ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2012 р. Справа № 41/552 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "АСВ Плюс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року у справі за позовомТОВ "АСВ Плюс" доТОВ "ЕС СІ ЕЙ ХАЙДЖИН Україна" про стягнення коштів В С Т А Н О В И В:
у липні 2011 року ТОВ "АСВ Плюс" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "ЕС СІ ЕЙ ХАЙДЖИН Україна" 104 058,22 грн. заборгованості за надані послуги відповідно до умов договору № 01/3012 від 30.12.2010 року, 104 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 444,74 грн. 3 % річних та 1 623,31 грн. пені.
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.04.2012 року у задоволенні позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 06.08.2012 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Постановляючи про відмову в позові суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено надання відповідачу обумовлених послуг у січні 2011 року, а тому підстав для задоволення позову не має.
Проте визнати, що наведені судами мотиви давали підстави для відмови у позові не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 01/3012 від 30.12.2010 року, за умовами якого ТОВ "АСВ Плюс" (виконавець) зобов'язується надати ТОВ "ЕС СІ ЕЙ ХАЙДЖИН Україна" (замовник) послуги з дослідження кон'юнктури ринку, вивчення попиту на товар замовника під торговими брендами "Zewa", "Libero", "Tena", "Libresse" та здійснювати контроль за наявністю цієї продукції і її розміщенням у торгових точках роздрібної торгівлі, а останній сплачувати вартість наданих послуг.
Пунктами 3.1 та 3.2 цього договору встановлено, що ціна цього договору визначається сторонами як сумарна вартість виконаних робіт (вартість послуг), строки проведення розрахунків зазначаються у відповідних додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Надані виконавцем роботи (послуги), згідно умов договору оформляються актом приймання-передачі робіт (надання послуг). Після надання послуг по даному договору виконавець надає замовнику для підписання акт приймання-передачі робіт (надання послуг) у двох екземплярах. Замовник впродовж 5 календарних з моменту підписання виконавцем, один підписаний з свого боку екземпляр передає виконавцю, або направляє мотивовану відмову від підписання акту прийому-передачі робіт (надання послуг).
Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань за цим договором судами встановлено, що за актами приймання-передачі робіт від 16.06.2011 року, які підписані та скріпленні печатками сторін, позивач за періоди з 01.01.2011 року по 15.01.2011 року, з 16.01.2011 року по 31.01.2011 року надав, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень маркетингові послуги на загальну суму 104 058,22 грн., проте за ці послуги останній до цього часу не розрахувався з позивачем незважаючи на його письмову вимогу про це, що підтверджується належними доказами та сторонами не заперечується.
Несплата відповідачем вартості наданих йому січні 2011 року послуг, надає позивачу право вимагати сплати спірної суми боргу, з урахуванням його відповідальності за порушення грошових зобов'язань передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України та договором в примусовому порядку, а тому за таких обставин, коли вартість та обсяг цих послуг погоджено з відповідачем, доводи суду першої та апеляційної інстанцій про ненадання цих послуг є лише припущенням, та враховуючи, що обставини справи встановлені судами з достатньою повнотою і не потребують додаткового дослідження, судами допущена лише їх неправильна правова оцінка, судова колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити нове рішення про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідача 104 058,22 грн. заборгованості, 104 грн. інфляційних втрат, 444,74 грн. 3 % річних, 928 грн. пені та 2 124,61 грн. судового збору, відмовивши у решті стягненні пені..
Враховуючи наведене, наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 02.04.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з ТОВ "ЕС СІ ЕЙ ХАЙДЖИН Україна" (код ЄДРПОУ 34956863) на користь ТОВ "АСВ Плюс" (код ЄДРПОУ 36281664) 104 058,22 грн. боргу, 104 грн. інфляційних втрат, 444,74 грн. 3 % річних, 928 грн. пені та 2 124,61 грн. судового збору, а в решті позову відмовити.
Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2012 |
Оприлюднено | 20.08.2012 |
Номер документу | 25646292 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Остапенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні