Постанова

від 11.06.2012 по справі 41/552

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2012 № 41/552

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_2, дов. від 07.05.12,

від відповідача ОСОБА_3, дов. від 10.01.12,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ ПЛЮС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.12 (дата підписання - 09.04.12)

у справі №41/552 (головуючий суддя Спичак О.М., судді: Смирнова Ю.М., Шаптала Є.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ ПЛЮС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙ ХАЙДЖИН Україна"

про стягнення 106230,33 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.12 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ ПЛЮС" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС СІ ЕЙ ХАЙДЖИН Україна" (далі - відповідач) про стягнення 106205,81 грн. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.02.12), з яких 104058,22 грн. основного боргу, 461,85 грн. 3% річних, 1685,74 грн. пені.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.12 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач на виконання умов договору у торгових мережах МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ у січні 2011 року надав відповідачу маркетингові послуги на загальну суму 104058,12 грн. та направив два акти прийому-передачі робіт від 16.06.11 про надання послуг в січні 2011 року з рахунками на оплату від 08.07.11 №44/1, №44/2. Проте, відповідачем надані послуги не були оплачені, в зв'язку з чим позивач направив вимогу від 13.09.11 №1 про сплату 104058,22 грн. заборгованості.

14.09.11 позивач надіслав акти прийому-передачі, рахунки на оплату, вимогу №1, повідомлення про розірвання договору. Документи отримані відповідачем 16.09.11, про що свідчить відмітка в повідомленні про вручення поштового відправлення.

На момент звернення з позовом до суду відповідач надані послуги не оплатив, тому у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 104058,22 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 104 058,22 грн. основного боргу, 1685,74 грн. пені та 461,85 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 30.12.10 №01/3012.

Апелянт також стверджує, що позивач надавав відповідачу додаток від 30.12.11 №1 до договору, проте відповідач його не підписав та не повернув позивачу; договору з ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" не може бути, оскільки відповідач особисто забезпечував доступ позивача до торгівельних мереж "Метро".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.12 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 11.06.12. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 14.05.12) позивачу та відповідачу - 18.05.12, долучені до матеріалів справи.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 29.05.12 №01-22/1/32 в зв'язку з зайнятістю судді Калатай Н.Ф. в іншому судовому процесі до складу колегії суддів введено суддю Ропій Л.М.

06.06.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав відзив на апеляційну скаргу.

11.06.12 у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.12 скасувати.

Представник відповідача підтримав відзив, заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п.1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.10 між позивачем та відповідачем укладено договір №01/3012 (далі - договір), відповідно до якого виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання, за дорученням та завданням замовника (відповідач) надати комплекс послуг, пов'язаних із дослідженням кон'юнктури ринку та вивченням попиту на товар замовника під торговими брендами "Zewa", "Libero", "Tena", "Libresse", здійснювати контроль за наявністю товару та його розміщення у торгових точках роздрібної торгівлі (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору адресна програма надання послуг, спосіб, дата (період), вартість виконання робіт (надання послуг) та інші характеристики обумовлюються сторонами в додатках до цього договору, які погоджуються сторонами в порядку, передбаченому цим договором та є його невід'ємною складовою частиною.

Згідно з п.п. 2.1.1, 2.1.5 договору виконавець зобов'язаний подати на підписання замовника необхідні додатки з описом робіт або надання послуг та вартості робіт або послуг; надавати на вимогу замовника звіт про хід та результати наданих послуг.

Замовник зобов'язаний у разі згоди з поданими виконавцем додатками, протягом трьох робочих днів з моменту їх надання виконавцем підписувати такі додатки та оплачувати виконані виконавцем роботи (надані послуги) згідно з умовами даного договору та додатків до нього (п.п. 2.2.1, 2.2.5 договору).

Умовами п. 3.1 договору встановлено, що ціна цього договору визначається сторонами як сумарна вартість виконаних робіт (вартість послуг), строки проведення розрахунків зазначаються у відповідних додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Надані виконавцем роботи (послуги), згідно умов даного договору оформляються актом приймання-передачі робіт (надання послуг). Після надання послуг по даному договору виконавець надає замовнику для підписання акт приймання-передачі робіт (надання послуг) у двох екземплярах. Замовник впродовж 5 календарних з моменту підписання виконавцем, один підписаний з свого боку екземпляр передає виконавцю, або направляє мотивовану відмову від підписання акту прийому-передачі робіт (надання послуг) (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 9.2 договору, письмовою згодою сторін вважаються домовленості, які дійшли згоди в додатках до цього договору, а також шляхом обміну рекомендованими листами, телеграмами, телексами, факсами, по електронній пошті та акцептовані представниками сторін.

Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З п.п.1.2 та 3.1 договору випливає, що адреси торгівельних майданчиків, перелік, спосіб, дата, період та вартість робіт мали погоджуватися сторонами в додатках до договору.

Дослідивши акти прийому-передачі робіт від 16.06.11 про надання послуг в період з 01.01.11 по 15.01.11 та з 16.01.11 по 31.01.11, колегією суддів встановлено, що вони складені на підставі додатку від 30.12.10 №1.

Проте, в матеріалах справи відсутній додаток від 30.12.10 №1 (копія якого витребовувалась ухвалою суду першої інстанції від 23.01.12), тому колегія суддів приходить до висновку, що сторонами не було погоджено перелік, вартість, обсяг послуг, не узгоджено і інших умов надання послуг в порядку, визначеному основним договором.

Твердження апелянта, що додаток №1 до договору був наданий, проте відповідач його не підписав та не повернув позивачу, не приймається до уваги, оскільки позивачем не надано доказів надсилання/надання додатку ТОВ "ЕС СІ ЕЙ ХАЙДЖИН Україна" та отримання його відповідачем.

Слід звернути увагу, що додаток №1, за твердженням позивача, датований 30.12.10, проте акти прийому-передачі робіт від 16.06.11, тоді як за умовами договору передбачено їх підписання протягом п'яти днів.

Позивачем також не було надано додаток від 30.12.10 №1 до договору і суду апеляційної інстанції

Крім того, в матеріалах справи наявна відповідь ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" від 23.02.12 №798 (на запит суду першої інстанції від 06.02.12), з якої вбачається, що в період з 01.01.11 по 31.01.11 працівники ТОВ "АСВ ПЛЮС" не допускались до торгівельних мереж для проведення будь-яких досліджень, у тому числі з метою надання послуг ТОВ "ЕС СІ ЕЙ ХАЙДЖИН УКРАЇНА", оскільки договірні відносини між ТОВ "АСВ ПЛЮС" та ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" були припинені, а доступ працівникам до торговельних центрів МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ заборонений. При цьому у зазначений період працівники ТОВ "АСВ ПЛЮС" мали право відвідувати торгівельні центри МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ лише в якості клієнтів/представників клієнтів ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна", а також мали доступ до торгівельних центрів в якості мерчандайзерів постачальників.

Таким чином, оскільки з 2011 року допуск до складських приміщень торгових мереж МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ працівникам ТОВ "АСВ ПЛЮС" був заборонений, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що послуги, зазначені в актах прийому-передачі робіт від 16.06.11 згідно додатку від 30.12.11 №1, не могли бути надані.

Місцевий господарський суд ухвалою від 12.03.12 зобов'язав позивача надати договір, укладений між ТОВ "АСВ ПЛЮС" та ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна", на підставі якого працівники позивача допускались до торгівельних приміщень "Метро" для надання послуг відповідачу зо договором. Даний договір суду наданий не був. Як вбачається з листа ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" договірні відносини позивача з "Метро" були припинені.

Твердження апелянта, що договору з ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" не може бути, оскільки відповідач особисто забезпечував доступ позивача до торгівельних мереж "Метро" не приймається до уваги, оскільки з умов договору чи з будь-якого іншого паперового носія інформації не вбачається існування у відповідача як замовника обов'язку щодо забезпечення доступу позивача як виконавця до торгівельних мереж, де реалізовуються торгові бренди "Zewa", "Libero", "Tena", "Libresse".

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 104058,22 грн. основного боргу не підлягають задоволенню з підстав недоведеності надання послуг згідно договору в січні 2011 року.

Оскільки вимога щодо стягнення суми основного боргу не підлягає задоволенню, то відсутні правові підстави для стягнення 1685,74 грн. пені та 461,85 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.12 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ ПЛЮС" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.12 у справі №41/552 - без змін.

2. Матеріали справи №41/552 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.