Ухвала

від 11.05.2012 по справі 2-995/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

11.05.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-2790-782/2012р. Головуючий

в першій інстанції Лушніков В.Ф.

Категорія 37 Доповідач в апеляційній

інстанції Клочко В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Володіної Л.В., Лівінського С.В.,

при секретарі - Блох Д.Д.,

за участю ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 в серпні 2010 року звернулась з позовом до ОСОБА_5 та вточнивши протягом розгляду справи вимоги просила встановити факт її сумісного проживання з ОСОБА_6 в період з 30.10.2001 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6, а саме - на 1/18 частку квартири АДРЕСА_1.

Вимоги мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності власниками квартири АДРЕСА_1 по 1/3 частки є вона та були: ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 На момент відкриття спадщини після смерті її сина - ОСОБА_6 вона проживала разом зі спадкодавцем, однак у встановлений законом строк у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини не звернулася. Вважає, що вона має право на спадкування 1/9 частки вказаної квартири після смерті ОСОБА_6, оскільки фактично прийняла спадщину, проживала спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказує, що ОСОБА_5, яка є донькою ОСОБА_6, має право лише на 1/9 частку вказаної квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 лютого 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду як ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи та у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Обговоривши доводи скарги, заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд виходив з того, що позивачкою не представлено суду доказів, які підтверджують фактичне прийняття нею спадку - квартири.

З такими висновками погоджується судова колегія, оскільки вони законні, обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності №817/27 від 19.10.2000 р. належала на праві сумісної часткової власності ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у рівних частках (по 1/3, арк.с.12).

Позивачка у справі ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та подружжям ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.с.14-17).

Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями першої черги були: його батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_7, та донька - ОСОБА_5, з яких спадщину у встановленому законом порядку прийняли ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - по 1/6 частки спірної квартири кожний (арк.с.100-119).

Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1ст 1270ЦК України строк.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в спірній квартирі була зареєстрована з 14.02.1970 р. по 22.09.2000 р. (арк.с.188). З 16.01.2001 р. по 28.10.2005 р. ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, яка вказана як адреса проживання у договорі купівлі-продажу від 10.10.2005 р. (арк.с.187). З 01.11.2005 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3. Вказана квартира належить їй на праві власності (арк.с.187,188).

Судом також встановлено, що після смерті ОСОБА_6 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась (арк.с.100-122).

Суд правильно оцінив викладене і те що, доказів, які підтверджують постійне проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, позивачем не надано, тому обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та документальну недоведеність.

Таким чином, колегія суддів вважає, що факт постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини позивачем не доведено, в установлений законом строк вона ніяких дій, які б свідчили про прийняття нею спадщини, не вчинила, доказів цьому не надала. Листування, на які вона посилається, як на одну із підстав в обґрунтування вимог, не можуть бути покладені в основу рішення суду, оскільки не підтверджує факт спільного проживання з сином. Крім того, акт обстеження житлових умов від 28.07.2010 р. (арк.с.13) не відноситься до періоду часу, що передував відкриттю спадщини, та підтверджує факт спільного проживання з ОСОБА_7, а не з ОСОБА_6

Крім того, за змістом п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

З урахуванням наведених положень закону право на спадщину мають особи, які її прийняли. Разом із тим, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Отже, за наявності умов у спадкоємця для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, позовні вимоги про визнання права на спадщину задоволенню не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, зокрема в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, в нотаріальній конторі заведена спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_6 (арк.с. 100-122). Проте, відомості щодо звернення ОСОБА_3 про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно або відмова нотаріуса в оформленні права ОСОБА_3 на спадщину в матеріалах справи відсутня.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 13 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ В.П. Клочко

Судді: /підпис/ Л.В. Володіна

/підпис/ С.В. Лівінський

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя В.П. Клочко