Постанова

від 17.07.2012 по справі 5011-49/1931-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. Справа № 5011-49/1931-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіХандуріна М.І., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову та постановугосподарського суду м. Києва від 19.03.2012 року Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року у справі № 5011-49/1931-2012 господарського суду м. Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегафіш" про визнання банкрутом за участю представників: від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби -ОСОБА_1 довіреність №32/9/10-109 від 05.03.2012 року,

в с т а н о в и в :

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2012 року (суддя -Митрохіна А.В.) порушено провадження у справі № 5011-49/1931-2012 за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегафіш" (далі -ТОВ "Компанія "Мегафіш") в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 19.03.2012 року у справі № 5011-49/1931-2012 визнано банкрутом ТОВ "Компанія "Мегафіш". Припинено процедуру розпорядження майном. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Воловика В.А.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року у справі № 5011-49/1931-2012 (головуючий суддя -Кошіль В.В., суддя -Моторний О.А., суддя - Шапран В.В.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) залишено без задоволення, постанову господарського суду м. Києва від 19.03.2012 року у справі № 5011-49/1931-2012 - без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду м. Києва від 19.03.2012 року у справі № 5011-49/1931-2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року у справі № 5011-49/1931-2012 скасувати та припинити провадження у справі.

При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 33,34,43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 60 Господарського кодексу України (далі -ГК України), ст. ст. 1, 23, 51 Закону про банкрутство.

На думку скаржника, господарськими судами не взято до уваги, що ТОВ "Компанія "Мегафіш" не було надано до податкового органу ліквідаційного балансу для перевірки його повноти та достовірності, а також божником не надано до суду доказів відсутності своєї платоспроможності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява ТОВ "Компанія "Мегафіш" про порушення провадження у справі була мотивована тим, що 22.08.2011 року загальними зборами учасників товариства було прийнято рішення про ліквідацію підприємства та призначено ліквідатора. В ході здійснення ліквідаційних дій щодо товариства, ліквідатором було виявлено обставини, що свідчать про факт недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів. Відповідно до даних бухгалтерського обліку загальна сума кредиторської заборгованості складає 1 244 998,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи визначені ст. 105 ЦК України та ст. 60 ГК України, яка визначає загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищезазначені норми, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, внесення запису про прийняття рішення засновників боржника про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, публікація повідомлення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що інформація про проведення державної реєстрації юридичної особи, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи тощо підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Відповідно до ст. 1 цього Закону, спеціалізований друкований засіб масової інформації -видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Бюлетень державної реєстрації є єдиним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації, в якому обов'язково розміщуються відомості про реєстраційні дії, зокрема, відомості про прийняття засновниками (учасниками) рішення щодо припинення юридичної особи. Таке повідомлення здійснюється за встановленою спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації формою і містить всі передбачені законом обов'язкові реквізити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.08.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (копія витягу з ЄДРПОУ від 27.02.2012 року № 21-10/629-2 (а. с. 70).

Крім того, в матеріалах справи наявні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про ліквідацію юридичної особи відповідно до ч. 2 ст. 105 ЦК України (а. с. 39), а саме: копія оголошення про ліквідацію боржника, розміщеного в Бюлетені державної реєстрації № 188 (23) від 26.08.2011 року.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатор боржника звернувся до господарського суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство із дотриманням строку, передбаченого ч. 2 ст. 105 ЦК України, оскільки інформація про прийняття засновником боржника рішення про ліквідацію товариства, розмішена в Бюлетені державної реєстрації 26.08.2011 року, а заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Компанія "Мегафіш" було подано до господарського суду першої інстанції 16.02.2012 року, тобто більш ніж через 2 місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення боржника в Бюлетені державної реєстрації.

У заяві про порушення справи про банкрутство ТОВ "Компанія "Мегафіш" містяться відомості про відсутність майна у боржника.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов'язковому порядку повинен врахувати вищенаведені вимоги закону та з'ясувати актив і пасив боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказами на підтвердження недостатності майна боржника, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та основних засобів (інших матеріальних цінностей) для задоволення вимог кредиторів можуть бути: акт оцінки вартості майнових активів; витяг з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, витяг з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна, довідка про банки, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника; довідка про знаходження у власності боржника цінних паперів, довідка про заборони відчудження майна, тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження недостатності майна боржника, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та основних засобів (інші матеріальні цінності) для задоволення вимог кредиторів головою ліквідаційної комісії до матеріалів справи було додано: акт оцінки вартості майнових активів боржника від 22.12.2011 року (а. с. 35), витяг з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 20.12.2011 року (а. с. 47), витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20.12.2011 року (а. с. 48), довідка про банки, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника № 32/12-11 від 22.12.2011 року (а. с. 56), довідка про рухоме та нерухоме майно боржника № 31/12-11 від 22.12.2011 року (а. с. 57), довідка про знаходження у власності боржника цінних паперів № 30/12-11 від 22.12.2011 року (а. с. 58), довідка про заборони відчуження майна № 28/12-11 від 22.12.2011 року (а. с. 60).

Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що до заяви ліквідатора про порушення справи про банкрутство ТОВ "Компанія "Мегафіш" доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України (а. с. 37).

Відповідно до п. 11.1.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 979 від 22.12.2010 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1439/18734), юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП (додаток 17), дата якої фіксується в журналі за ф. № 6-ОПП; оригінал довідки за ф. № 4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Господарськими судами попередніх інстанцій з'ясований факт виконання заявником на момент порушення справи, вимог чинного законодавства щодо повідомлення органів державної податкової служби про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності, у встановленому законом порядку.

Зокрема, встановлено, що ТОВ "Компанія "Мегафіш", відповідно до п. 11.1.1 Порядку обліку платників податків і зборів, було направлено повідомлення органу державної податкової служби про припинення вказаного товариства, а саме заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП (а. с. 49), що була отримана ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, про що свідчить печатка вказаної державної установи з відміткою "отримано".

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником при зверненні до суду із заявою про визнання банкрутом, дотримано загальних правил проведення ліквідації підприємства, передбачених ст. 51 Закону про банкрутство, а також виконані в повному обсязі вимоги ст. 60 ГК України, ст. ст. 105, 111 ЦК України.

В зв'язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність достатніх підстав для визнання боржника ТОВ "Компанія "Мегафіш" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Доводи касаційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Києва від 19.03.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року у справі № 5011-49/1931-2012 залишити без змін.

Головуючий М.І. Хандурін

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк