Постанова

від 05.06.2012 по справі 24/235/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 24/235/10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Коваленко С.С., Воліка І.М. (доповідача), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укртатнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу на ухвалувід 21.02.2012 господарського суду Запорізької області та на постанову від 20.03.2012 Донецького апеляційного господарського суду за заявою Публічного акціонерного товариства "Укртатнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010 у справі№ 24/235/10 господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртатнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу доПриватної виробничо-комерційної фірми "Насосмаш Плюс" третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Стар лайтс" простягнення 27517,20 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачаОСОБА_4 (дов. від 21.12.2011 № 1153/д); відповідачане з'явились; третьої особине з'явились; ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу (надалі -ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського ГПЗ) звернулось до господарського суду з позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми "Насосмаш Плюс" (надалі -ПВКФ "Насосмаш Плюс", відповідач) про стягнення вартості сплаченого неякісного обладнання та штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.09.2010 до участі у справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар лайтс".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2010 у справі №24/235/10, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2011, у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх недоведеністю. Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2011 зазначені судові рішення залишені без змін.

24.01.2012 до господарського суду звернувся позивач -ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського ГПЗ з заявою № 25/186 від 18.01.2012 про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010 у справі № 24/235/10 за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати зазначене рішення і прийняти нове про задоволення позовних вимог та присудження до стягнення з відповідача вартості сплаченого неякісного обладнання у сумі 23928,00 грн. та штрафу в сумі 3589,20 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.02.2012 у справі № 24/235/10 (суддя Мойсеєнко Т.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2012 (колегія суддів: Приходько І.В. -головуючий, судді -Донець О.Є., Принцевська Н.М.), заяву ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського ГПЗ про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010 у справі № 24/235/10 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення; рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010 у справі № 24/235/10 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанції, позивач -ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського ГПЗ звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.02.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій з урахуванням приписів ст. 112 ГПК України надано невірну правову оцінку нововиявленим обставинам справи, чим порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач - ПВКФ "Насосмаш Плюс" заперечив проти її доводів та просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Відповідач та третя особа у судове засідання касаційної інстанції не з'явились про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості сплаченого неякісного обладнання (електродвигун АОЗ -315S 6 110 кВт 1000 об/хв.) у сумі 23928,00 грн. та штрафу у сумі 3589,20 грн., яку заявлено на підставі Договору № 181-МТР купівлі-продажу від 06.11.2009, укладеного між ПВКФ "Насосмаш Плюс" (Продавець) та ВАТ "Укрнафта" в особі Качанівського ГПЗ (Покупець), згідно якого Продавець продає, а Покупець приймає і оплачує наступну продукцію електродвигун АОЗ -315S 6 110 кВт 1000 об/хв. (код 31.10.2), загальною вартістю 23928,00 грн.

Розглядаючи справу по суті та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем у встановленому законом порядку не доведено належними та допустимими доказами того, що недоліки поставленого товару виникли саме до моменту передання продукції позивачу, оскільки Акт приймання продукції з описом виявлених дефектів складений лише 22.02.2010, після отримання позивачем товару по видатковій накладній № РН-002/003 від 16.02.2010 без зауважень у м. Харкові та самостійного транспортування електродвигуна. При цьому складений в односторонньому порядку Акт про недоліки не відповідає вимогам Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (П-7). Також, судами зауважено, що позивачем не надано доказів перерахування коштів по Договору № 181-МТР купівлі-продажу від 06.11.2009, оскільки у платіжному дорученні № 61 від 02.02.2010 про сплату ПВКФ "Насосмаш Плюс" коштів у сумі 23928,00 грн., який позивачем надано суду на підтвердження перерахування коштів по Договору № 181-МТР від 06.11.2009, вказано призначення платежу: "за ТМЦ рах. СФ-911/032 від 02.11.2009, Р-ру 289-ИТР від 09.11.2010. Дог.3181-МТР від 06.11.2009. Закупівля після 22.10.2008.", з огляду чого суди дійшли висновку, що зазначені реквізити не відносяться до договору на підставі якого заявлені позовні вимоги, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Позивач, звертаючись з заявою про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010 у справі № 24/235/10 за нововиявленими обставинами, посилається на те, що 21.12.2011 йому стали відомі обставини, які є істотними для справи та не були відомі під час розгляду цієї справи. Як на нововиявлену обставину позивач посилається на листу Державної митної служби України № 18/15-17-7971 від 14.12.2011, в якому повідомляється, що в базі даних електронних копій вантажних митних декларацій відсутня інформація щодо ввезення на митну територію України за період з 01.01.2008 по 16.02.2010 електродвигуна марки АОЗ-315, S6 110 кВт., 1000 об/хв., заводський номер № 111350 (виробництво ВАТ "Електромашина", м. Улан-Уде, Республіка Бурятія, Росія). За відсутності цієї інформації судами здійснено невірну оцінку обставин справи та зроблено невірний висновок по суті справи, оскільки даний лист, на думку позивача, спростовує твердження відповідача щодо поставки товару належної якості та є істотною обставиною для справи, яку не було відомо позивачеві на час розгляду справи.

В силу приписів ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За наведеною вище нормою, як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Розглядаючи заяву позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та надаючи правову оцінку наведеному позивачем обґрунтуванню, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд правильно зазначили, що наведене заявником не свідчить про наявність у справі нововиявлених обставин, оскільки наведені ним доводи не ставлять під сумнів правильність висновків щодо не дотримання позивачем Інструкції про порядок приймання продукції з виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якість (7-П) під час складання Акту приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 22.02.2010, не доведення факту поставки неякісного товару та факту перерахування коштів по Договору № 181-МТР від 06.11.2009, а отже правомірність постановлення судового рішення, з огляду на це, відмова у задоволенні заяви є законною та обґрунтованою, і підстав для скасування судових рішень за наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртатнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2012 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.02.2012 у справі № 24/235/10 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : С.С. Коваленко

І.М. Волік