Постанова

від 30.05.2012 по справі 2а/0470/1928/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/1928/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чабаненко С.В.

при секретарі - Дарієвич Г.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Волошиної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, згідно якого просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001891703 від 10.01.2012 Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, на підставі якого збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), 3014010100, сорок одна тисяча п'ятсот сорок сім грн. 50 коп.

Ухвалою суду від 23.03.2012 за клопотанням відповідача, проти якого позивач не заперечував, у зв'язку з реорганізацією податкового органу допущено заміну відповідача належним відповідачем - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позову позивачем вказано, що на підставі акту № 3068/173/НОМЕР_3 від 14.12.2011, складеного за результатами перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 01.04.2009 по 31.12.2010, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001891703 від 10.01.2012, у якому зазначено про встановлення в ході перевірки порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання платника податків за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), 3014010100, на суму 41547 грн. 50 коп.

Позивач не погодився з висновком податкового органу щодо факту порушень з його боку податкового законодавства, та зазначив, що придбаний ним товар, щодо якого відповідачем вказано про його використання поза межами господарської діяльності підприємця, позивач придбав в період з 01.04.2009 по 31.12.2010 у підприємств, які є платниками ПДВ, що підтверджується податковими накладними. З 01.04.2009, згідно з реєстраційними даними відповідно до класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2005, позивач здійснює, зокрема, оптову торгівлю кавою, чаєм, какао та прянощами; інші види оптової торгівлі.

Отже, на думку позивача, висновок податкового органу щодо обов'язковості використання придбаного товару у господарській діяльності задля отримання права на нарахування податкового кредиту, є помилковим, оскільки суперечить пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також, як вказано позивачем, відповідачем безпідставно було зроблено висновок про невідповідність податкових накладних, виданих ТОВ «Ростфудс» та ТОВ «Кульбаба», вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки містять всі обов'язкові реквізити, встановлені цією нормою Закону, зокрема, факсимільне відтворення підпису особи, уповноваженої платником податку здійснювати поставку товарів (послуг).

Отже, позивачем вказано на те, що він має беззаперечне право на податковий кредит, таким чином висновки, викладені у акті, на його думку, не відповідають фактичним обставинам та податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, подала письмові заперечення, які підтримала та просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.

ФОП ОСОБА_3 зареєстрований згідно свідоцтва НОМЕР_2 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця 14.07.1998 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100108707 від 10.04.2007.

Згідно акту № 3068/173/НОМЕР_3 від 14.12.2011 виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 01.04.2009 по 31.12.2010 встановлені порушення суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства, зокрема:

- згідно розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до декларації з ПДВ за жовтень 2009 р., квітень 2010 р., травень 2010 р., липень 2010 р., серпень 2010 р., жовтень 2010 р. включено до складу податкового кредиту у жовтні 2009 р. суму ПДВ - 3378,00 грн., у квітні 2010 р. суму ПДВ - 7939,70 грн., у травні 2010 р. суму ПДВ - 1666,67 грн., у липні 2010 р. суму ПДВ - 3608,26 грн., у серпні 2010 р. суму ПДВ - 3495,38 грн., у жовтні 2010 р. суму ПДВ - 1760,00 грн., всього ПДВ у сумі - 21848,01 грн., що сплачена у зв'язку з придбанням товарів (каво-машини та кавоварки), які не використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так, згідно податкової накладної № 73 від 30.10.2009 та видаткової накладної № РН-00073 від 30.10.2009 ТОВ «Ростфудс» (код ЄДРПОУ 33973166) в адресу ФОП ОСОБА_3 відвантажено товар на загальну суму 20268,00 грн., в т.ч. сума ПДВ 3378,00 грн., яка віднесена ФОП до складу податкового кредиту жовтня 2009 р.

Згідно податкової накладної № 65 від 16.04.2010 та видаткової накладної № 65 від 16.04.2010 ТОВ «Кульбаба» (код ЄДРПОУ 24668719) в адресу ФОП ОСОБА_3 відвантажено товар на загальну суму 28819,07 грн., в т.ч. ПДВ 4803,18 грн., який віднесений позивачем до складу податкового кредиту квітня 2010 р. у повному обсязі.

Податковою накладною № 67 від 15.04.2010 та видатковою накладною № 65 від 16.04.2010 ТОВ «Кульбаба» в адресу ФОП ОСОБА_3 відвантажено товар на загальну суму 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн., віднесений позивачем до складу податкового кредиту квітня 2010 р. у повному обсязі.

Податковою накладною № 65 від 15.04.2010 та видатковою накладною № 65 від 16.04.2010 ТОВ «Кульбаба» в адресу ФОП ОСОБА_3 відвантажено товар на загальну суму 8819,07 грн., в т.ч. ПДВ 1469,85 грн., віднесений позивачем до складу податкового кредиту квітня 2010 р. у повному обсязі.

Податковою накладною № 68 від 15.04.2010 та видатковою накладною № 65 від 16.04.2010 ТОВ «Кульбаба» в адресу ФОП ОСОБА_3 відвантажено товар на загальну суму 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн., віднесений позивачем до складу податкового кредиту квітня 2010 р. у повному обсязі.

Податковою накладною № 21 від 07.07.2010 та видатковою накладною № 21 від 08.07.2010 ТОВ «Кульбаба» в адресу ФОП ОСОБА_3 відвантажено товар на загальну суму 10 824,75 грн., в т.ч. ПДВ 1804,13 грн., віднесений позивачем до складу податкового кредиту липня 2010 р. у повному обсязі.

Податковою накладною № 19 від 06.07.2010 та видатковою накладною № 21 від 08.07.2010 ТОВ «Кульбаба» в адресу ФОП ОСОБА_3 відвантажено товар на загальну суму 10 824,75 грн., в т.ч. ПДВ 1804,13 грн., віднесений позивачем до складу податкового кредиту липня 2010 р. у повному обсязі.

Податковою накладною № 50 від 12.08.2010 та видатковою накладною № 50 від 12.08.2010 ТОВ «Кульбаба» в адресу ФОП ОСОБА_3 відвантажено товар на загальну суму 10 486,15 грн., в т.ч. ПДВ 1747,69 грн., віднесений позивачем до складу податкового кредиту серпня 2010 р. у повному обсязі.

Податковою накладною № 49 від 12.08.2010 та видатковою накладною № 50 від 12.08.2010 ТОВ «Кульбаба» в адресу ФОП ОСОБА_3 відвантажено товар на загальну суму 10 486,15 грн., в т.ч. ПДВ 1747,69 грн., віднесений позивачем до складу податкового кредиту серпня 2010 р. у повному обсязі.

Податковою накладною № 27 від 05.10.2010 та видатковою накладною № 27 від 08.10.2010 ТОВ «Кульбаба» в адресу ФОП ОСОБА_3 відвантажено товар на загальну суму 5327,73 грн., в т.ч. ПДВ 887,96 грн., віднесений позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2010 р. у повному обсязі.

Податковою накладною № 20 від 05.10.2010 та видатковою накладною № 27 від 08.10.2010 ТОВ «Кульбаба» в адресу ФОП ОСОБА_3 відвантажено товар на загальну суму 5232,27 грн., в т.ч. ПДВ 872,04 грн., віднесений позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2010 р. у повному обсязі.

Перевіркою встановлено, що вищезазначені товари (каво-машини та кавоварки), згідно первинних документів, в перевіряємому періоді позивачем не реалізовувалися та не обліковувалися на залишках нереалізованих товарів станом на 31.12.2010. В ході проведеного обстеження місця діяльності ФОП ОСОБА_3 (довідка від 07.12.2011) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 4Б (виробниче та офісне приміщення), встановлено відсутність поставленого товару (каво-машини та кавоварки) на залишках ФОП.

Пояснення представника позивача щодо зберігання вказаних товарів в період проведення перевірки у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, арендованому позивачем згідно договорів суборенди від 01.11.2010 № 000028 та від 01.11.2010 № 000036 (термін дії останнього - до 01.08.2013), спростовано наданим представником позивача документом - актом прийому-передачі від 11.03.2011, а саме щодо повернення суборендарем ФОП ОСОБА_3 орендодавцеві ДП «Швейна фабрика «Отава» ПП «Тоджима» орендованого приміщення по АДРЕСА_1.

Доказів, які б свідчили про фактичну товарність зазначених господарських угод з придбання кавоварок та каво-машин, а також щодо їх місця зберігання чи місця їх використання в оподатковуваних операціях позивача - суду не надано.

З приводу встановлених порушень суд зазначає наступне.

Пунктом 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: (Абзац перший підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 в редакції Закону N 398-V (398-16) від 30.11.2006)

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

(Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 977-XIV (977-14) від 15.07.99; в редакції Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

Відповідно до п. 7.4.4. пункту 7.4 статті 7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 в редакції Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статтею 1 Закону визначено, що активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ст. 10 Закону, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

З викладеного вбачається, що наявність матеріальних активів, які використовуються у господарській діяльності має підтверджуватися фінансовою звітністю та обліковуватися на залишках ФОП, однак докази, які б свідчили про оприбуткування товару (кавоварки, каво-машини) в структурі активів відсутні.

Таким чином, висновки податкового органу щодо безпідставності віднесення суми ПДВ 21848,01 грн., що сплачені у зв'язку з придбанням товару (кавоварки, каво-машини), до складу податкового кредиту відповідають вимогам чинного законодавства, діючого на час виненкнення господарських правовідносин, оскільки в ході розгляду справи не знайшов підтвердження факт товарності господарських операцій за податковими накладними, виданими ТОВ «Ростфудс» та ТОВ «Кульбаба», а також використання придбаних у даних суб'єктів господарської діяльності товарів у господарській діяльності позивача, що позбавляє його права на нарахування податкового кредиту.

Крім цього, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 згідно розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до декларацій з ПДВ за період з березня по серпень 2010 р. включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 10602,82 грн., зокрема: у березні 2010 р. суму ПДВ - 3833,33 грн., у квітні 2010 р. суму ПДВ - 737,00 грн., у травні 2010 р. суму ПДВ - 543,50 грн., у червні 2010 р. суму ПДВ - 2061,66 грн., у липні 2010 р. суму ПДВ - 1100,00 грн., у серпні 2010 р. суму ПДВ - 2327,33 грн.

При цьому, податкові накладні, якими суб'єктом господарювання підтверджено в ході перевірки включення до складу податкового кредиту ПДВ у вказаній сумі, оформлено з використанням на податкових накладних факсимільного відтворення підпису особи, уповноваженої платником податку здійснювати поставку товарів (послуг). Зокрема, це податкові накладні: № 212 від 18.03.2010, що видана ТОВ «Уніксервісторг» на суму 23000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3833,33 грн., віднесене до складу податкового кредиту березня 2010 р.; № 325 від 08.04.2010 р., що видана ТОВ «Уніксервісторг» на суму 4422,00 грн., т.ч. ПДВ 737,00 грн., віднесене до складу податкового кредиту квітня 2010 р.; № 420 від 27.05.2010 р., що видана ТОВ «Уніксервісторг» на суму 3261,00 грн., в т.ч. ПДВ 543,50 грн., віднесене до складу податкового кредиту травня 2010 р.; № 26 від 31.05.2010 р., що видана ТОВ «Док 2» на суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ 833,33 грн., віднесене до складу податкового кредиту червня 2010 р.; № 53 від 21.06.2010 р., що видана ТОВ «Док 2» на суму 7370,00 грн., в т.ч. ПДВ 1228,33 грн., віднесене до складу податкового кредиту червня 2010 р.; № 478 від 27.07.2010 р., що видана ТОВ «Док 2» на суму 6600,00 грн., в т.ч. ПДВ 1100,00 грн., віднесене до складу податкового кредиту липня 2010 р.; № 1102 від 11.08.2010 р., що видана ТОВ «Док 2» на суму 13964,00 грн., в т.ч. ПДВ 2327,33 грн., віднесене до складу податкового кредиту серпня 2010 р.

Також в ході перевірки податкової звітності по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_3 шляхом співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлені наступні розбіжності. Так, у березні 2010 р. ОСОБА_3 задекларовано податкового кредиту по ТОВ «Уніксервісторг» на суму 3833,33 грн., тоді як контрагентом ТОВ «Уніксервісторг» ПДВ у сумі 3833,33 грн. до податкових зобов'язань декларації за березень 2010 р. не віднесено; у квітні 2010 р. ОСОБА_3 задекларовано податкового кредиту по ТОВ «Уніксервісторг» на суму 737,00 грн., тоді як контрагентом ТОВ «Уніксервісторг» ПДВ у сумі 737,00 грн. до податкових зобов'язань декларації за квітень 2010 р. не віднесено; у травні 2010 р. ОСОБА_3 задекларовано податкового кредиту по ТОВ «Уніксервісторг» на суму 543,50 грн., тоді як контрагентом ТОВ «Уніксервісторг» ПДВ у сумі 543,50 грн. до податкових зобов'язань декларації за травень 2010 р. не віднесено. Згідно даних Черкаської пошукової системи «Картка платника» версія 4.0. ТОВ «Уніксервісторг» припинило діяльність на підставі рішення суду, 24.09.2010 р. скасована держреєстрація товариства, 30.09.2010 р. товариство знято з обліку як платник податків, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Уніксервісторг» анульоване 24.09.2010 р.

Що стосується платника ПДВ - контрагента ТОВ «Док 2», за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України у липні та серпні 2010 р. операції з поставки ТМЦ між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Док 2» визначені податковим органом як такі, що мають ознаки ризикового кредиту, оскільки ТОВ «Док 2» визнано банкрутом, дата початку ліквідації 20.09.2011; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Док 2» анульоване 07.07.2011.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп.7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; (Підпункт "в" підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; (Підпункт "є" підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). (Абзац перший підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97)

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). (Абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 в редакції Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. (Підпункт 7.4.5 статті 7 в редакції Закону N 550/97-ВР від 26.09.97; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2275-VI (2275-17) від 20.05.2010)

Крім цього, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Отже даною нормою Закону, який має вищу юридичну силу в порівнянні з «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, на яке посилається позивач, підпис первинного документу із застосуванням факсиміле, не передбачено.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). (Абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 в редакції Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

Крім цього, невіднесення контрагентом позивача - ТОВ «Уніксервісторг» сум ПДВ до податкових зобов'язань періодів з березня по травень 2010 р., які задекларовані позивачем у відповідних періодах, також свідчить про відсутність у позивача права на податкоий кредит, виходячи з наступного.

Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

Крім цього, п. 1.8. ст. 1 Закону визначене поняття бюджетного відшкодування, а саме - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що за рахунок податкового кредиту платником податку фактично зменшується податкове зобов'язання, та наявніть податкового кредиту передбачає бюджетне відшкодування у розмірі надмірної сплати податку. Оскільки у даному випадку надмірної сплати податку контрагентом позивача ТОВ «Уніксервісторг» не встановлено, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту невключену контрагентом суму ПДВ у розмірі 5113,83 грн. до складу податкових зобов'язань. Також у даному випадку слід врахувати, що ТОВ «Уніксервісторг» припинило свою діяльність у вересні 2010 р.

Стосовно віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у липні та серпні 2010 р., сплачених по господарських операціях з поставки ТМЦ між позивачем та ТОВ «Дюк 2» суд погоджується з висновком податкового органу щодо наявності ознак резикового кредиту у вказаний період, оскільки факт сплати ПДВ даним контрагентом не встановлений, підприємство визнане банкрутом та свідоцтво платника ПДВ даного контрагента анульоване 07.07.2011.

Виходячи з аналізу встановлених обставин, відповідних їм доказів та норм законодавства, що діяло на час виникнення правовідносин, вбачається обґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем пп. 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», викладених у акті № 3068/173/НОМЕР_3 від 14.12.2011 та на підставі яких податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001891703 від 10.01.2012. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 70-72, 76, 87, 160-162, 167, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 05.04.2012р.

Суддя С.В. Чабаненко