Рішення

від 13.07.2011 по справі 2-995/2011

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

Справа № 2-995/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 липня 2011 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О, при секретарі Халілової Е.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати автомобіль ВАЗ-21093 д/н НОМЕР_2 об'єктом права спільної сумісної власності її та ОСОБА_2, як подружжя, визнати за нею право власності на 2/3 частини цього автомобілю та провести розділ його, стягнувши з відповідача на її користь вартість 2/3 частини цього автомобілю, залишивши автомобіль у відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підчас шлюбу між ними було придбано зазначений автомобіль, яким наразі користується відповідач. В неї на утримання також мається неповнолітня дитина, тому вона просить збільшити з врахуванням цього її частку в цьому майні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив. Про час та місця слухання справи був належним чином повідомлений, про що у справі маються докази. Надав суду письмову заяву в який зазначає свою обізнаність про дату та часу розгляду справи, і просить у задоволення позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, якщо у суду не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину його неявки визнано судом неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.03.2005 року, якій було розірвано за рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 27 вересня 2010 року.

В них мається сумісна дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який наразі проживає із позивачкою.

Підчас шлюбу сторонами було придбано автомобіль ВАЗ-21093 д/н НОМЕР_2, якій був зареєстрований 22.11.2008 року на відповідача.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Згідно із ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В силу ч. 3 ст. 71 СК України, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Проте суду не доведено наявності умови, визначеної у ч. 3 ст. 70 СК України, задля збільшення частки майна позивачки, тому суд вважає, що її частка в спірному майні (автомобілі) становитиме лише Ѕ частину.

Згідно до ч. 2 ст. 71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Проте, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідач своєї згоди на виплату компенсації не надав, відповідної кількості грошових коштів на депозитний рахунок не вніс, у зв'язку із чим умови, визначені в ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК України, не являються дотриманими, а тому суд визначає лише ідеальні частки сторін у праві їх власності на об'єкт права спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст. ст. 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати автомобіль ВАЗ-21093 д/н НОМЕР_2 об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2, як подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля ВАЗ-21093 д/н НОМЕР_2, залишивши у власності ОСОБА_2 Ѕ частину зазначеного автомобілю.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Київського районного суду м. Сімферополя протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: