Ухвала

від 25.04.2012 по справі 2а/1270/1085/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року справа №2а/1270/1085/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/1085/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Тур» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання нечинною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012р. задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Тур», визнане нечинною та скасована податкову вимогу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську №2623 від 21.11.2011р.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга органу державної податкової служби мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Порушення, на думку апелянта, полягають у тому, що судом першої інстанції не прийняті до уваги доводи податкового органу про те, що податкові повідомлення рішення є неузгодженими та станом на 21.02.2012р. податкова вимога вважається відкликаною.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність у порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог, викладених в апеляційних скаргах, відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем за наслідками проведеної перевірки ТОВ "Дельта-Тур" 28.10.2011р. були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000952310 від 28.10.11р. про донарахування ПДВ(основний платіж

107 055,00 грн, штрафні санкції 20592,00 грн);

- №0000992310 від 28.10.11р. про донарахування єдиного податку з юридичних осіб

(основний платіж 120 559,00грн, штрафні санкції 43 522,25 грн);

- №0000942310 від 28.10.11р. про донарахування податку на прибуток (основний

платіж 11488,00 грн., штрафні санкції 1437,75 грн.);

- №0000962310 від 28.10.11р. про донарахування комунального податку (основний

платіж 357,00 грн., штрафні санкції 489,25 грн) (а.с.17-20).

Позивач не погодився з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та розпочав процедуру їх адміністративного оскарження відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, відповідна скарга №34 від 17.11.2011р. була отримана Державною податковою адміністрацією в Луганській області 17.11.2011р., про що свідчить відповідний вхідний штамп (а.с.8-14) та одночасно про оскарження податкових повідомлень-рішень було повідомлено Ленінську МДПІ повідомлення №33 від 17.11.2011р. (а.с.15).

Незважаючи на те, що сума визначена в податкових повідомленнях-рішеннях не була узгоджена, відповідач 21.11.2011р. приймає податкову вимогу №2623 на загальну суму податкового боргу 305613,50 грн (а.с.6).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги №586/25-08 від 12.01.2012р. Державною податковою адміністрацією в Луганській області було частково задоволено скаргу позивача від 17.11.2011р., скасовано податкове повідомлення-рішення №0000992310 від 28.10.2011р. про донарахування єдиного податку з юридичних осіб, частково скасоване податкове повідомлення-рішення №0000962310 від 28.10.11р. в частині донарахування комунального податку в сумі 35,70 грн та нарахованої штрафної санкції в сумі 8,93 грн, податкові повідомлення-рішення з ПДВ та прибутку залишені без змін.

Після цього позивач звернувся з оскарженням податкових повідомлень-рішень з ПДВ, прибутку та комунального податку до Луганського окружного адміністративного суду про свідчать відповідні ухвали про відкриття провадження у справах №2а/1270/(756, 757, 758)/2012.

Відповідачем визнані в суді першої інстанції фактичні обставини щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 28.10.2011р., подання позивачем та отримання відповідачем скарги від 17.11.2011п., прийняття податкової вимоги від 21.11.2011р. №2623, прийняття рішення за наслідками розгляду скарги позивача та оскарження позивачем в судовому порядку податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, зазначені вище обставини в повній мірі підтверджені відповідними письмовими доказами.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Статтею 14 ПКУ визначені поняття:

14.1.39 грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

14.1.175 податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 56 ПКУ передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Позивач не погодився з прийнятими 28.10.2011р. податковими повідомленнями-рішеннями та в передбаченому законодавством порядку розпочав процедуру їх адміністративного оскарження. Таким чином, станом на дату прийняття оскаржуваної податкової вимоги №2623 від 21.11.2011р., визначена в ній сума не була узгоджена, а відтак, і не могла бути визнана податковим боргом.

Статтею 59 Податкового кодексу України чітко передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Аналогічна норма викладена і в пункті 4.1 наказу ДПС України «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків» №1037 від 24.12.2010р.

Відтак, у відповідача були відсутні підстави для надіслання позивачу податкової вимоги №2323 від 21.11.2011р., а прийнята вимога є очевидно протиправною, оскільки на момент її прийняття визначена податковими повідомленнями-рішеннями від 28.10.2011р. сума не була узгодженою і у позивача був відсутній податковий борг зі сплати зазначених сум.

Стосовно доводів відповідача про те, що оскаржувана податкова вимога вважається відкликаної на підставі п. 60.1.1 п 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, а відтак відсутній предмет спору, суд правомірно зазначив наступне.

Відповідно до статті 60.1 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Сума податкового боргу не погашалася ані платником податків (позивачем у справі), ані органом стягнення, оскільки податкового боргу взагалі не було, доказів того, що контролюючим органом було скасовано податкову вимогу (пункт 60.1.2) або зменшено нараховану суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пункт 60.1.3) відповідачем суду не надано. Посилання відповідача на відкликання податкової вимоги правильно визнані судом не доведеними.

Нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено такої підстави для відмови у задоволенні позову як відсутність предмету спору.

Ані норми КАС України, ані норми Податкового кодексу України не містять заборони, та не встановлюють обмежень щодо скасування в судовому порядку податкової вимоги у зв'язку з її відкликанням.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційних скарг відповідача та вважає їх безпідставними,

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/1085/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/1085/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва