Постанова

від 12.03.2013 по справі 5011-49/1931-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа№ 5011-49/1931-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

ліквідатор: не з'явився;

від Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.02.2013

у справі № 5011-49/1931-2012 (суддя Митрохіна А.В.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія

"Мегафіш"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2011 порушено провадження у справі № 5011-49/1931-2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегафіш " про визнання банкрутом.

Постановою господарського суду міста Києва від 19.03.2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2012, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегафіш" визнано банкрутом в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатора.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2013 затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс станом на 21.12.2012; ліквідовано банкрута - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мегафіш" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального прав, а саме статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, статті 60 Господарського кодексу України та статей 1, 23, 32, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції належним чином не перевірено фінансовий стан боржника та не враховано ту обставину, що ліквідатор боржника не брав участі в судовому засіданні, у якому винесено оскаржену ухвалу суду від 11.02.2013 та затверджено звіт ліквідатора боржника.

Відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового справи про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку без участі їх представників за наявними матеріалами справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Наявні матеріали справи свідчать про те, що ліквідатор, керуючись вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон про банкрутство) провів ліквідаційну процедуру, направлену на виявлення активів боржника та формування ліквідаційної маси.

Відповідно до статті 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Згідно статті 25 Закону про банкрутство ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Із звіту ліквідатора вбачається, що у боржника відсутні майнові активи для погашення заборгованості перед кредиторами.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідаційну процедуру банкрута, подано суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства, які свідчать про відсутність майна боржника, у зв'язку з чим звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню, боржник - ліквідації, а провадження у справі - припиненню.

Згідно з частиною 2 статті 32 Закону про банкрутство якщо за результатами ліквідаційного балансу не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до статті 40 Закону про банкрутство підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому статті 32 цього Закону.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута як юридичної особи та припинення провадження у справі.

При таких обставинах, колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали господарського суду відсутні, а мотиви позивача з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.02.2013 у справі № 5011-49/1931-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби - без задоволення.

Справу № 5011-49/1931-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Верховець А.А.

Доманська М.Л.