Ухвала

від 11.06.2012 по справі 1854-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

11.06.2012Справа №5002-22/1854-2012

за позовом Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт», м. Ялта,

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ма «Шатл-Транс», м. Ялта,

2. Granada Logistics S.A.,

про стягнення 326 139, 64 доларів США (2 605 170, 83 грн),

Суддя Калініченко А.А.

представники сторін не викликались

встановив:

Державне підприємство «Ялтинський морський торговельний порт» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ма «Шатл-Транс» та Granada Logistics S.A. про стягнення заборгованості з портового (причального) збору у розмірі 326 139, 64 доларів США (2 605 170, 83 грн).

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2012 року порушено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2012 року в задоволені заяви Державному підприємству «Ялтинський морський торговельний порт» про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно Компанії Granada Logistics S.A.: теплоход "Оmegа-G", прапор - Коморський союз, порт реєстрації - Мороні, реєстраційний номер - 1200486 (реєстраційний сертифікат №D/RG/3049/UAЕ), який перебуває у причалу №3 вантажнопасажирського порту пункту «Масандра» Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» та накладення арешту на грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «МА «Шатл-Транс» на рахунках у банківських установах: розрахунковому рахунку №2600130015219 в КФ ВАТ «ВіЕйБі Банк», м. Сімферополь, МФО 308047; валютному рахунку в доларах США: Bank Account: 26001110400028/840 VABANK, 5, Zoologichna str., Кіev, Ukraine,

SWIFT: VABAUAUK, Account 04-403-050 Simferopol Branch, SWIFT: VABAUAUKSIM Company classification code: 19017842 відмовлено.

Позивачем повторно надано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно Компанії Granada Logistics S.A.: теплоход «Оmegа-G», прапор - Коморський союз, порт реєстрації - Мороні, реєстраційний номер - 1200486 (реєстраційний сертифікат №D/RG/3049/UAЕ), який перебуває у причалу №3 вантажнопасажирського портопункту «Масандра» Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» та заборони капітану Ялтинського морського торговельного порту, а також капітанам усіх інших українських портів оформляти відхід цього судна і накладення арешту на грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «МА «Шатл-Транс» на рахунках у банківських установах: розрахунковому рахунку №2600130015219 в КФ ВАТ «ВіЕйБі Банк», м. Сімферополь, МФО 308047; валютному рахунку в доларах США: Bank Account: 26001110400028/840 VABANK, 5, Zoologichna str., Кіev, Ukraine, SWIFT: VABAUAUK, Account 04-403-050 Simferopol Branch, SWIFT: VABAUAUKSIM Company classification code: 19017842 із додатковим обґрунтуванням.

Розглянувши вказану заяви без виклику представників сторін, господарський суд не знаходить підстав для вжиття заходів до забезпечення позову виходячи з наступного.

Щодо арешту судна «Omega-G».

Позивач обґрунтовує заяву про вжиття заходів до забезпечення позову посиланнями на положення КТМ України, Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року.

Як вбачається з наданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію судна (certificate of registration) від 21.03.2006, воно зареєстровано у судовому реєстрі іноземної держави - Union of Comoros (Коморські острови) та здійснює плавання під її прапором.

Міжнародна конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року набула чинності для України з 16.05.2012, для Коморських островів - 23.04.1952 згідно повідомлення на офіційному веб-сайти Міжнародного морського комітету.

Відповідно до статті 2 Конвенції судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

Згідно частини 2 статті 1 Конвенції «арешт» означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.

Суд звертає увагу позивача на те, що застереження, яке міститься у статті 2 Конвенції стосується виключно позасудової (адміністративної) процедури затримання або арешту судна.

Відповідно до статті 1 Конвенції «Морська вимога» означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів:

a) збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб;

b) загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов'язані з його експлуатацією;

c) рятування судна або вантажу;

d) договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше;

e) договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше;

f) втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном;

g) загальної аварії;

h) морської позики;

i) буксирування;

j) лоцманства;

k) поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються;

l) будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів;

m) заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу;

n) витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника;

o) спорів, що стосуються права власності на морське судно;

p) спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації;

q) іпотеки або морської застави будь-якого судна.

Вимоги щодо сплати портових зборів, в тому числі причального збору до морських вимог конвенцією не віднесені.

Питання арешту суден на території України врегульовані Главою 4 «Арешт судна» Розділу II «Судно» КТМ України (статті 41 - 47 КТМ України), однак згідно п.п.1 частини 1 статті 14 КТМ України правила цього Кодексу, що містяться у зазначених нижче розділах і главах, застосовуються: 1) у розділі II «Судно» (за винятком статті 40 цього Кодексу) і в розділі III «Екіпаж судна» - до суден, що зареєстровані в України.

Таким чином, положення КТМ Ук раїни щодо арешту морських суден не можуть бути застосовані до судна «Omega-G», що також підтверджується практикою Вищого господарського суду України, відображеною у постанові від 15.04.2004 у справі №39/71.

Більш того, суд звертає увагу на те, що позивач намагається ввести суд в оману щодо змісту положень КТМ України, оскільки пункт 12 статті 42 КТМ України відносить до морських вимог, вимоги у зв'язку з буксируванням судна, але не вимоги про сплату зборів в порту, каналі та інших судноплавних водах.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 ГПК України позов забезпечується в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Однак, згідно частини 3 статті 4 ГПК України якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Враховуючи викладене вище, господарський суд дійшов наступних висновків:

1) положення КТМ України (статті 41 - 47) не можуть застосовуватись до судна «Omega-G»;

2) ГПК України передбачає загальну процедуру арешту майна, незалежно від його правового статусу, однак Міжнародна конвенція з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 не допускає судового арешту судна, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав за іншими вимогами, ніж вимоги як розглядаються як морські згідно статті 1 Конвенції;

3) вимоги щодо сплати причального збору, які заявлені в позові ДП «Ялтинський морський торговельний порт» до морських, у розумінні статті 1 Конвенції не відносяться;

4) Міжнародна конвенція з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 як міжнародний договір має пріоритет до положень національного законодавства, в тому числі ГПК України.

Таким чином, згідно положень чинного законодавства, у господарського суду відсутні повноваження щодо арешту судна «Omega-G».

Щодо арешту грошових коштів на рахунках ТОВ «МА «Шатл-Транс».

Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем, в заяві про забезпечення позову не наведено жодної обставини, яка б вказувала на можливе у майбутньому утруднення виконання судового рішення, або настання неможливості виконання рішення у зв'язку з діями ТОВ «МА «Шатл-Транс».

Враховуючи викладене, керуючись статями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

В задоволені заяви Державному підприємству «Ялтинський морський торговельний порт» про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно Компанії Granada Logistics S.A.: теплоход «Оmegа-G», прапор - Коморський союз, порт реєстрації - Мороні, реєстраційний номер - 1200486 (реєстраційний сертифікат №D/RG/3049/UAЕ), який перебуває у причалу №3 вантажнопасажирського портопункту «Масандра» Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» та заборони капітану Ялтинського морського торговельного порту, а також капітанам усіх інших українських портів оформляти відхід цього судна і накладення арешту на грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «МА «Шатл-Транс» на рахунках у банківських установах: розрахунковому рахунку №2600130015219 в КФ ВАТ «ВіЕйБі Банк», м. Сімферополь, МФО 308047; валютному рахунку в доларах США: Bank Account: 26001110400028/840 VABANK, 5, Zoologichna str., Кіev, Ukraine, SWIFT: VABAUAUK, Account 04-403-050 Simferopol Branch, SWIFT: VABAUAUKSIM Company classification code: 19017842 - відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.