Ухвала
від 28.02.2013 по справі 41/552
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 лютого 2013 р. № 41/552

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Бакуліної С.В., Могил С.К., Селіваненка В.П., Удовиченка О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйСіЕй Хайджин Україна", про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 15.08.2012 у справі№ 41/552 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ Плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю " ЕйСіЕй Хайджин Україна " про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ Плюс" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " ЕйСіЕй Хайджин Україна " 104058,22 грн. заборгованості за надані послуги відповідно до умов договору №01/3012 від 30.12.2010, 104 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 444,74 грн. 3 % річних та 1623,31 грн. пені.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.04.2012 у справі №41/552 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2012 у справі №41/552 рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " ЕйСіЕй Хайджин Україна " на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ Плюс" 104058,22 грн. боргу, 104 грн. - інфляційних втрат, 444,74 грн. - 3% річних, 928 грн. - пені, в решті позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйСіЕй Хайджин Україна" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.08.2012 у справі №41/552, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статей 901, 903 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2011 у справі №2/133 , від 27.09.2012 у справі №5009/1270/12 , від 25.01.2011 у справі №21/151-10 , від 10.10.2006 у справі №47/21-06(07/101-05) .

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 15.08.2012 у справі №41/552 , суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу, з урахуванням трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки судами попередніх інстанцій установлено, що відповідач прийняв без будь-яких зауважень надані позивачем послуги, однак в порушення умов договору не виконав своїх договірних зобов'язань щодо оплати цих послуг, не зважаючи на письмову вимогу позивача, що підтверджується належними доказами та сторонами не заперечується.

Доводи заявника про подібність обставин справи у справі, про перегляд постанови в якій подано заяву, та у справах №2/133 , №5009/1270/12 , та №21/151-10 , на постанови в яких заявник посилається в обґрунтування своїх доводів, не мають фактичного підтвердження, оскільки на відміну від справи №41/552, при прийнятті рішень у справах №2/133 , №5009/1270/12 Вищий господарський суд України виходив з недоведеності позивачем належними доказами факту виконання ним робіт (надання послуг), а у справі №21/151-10 - факту прийняття відповідачем наданих послуг, у зв'язку з чим й визнав відсутніми підстави для задоволення позову про стягнення заборгованості за договором. Таким чином, різний результат вирішення цих справ касаційним судом не є наслідком різного застосування норм матеріального права, а є наслідком доведеності чи недоведеності фактичних обставин справи в процесі їх доказування.

Разом з тим, постанова Вищого господарського суду України від 10.10.2006 у справі №47/21-06(07/101-05) також не може бути доказом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у порівнянні з постановою від 15.08.2012 у справі №41/552 з огляду на:

- різні предмети позову в цій справі в частині позовних вимог про припинення на підставі статей 1008 і 1009 Цивільного кодексу України договору доручення шляхом його розірвання, а також стягнення збитків ;

- різні обставини справи в частині стягнення пені, зокрема судами попередніх інстанцій установлено, що договірні зобов'язання не були виконані з вини позивача, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції визнав відсутніми підстави стягнення з відповідача пені.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕйСіЕй Хайджин Україна" в допуску справи №41/552 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Бакуліна С.Могил В.Селіваненко О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення28.02.2013
Оприлюднено29.03.2013
Номер документу30265153
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —41/552

Ухвала від 23.06.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 01.06.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 27.12.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Сташків Р.Б.

Рішення від 20.10.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 22.01.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Сташків Р.Б.

Ухвала від 28.02.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Добролюбова Т.В.

Ухвала від 01.10.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Остапенко М.І.

Постанова від 15.08.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Остапенко М.І.

Ухвала від 06.08.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Остапенко М.І.

Постанова від 11.06.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Рябуха В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні