Рішення

від 19.02.2008 по справі 2-221/2008

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-221\2008р

Справа № 2-221\2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 лютого 2008 року Сумський районний суд Сумської

області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Безверхій Г.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за

позовною заявою ТОВ АФ "Владана" до ОСОБА_1, 3-тя особа ВАТ

"Сумсько-Степанівський" про розірвання договору інвестування та

визнання права власності на створене нерухоме майно.

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом мотивуючи його тим,

що в 2003 році між ТОВ АФ "Владана" і відповідачем ОСОБА_1 був

укладений договір про спільне інвестування будівництва ангару, складу для

зберігання зерна та огорожі навколо цих об'єктів за адресою АДРЕСА_1.

Підприємство повинно було отримати у власність 95 % від загальної площі

збудованих приміщень, а відповідач 5%. Після укладення договору підприємство за

рахунок власних коштів на протязі 2003-2004 років збудувало і ввело в

експлуатацію ангар та зерносклад. Відповідач не приймав участі в будівництві

вказаних приміщень. Невиконання з боку відповідача умов договору від 17.02.2003

року щодо інвестування будівництва не дає законних підстав для розподілу площі

збудованих приміщень, що в свою чергу, позбавляє позивача можливості

зареєструвати у встановленому законом порядку право власності на створене

нерухоме майно, володіти, користуватися та розпоряджатися ним на власний

розсуд, а тому він просить розірвати договір інвестування від 17.02.2003 року і

визнати за ТОВ АФ "Владана" право власності на створене нерухоме

майно за вказаною вище адресою.

В судовому

засіданні представник ТОВ АФ "Владана" свої вимоги підтримав в

повному обсязі.

Відповідач позов визнав і пояснив, що поскільки він не виконав вимог

договору інвестування, то право власності на створене нерухоме майно необхідно

визнати лише за ТОВ АФ "Владана".

Третя особа ВАТ "Сумсько-Степанівське" визнаючи позовні вимоги

ТОВ АФ "Владана" в судовому засіданні заявило самостійні вимоги на

предмет спору і в своєму позові зазначило, що на земельній ділянці за адресою

АДРЕСА_1, крім будівель відносно яких виник спір між сторонами, знаходяться і

будівлі, які належать ВАТ "Сумсько-Степанівське", зокрема крита

стоянка с/г машин /Літер А-І/ загальною площею 1 753,9 м2, будівля автогаражу /Літер Г-І\

загальною площею 717,0 м2, будівля центральної с/г майстерні /Літер Д-І\

загальною площею 881,4 м , будівля майстерні з побутовими приміщеннями /Літер

Е-І\ загальною площею 63,8 м2, будівля пилорами /Літер Ж-І\ загальною площею

365,6 м2, матеріальний склад /Літер 3-І\ загальною площею 212,4 м2,

бетонорозчинний вузол /Літер К-П\ загальною площею 74,5 м2, кузня с/г машин

/Літер Л-І\ загальною площею 150,4 м2, склад залізний для матеріалів /Літер

М-І\ загальною площею 363,7 м2, склад майстерні /Літер 0-І\ загальною площею

19,2 м2, водогрійка /Літер П-І\ загальною площею 21,9 м2, АЗС /Літер Р-І\

загальною площею 18,4 м2, будівля бригадирської /Літер С-І\ загальною площею

52,1 м2, матеріальний склад /Літер Т-1\ загальною площею 69,8 м2, майстерня з

побутовими приміщеннями /Літер У-І\ загальною площею 191,9 м , с\г майстерня

для тракторів /Літер Ф-І\ загальною площею 164,5 м2, матеріальний склад /Літер

Н/, вбиральня /Літер X/, вбиральня /Літер Ц/, навіс /Літер Ч/, вбиральня /Літер

Ш/, бетонна площадка /Літер 1/, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, які

знаходяться на земельній ділянці, яка орендується ТОВ АФ "Владана".

їхнє товариство було засноване шляхом перетворення ДП

"Сумсько-Степанівський бурякорадгосп", а тому все перераховане вище

майно перейшло у власність ВАТ "Сумсько-Степанівське", і поскільки

зазначеним майном вони користуються починаючи з 1996 року, то відповідно до ч.

1 ст.. 344 ЦК УКраїни вони

вважають, що набули право власності на це майно, в зв'язку з чим просять

визнати за ними право власності на нього, щоб в подальшому запобігти виникненню

непорозумінь з приводу користування майном, що знаходиться на спільній з ТОВ АФ

"Владана" земельній ділянці.

Позивач і

відповідач по основному позову не заперечують проти вимог третьої особи.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що

позовні вимоги ТОВ АФ "Владана" та ВАТ

"Сумсько-Степанівське" підлягають задоволенню і по справі можливо

постановити рішення при попередньому розгляді справи.

В суді встановлено, що 17 лютого 2003 року між товариством з обмеженою

відповідальністю «Агрофірма «ВЛАДАНА» та ОСОБА_1 був укладений договір б/н,

предметом якого було спільне інвестування будівництва ангару, складу для

зберігання зерна та огорожі навколо цих об'єктів. Відповідно до умов вказаного

вище договору позивач та відповідач домовились за рахунок власних та залучених

ними коштів, матеріалів та обладнання збудувати на земельній ділянці, що

знаходиться за адресою АДРЕСА_1, ангар розміром 66x18 м, зерносклад розмірами

66x13 м та спорудити навколо цих будівель огорожу. Відповідно до розділу 6

договору після завершення будівництва позивач повинен був отримати у власність

95% від загальної площі збудованих приміщень, а відповідач - 5%. При цьому

п.2.2.3, п.5.1.5 договору відповідач доручив позивачеві виконання функцій замовника

будівництва, ведення обліку інвестицій та введення об'єкта в експлуатацію.

Після укладання оспорюваного договору позивач господарським способом, за

рахунок власних коштів на протязі 2003-2004 років збудував та ввів у

експлуатацію ангар та зерносклад. Факт будівництва вказаних об'єктів

підтверджується звітами про витрати основних матеріалів на будівництві, актами

форми №КБ-2в приймання МКП «Дорожник» підрядних робіт по укладанню асфальту за

липень та жовтень 2004 року, довідками про вартість виконаних підрядних робіт

форми №КБ-3 за липень та жовтень 2004 року. Факт введення збудованих об'єктів у

експлуатацію підтверджується актами внутрішньої комісії позивача від 28 грудня

2004 року. Згідно Акту інвентаризації нежитлових будівель і споруд від

01.01.2008 року первісна вартість збудованих ангара, зерноскладу та огорожі

становить 189 252, 00 грн. Відповідно до п.6.3 договору від 17 лютого 2003 року

підставою для розподілу площі збудованих приміщень є виконання сторонами

обов'язку щодо фактичного здійснення інвестування. При цьому відповідно до

п.7.1 договору він є чинним до остаточного виконання сторонами своїх

зобов'язань. Зважаючи на те, що відповідач своїх зобов'язань щодо часткового

інвестування будівництва ангара та зерноскладу не виконав, оскільки ніякої

участі у фінансуванні будівництва не приймав, позивачем на адресу відповідача

03.09.2007 року був направлений лист №231/1 із пропозицією відшкодувати

позивачеві грошові кошти в сумі 10 582,65 грн., що становить 5% від первісної

вартості збудованих об'єктів та вирішити питання про подальше використання

спільного майна. У відповідь на вказаний лист відповідач надав позивачеві заяву

від 05.09.2007 року, у якій повідомив, що не має грошових коштів у необхідній

сумі, а тому не може виплатити позивачеві відповідну частку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не зважаючи на приписи п.2.4 договору, відповідач не здійснював ні

поетапного інвестування будівництва, і взагалі ніякої участі у будівництві не

приймав. Цим самим відповідач не виконав умови договору від 17.02.2003 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 ЦК

України наслідком порушення зобов'язання може бути розірвання договору. При

цьому ч.2 ст. 651 ЦК України

передбачено, що договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї

із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших

випадках, встановлених договором або законом. Як наслідок, згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі

розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

На підставі спірного договору позивачем одноособово, господарським способом

було створене нерухоме майно, яке, на думку позивача, повинне перебувати у його

власності. Відповідно до довідки станом на 01.01.2008 року балансова вартість

вказаного майна становить 189 252,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.316 ЦК

України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює

відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно

до ч. 1 ст. 320 ЦК України

власнику надане право використовувати своє майно для здійснення підприємницької

діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 331 ЦК України

встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові

будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва

(створення майна). При цьому, якщо право власності на нерухоме майно відповідно

до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту

державної реєстрації.

Невиконання з боку відповідача умов договору від 17.02.2003 року щодо

інвестування будівництва не дає законних підстав для розподілу площі збудованих

приміщень, що в свою чергу, позбавляє позивача можливості зареєструвати у

встановленому законом порядку право власності на створене нерухоме майно,

володіти, користуватися та розпоряджатися ним на власний розсуд.

В той же час, відповідно до п.10 Переліку правовстановлювальних документів,

на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого

майна, який є Додатком №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок

реєстрації прав власності на нерухоме майно, визначено, що одним із

правовстановлювальних документів є рішення суду, третейського суду про визнання

права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відносини позивача щодо земельної ділянки загальною площею 5,7917 м2, на

якій знаходяться будівлі ангару та складу, огорожа, урегульовані договором

оренди земельної ділянки від 25.12.2005 року, укладеним з Степанівською

селищною радою строком на 10 років.

Як встановлено в ході судового розгляду, крім спірних будівель на земельній

ділянці за адресою АДРЕСА_1 знаходяться і інші будівлі, які належать ВАТ

«Сумсько-Степанівське», а саме: крита стоянка с/г машин /Літ. А-І/; Будівля автогаражу /Літ. Г-І\;

Будівля центральної с/г майстерні /Літ. Д-І\; Будівля майстерні з побутовими

приміщеннями /Літ. Е-І\; Будівля пилорами /Літ. Ж-І\; Матеріальний склад /Літ.

3-І\; Бетонорозчинний вузол /Літ. К-ІІ\; Кузня с/г машин /Літ. Л-І\; Склад

залізний для матеріалів /Літ. М-І\; Склад майстерні /Літ. 0-І\; Водогрійка

/Літ. П-І\; АЗС /Літ. Р-І\; Будівля бригадирської /Літ. С-І\; Матеріальний

склад /Літ. Т-1\; Майстерня з побутовими приміщеннями /Літ. У-І\; С\г майстерня

для тракторів /Літ. Ф-І\; Матеріальний склад /Літ. Н/; Вбиральня /Літ. X/; Вбиральня /Літ.

Ц/; Навіс /Літ. Ч/; Вбиральня /Літ. III/; Бетонна площадка

/Літ. І/.

ВАТ «Сумсько-Степанівське» було засноване відповідно до наказу

регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області від

24.07.1996 року №1091 шляхом перетворення державного підприємства

«Сумсько-Степанівський бурякорадгосп». Вказане вище нерухоме майно входило до

складу цілісного майнового комплексу ДП «Сумсько-Степанівський бурякорадгосп» і

при перетворенні перейшло у власність ВАТ «Сумсько-Степанівське», що

підтверджується Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу

Сумсько-Степанівського бурякорадгоспу від 15.01.1996 року. Після отримання у

1996 році від ДП «Сумсько-Степанівський бурякорадгосп» спірного нерухомого

майна ВАТ «Сумсько-Степанівське» використовувало його у господарській

діяльності, а у 2000 році передало в оренду ТОВ «ВЛАДАНА», що підтверджується

договором оренди майна від 26.03.2000 року та Актом прийому-передачі, який є

додатком до вказаного договору та Довідкою Степанівської селищної ради від

08.01.2008 року №8 . Таким чином, ВАТ «Сумсько-Степанівське» відкрито володіє і

користується спірним нерухомим майном, починаючи з 1996 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК

України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує

відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває

право власності на це майно.

Таким чином, ВАТ «Сумсько-Степанівське» має право на спірне нерухоме майно

за набувальною давністю.

Відповідно до ч. 1 ст.316 ЦК

України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює

відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно

до ч. 1 ст. 320 ЦК України

власнику надане право використовувати своє майно для здійснення підприємницької

діяльності, крім випадків, встановлених законом.

В той же час, відповідно до п.10 Переліку правовстановлювальних документів,

на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого

майна, який є Додатком №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок

реєстрації прав власності на нерухоме майно, визначено, що одним із право

встановлювальних документів є рішення суду, третейського суду про визнання

права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно Акта інвентаризації нежитлових будівель і споруд залишкова вартість

спірного нерухомого майна становить 229 316,00 грн.

За таких

обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 316, 320,344,526, 611, 651,

653ЦК України, ст.хт. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги

задовольнити.

Розірвати Договір про інвестування будівництва ангара та зерноскладу з

огорожею від 17.02.2003 року, укладений між товариством з обмеженою

відповідальністю «Агрофірма «ВЛАДАНА» та ОСОБА_1.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ВЛАДАНА»(

код ЄДРПОУ 30811304, р\р 26007301704903 у філії Сумського ЦВ ПІБ м.Суми МФО

337278, Сумський район, смт. Степанівка, пров. Сумський, буд. 9) право

власності на склад-ангар /Літ.Б-І/ загальною площею 1 195,0 м2, склад /Літ.

В-І/ загальною площею 783,7 м2 та огорожу №1-9, що знаходяться на земельній

ділянці за адресою АДРЕСА_1 загальною вартістю 189 252,00 грн.

Визнати

за Відкритим акціонерним товариством «Сумсько-Степанівське»,(код ЄДРПОУ

00386726, АДРЕСА_2) право власності на криту стоянку с/г машин /Літ. А-I/ загальною площею

1 753,9 м2, будівлю автогаражу

/Літ. Г-І\ загальною площею 717,0 м2, будівлю центральної с/г майстерні

/Літ. Д-1\ загальною площею 881,4 м2, будівлю майстерні з побутовими

приміщеннями /Літ. Е-І\ загальною площею 63,8 м2, будівлю пилорами /Літ. Ж-І\

загальною площею 365,6 м2, матеріальний склад /Літ. 3-І\ загальною площею 212,4

м2, бетонорозчинний вузол /Літ. К-ІГ\ загальною площею 74,5 м2, кузню с/г машин

/Літ. Л-І\ загальною площею 150,4 м2, склад залізний для матеріалів /Літ. М-1\

загальною площею 363,7 м2, склад майстерні /Літ. 0-І\ загальною площею 19,2 м2,

водогрійку /Літ. П-І\ загальною площею 21,9 м2, АЗС /Літ. Р-І\ загальною площею

18,4 м2, будівлю бригадирської /Літ. С-І\ загальною площею 52,1 м2,

матеріальний склад /Літ. Т-Г\ загальною площею 69,8 м2, майстерню з побутовими

приміщеннями /Літ. У-І\ загальною площею 191,9 м2, с\г майстерню для тракторів

/Літ. Ф-І\ загальною площею 164,5 м2, матеріальний склад /Літ. Н/, вбиральня

/Літ. X/,

вбиральня /Літ. ІД/, навіс /Літ. Ч/, вбиральня /Літ. Ш/, бетонна площадка

/Літ. І/, що знаходяться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 вартістю 229

316,00 грн.

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів після

проголошення рішення до апеляційного суду Сумської області через Сумський

районний суд, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну

скаргу не було подано.