховуючи, що тілесні ушкодження заподіяні ОСОБА_2 призвели до зміни звичного способу її життя, душевних переживань, вона змушена була проходити лікування. Колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача, а розмір цього відшкодування визначено місцевим судом виходячи з конкретних обставин справи, засад розумності, виваженості і справедливості, що відповідає положенням ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення місцевого суду, оскільки останнє ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 02 березня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -