Постанова

від 07.06.2012 по справі 5020-145/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2012 року Справа № 5020-145/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Маслової З.Д.,

суддів Латиніна О.А.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 03.05.2012 р., 31.05.2012 р., 07.06.2012 р. ОСОБА_2, дов. № 07/3 від 10.08.2011 р.,

відповідача: комунальний заклад "Севастопольський міський онкологічний диспансер імені А.А. Задорожного" - 03.05.2012 р., 31.05.2012 р., 07.06.2012 р. ОСОБА_4, дов. № 1-24/86 від 25.04.2012 р.

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 15 березня 2012 року у справі № 5020-145/2012

за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Дзержинського, 53, Севастополь, 99001, код ЄДРПОУ 26359566, ІНН 05483760)

до комунального закладу "Севастопольський міський онкологічний диспансер імені А.А. Задорожного" (вул. Єрошенка, буд.13, Севастополь, 99045, код ЄДРПОУ 05483760)

про стягнення матеріальної шкоди в сумі 10371,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2012 року Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі ст.ст. 1166, 1172 ЦК України звернулось до господарського суду м. Севастополя до комунального закладу "Севастопольський міський онкологічний диспансер імені А.А. Задорожного" з позовною заявою про стягнення матеріальної шкоди у сумі 10371,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням лікарями комунального медичного закладу вимог діючого законодавства при видачі і продовженні лікарняних листів, що засвідчують тимчасову непрацездатність онкологічно хворих громадян, які були оплачені за місцем роботи застрахованих осіб за рахунок коштів позивача, в результаті чого позивачу спричинена шкода на суму позову: відсутнє обґрунтування в амбулаторній карті тимчасової не працездатності, не вказано плану лікування хворого, клінічного і трудового прогнозів, подовження лікарняного без участі головного лікаря, відсутність дат явок на огляд ВКК, відсутність відмітки про неявку хворого на прийом, тощо (а.с. 2-8).

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 15 березня 2012 року у справі № 5020-145/2012 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять відповідних документів на підтвердження наявності підстав для застосування до юридичної особи відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, перш за все з огляду на те що, довідка "Про результати планової перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності лікарями КЗ "Севастопольський міський онкологічний диспансер імені А.А. Задорожного" не є належним та допустимим доказом, так як діючим законодавством не передбачено складення будь-яких довідок чи актів за результатами проведеної перевірки. Крім того, лікувальна установа, яка видає листок непрацездатності, не є суб'єктом правовідносин по виплаті коштів Фонду у порядку надання допомоги по тимчасовій непрацездатності (а.с. 113-117).

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що листки непрацездатності сплачені за місцем роботи застрахованих осіб за рахунок Фонду, але у зв'язку з порушенням строків знаходження осіб на лікарняному дані виплати були завищені, чим в розумінні ст.ст. 16, 1066, 1072 ЦК України спричинена матеріальна шкода Фонду. Крім того, апелянт зазначив, що хоча форма довідки про проведення перевірки і не встановлена чинним законодавством, але за аналогією може бути використаним у справі про порушення відповідачем вимог чинного законодавства (а.с. 124-128).

У зв'язку з відпусткою судді Градової, вона замінена на суддю Антонову І.В. за розпорядженням в.о. голови суду Сотула В.В. від 31.05.2012 р.

У зв'язку з хворобою судді Антонової І.В., її замінено на суддю Євдокімова І.В. за розпорядженням в.о. секретаря 2-ої судової палати САГС Котлярової О.Л. від 07.06.2012 р.

У судовому засіданні 07 червня 2012 року представник ФСС з ТВП підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважаючи їх безпідставними.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що відділом з питань експертизи тимчасової непрацездатності виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено 2 перевірки комунального закладу "Севастопольський міський онкологічний диспансер імені А.А. Задорожного" (а.с. 10-15).

З 19.04.2010 р. по 19.05.2010 р. проведена планова перевірка обґрунтованості видачі і продовження листків непрацездатності за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої було складено довідку про результати планової перевірки.

А також, на підставі письмового звернення Севастопольської дирекції УППЗ «Укрпошта»позивачем було здійснено перевірку обґрунтованості видачі і продовження листків непрацездатності серії АБВ № 390331, 390444, 390678, 390903, 390976, 391156, 391187, виданих ОСОБА_7

За наслідками проведених перевірок позивачем виявлені порушення лікарями комунального закладу "Севастопольський міський онкологічний диспансер імені А.А. Задорожного" вимог «Положення про експертизу тимчасової непрацездатності»від 09.04.2008 р. № 189, п.п. 1,7, 1.8, 2.2 "Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян" від 13.11.2001 р. № 455 і спільної Інструкції „Про порядок заповнення листка непрацездатності" МОЗ, Мінпраці України, ФСС з ТВП, ФСС від НВВ та ПЗ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406, так як відповідно до довідки з перевірки , лікарями видавались та продовжувались листки тимчасової непрацездатності без обґрунтування у первинній медичній документації, перевищення строків перебування пацієнтів на лікарняному до направлення на МСЕК, видачі листків непрацездатності хворим після встановлення інвалідності, видачі листків непрацездатності не в установленому порядку з порушенням вимог діючого законодавства, відсутнє обґрунтування в амбулаторній карті тимчасової не працездатності, не вказано плану лікування хворого, клінічного і трудового прогнозів, подовження лікарняного без участі головного лікаря, відсутність дат явок на огляд ВКК, відсутність відмітки про неявку хворого на прийом, тощо.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника.

Згідно з абзацом 1 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами та доповненнями) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, передбачені статтею 1192 Цивільного кодексу України, згідно якої з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Пунктом 5 Постанови передбачено, що крім загальних підстав передбачених у Цивільному кодексі України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду перебуває з даною організацією в трудових відносинах, і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації. Господарські (підприємницькі) товариства, кооперативи відповідають за шкоду у випадках її заподіяння як їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від їх імені, так і особами, які виконують роботу за трудовим договором.

Позивач вважає що шкода підлягає відшкодуванню КЗ "Севастопольський міський онкологічний диспансер імені А.А. Задорожного", оскільки вона заподіяна неправомірними діями лікарів, які перебувають у трудових відносинах з відповідачем, і які безпідставно видавали та продовжували листи непрацездатності, що підтверджено довідкою планової перевірки.

Зі змісту ст. 32 ГПК України вбачається, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі, тобто, факти порушення суб'єктивного права позивача.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять відповідних документів, іншого сторонами не надано, на підтвердження наявності підстав для застосування до юридичної особи відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, перш за все з огляду на те що, довідка про результати планової перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності лікарями комунального закладу "Севастопольський міський онкологічний диспансер імені А.А. Задорожного" не є належним та допустимим доказом у розумінні положень статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. № 2240, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Ч. 1 ст. 28 Закону № 2240 передбачено, що страховик, яким виступає Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, має повноваження здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, проте діючим законодавством не передбачено складення будь-яких довідок чи актів внаслідок проведеної перевірки.

За таких обставин суд 1-ої інстанції дійшов вірного висновку, що довідка перевірки, на яку посилається позивач, не може розцінюватися як юридична форма рішення, тобто, офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки. Отже, викладені у довідці обставини не приймаються судом як беззаперечне встановлення вини лікарів у протиправній видачі листків непрацездатності.

Згідно п. 8.3 Інструкції МОЗ України № 455 від 13.11.2001 р. „Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян" за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 8.5 вказаної Інструкції, у разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян , незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності, лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому порядку.

Більш того, посилання позивача на те, що вказана довідка була прийнята ним по аналогії з діючою практикою спільних перевірок з МОЗ України, слід зазначити що відповідно ст. 8 ЦК України як аналогія закону, так і аналогія права приймається лише якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, та не можуть бути віднесені до відносин щодо встановлення порядку перевірки дотримання вимог призначення страхових виплат по непрацездатності.

Крім того, ст. 27 названого Закону встановлено, що надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону зобов'язаний страхувальник.

Положеннями статті 50 Закону № 2240 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України). Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону підставою для призначення допомоги, в тому числі по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що лікувальна установа, яка видає листок непрацездатності, не є суб'єктом правовідносин по виплаті коштів Фонду у порядку надання допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 29.06.2010 р. у справі № 5020-2/353.

Згідно довідки від 02.02.2012 р. № 07-05/160 комісійного розбору правомірності видачі лікарняних листів фізичним особам, вказаним в претензії Фонду, встановлено, що лікарняні листи, з яких заявлені позовні вимоги, видавались і продовжувались правомірно, за виключенням хворої ОСОБА_8 та ОСОБА_9; має місце порушення в оформленні медичної документації застрахованих осіб.

Безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між вказаними у довідці перевірки порушеннями працівниками відповідача порядку продовження листків непрацездатності і виплатою по цих листках матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду відсутній.

Таким чином, суд 1-ої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, рішення суду 1-ої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, прийняте при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 15 березня 2012 року у справі № 5020-145/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя З.Д. Маслова

Судді

О.А.Латинін

І.В. Євдокімов

Розсилка:

1. Севастопольському міському відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Дзержинського, 53, Севастополь, 99001)

2. комунальному закладу "Севастопольський міський онкологічний диспансер імені А.А. Задорожного" (вул. Єрошенка, буд.13, Севастополь, 99045)

3. Управління охорони здоров'я Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Гоголя, 4А, м. Севастополь)