Постанова

від 24.05.2012 по справі 5011-49/1931-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2012 № 5011-49/1931-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кошіля В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.,

за участю представників:

від апелянта Семенчук В.Ю.,

від заявника (боржника) не з'явились,

від ліквідатора не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 (суддя Митрохіна А.В.)

за заявою (боржника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегафіш»

про визнання банкрутом

Встановив:

Заявник звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегафіш» банкрутом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2012 було порушено провадження у справі № 5011-49/1931-2012 за особливостями, передбаченими ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 у справі № 5011-49/1931-2012 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегафіш». Припинено процедуру розпорядження майном. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Воловика Василя Андрійовича. Зобов'язано ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури з метою виявлення, встановлення кредиторів боржника, що ліквідується власником та повідомлення їх (кредиторів) про визнання зазначеного боржника банкрутом. Відомості про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом, найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію). Зобов'язано ліквідатора - надати суду докази публікації оголошення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури протягом двох тижнів з моменту опублікування (оригінал примірника газети). Підприємницьку діяльність банкрута завершити. Строк виконання всіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав з 19.03.2012. Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 19.03.2012. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 19.03.2012. Зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 19.03.2013.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову суду скасувати та припинити провадження у справі.

Представники заявника (боржника) та ліквідатора у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 06.04.2012 про прийняття апеляційної скарги до провадження та від 17.04.2012 з відміткою про відправку документа, здійсненою згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 111-113).

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиви на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегафіш» банкрутом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2012 було порушено провадження у справі № 5011-49/1931-2012 за особливостями, передбаченими ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 1 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи визначені ст. 105 ЦК України.

Так, згідно із приписами вказаної статті: учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію; після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації; учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється; виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи; до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється; строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Також, ст. 60 ГК України, яка визначає загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується; орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію; ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки; одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання; ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Отже, враховуючи вищезазначені норми, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є: оцінка вартості наявного майна боржника, внесення запису про прийняття рішення засновників боржника про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, публікація повідомлення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Як свідчить копія витягу з ЄДРПОУ від 27.02.2012 № 21-10/629-2 (а. с. 70), 25.08.2011 внесено запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

В матеріалах справи наявні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про ліквідацію юридичної особи відповідно до ч. 2 ст. 105 ЦК України (а. с. 39), а саме: копія оголошення про ліквідацію боржника, розміщеного в Бюлетні державної реєстрації № 188 (23) від 26.08.2011.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ліквідатор боржника звернувся до господарського суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей, передбачених ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» із дотриманням строку, передбаченого ч. 2 ст. 105 ЦК України, оскільки інформація про прийняття засновником боржника рішення про ліквідацію товариства, розмішена в Бюлетні державної реєстрації 26.08.2011, а заяву про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегафіш» було подано до господарського суду першої інстанції 16.02.2012, тобто більш ніж через 2 місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення боржника в Бюлетні державної реєстрації.

Крім того, у заяві про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегафіш» містяться відомості про відсутність майна у боржника.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегафіш» відповідно до п. 11.1.1 Порядку обліку платників податків і зборів було направлено повідомлення органу державної податкової служби про припинення вказаного товариства, а саме заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП (а. с. 49), що була отримана державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва, про що свідчить печатка вказаної державної установи з відміткою «отримано».

Також, до заяви ліквідатора про порушення справи про банкрутство доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України (а. с. 37).

Крім того, на підтвердження недостатності майна боржника, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та основних засобів (інші матеріальні цінності) для задоволення вимог кредиторів головою ліквідаційної комісії до матеріалів справи було додано: акт оцінки вартості майнових активів боржника від 22.12.2011 (а. с. 35), витяг з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 20.12.2011 (а. с. 47), витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20.12.2011 (а. с. 48), довідка про банки, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника № 32/12-11 від 22.12.2011 (а. с. 56), довідка про рухоме та нерухоме майно боржника № 31/12-11 від 22.12.2011 (а. с. 57), довідка про знаходження у власності боржника цінних паперів № 30/12-11 від 22.12.2011 (а. с. 58), довідка про заборони відчуження майна № 28/12-11 від 22.12.2011 (а. с. 60).

Отже, твердження апелянта про недотримання ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мегафіш» вимог ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо умов та порядку звернення до господарського суду спростовуються наявними у справі доказами.

Посилання ДПІ в апеляційній скарзі на необхідність проведення перевірки товариства, відхиляються апеляційним господарським судом, з огляду на те, що не передбачено обмежень щодо проведення перевірок органами податкової служби у разі введення процедури банкрутства суб'єкта господарської діяльності, що додатково підтверджується приписами Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011.

Неплатоспроможність боржника підтверджується відсутністю майнових активів, а сукупна кредиторська заборгованість становить 1 244 998,54 грн.

При розгляді справи апеляційним господарським судом апелянт не спростував наявні у постанові суду обставини, а відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено постанову у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби не підлягає задоволенню, а постанова Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 у справі № 5011-49/1931-2012 не підлягає скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 у справі № 5011-49/1931-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-49/1931-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Кошіль В.В.

Судді Шапран В.В.

Моторний О.А.