Рішення

від 05.06.2012 по справі 5013/336/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2012 р.Справа № 5013/336/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Приліпко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/336/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Новобуд", м.Кіровоград

до відповідача: Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Кіровоградська область, м. Олександрія

про визнання незаконним та скасування рішення

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.10.2011р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 9-818/01/1 від 30.12.2011р., головний спеціаліст управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Новобуд" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення тридцять сьомої сесії шостого скликання Олександрійської міської ради Кіровоградської області №500 від 10.02.2012 р. "Про скасування рішення міської ради від 12.03.2010 р. №1441 "Про внесення змін до розміру орендної плати товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоград - Новобуд" в частині, яким міська рада вирішила: "1. Скасувати рішення міської ради від 12.03.2010 р. №1441 "Про внесення змін до розміру орендної плати ТОВ "Кіровоград-Новобуд" та встановити ТОВ "Кіровоград-Новобуд" за оренду земельної ділянки за адресою: пр. Леніна, 140 площею 2944,00 кв.м. орендну ставку 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

2. ТОВ "Кіровоград-Новобуд" необхідно протягом 2 місяців укласти угоду про зміну розміру орендної плати відповідно до пункту 1 даного рішення."

Мотивуючи пред'явлений позов, позивач послався на ст. 144 Конституції України, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 та зазначив про те, що міська рада не мала повноважень скасовувати своє попереднє рішення, яке вже виконано.

Відповідачем позов заперечено, про що надано письмовий відзив, з підстав того, що рішення ради №1441 від 12.03.2010 р. не відповідало чинному законодавству, у зв'язку з чим було скасовано за оскаржуваним рішенням №500 від 10.02.2012 р. (а.с. 58).

В судовому засіданні 05.06.2012р. представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі; представником відповідача позов заперечено.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази і обґрунтування підстав позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення присутніх представників позивача і відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2009 р. Олександрійською міською радою Кіровоградської області на сімдесят сьомій сесії п'ятого скликання прийнято рішення №1219 про затвердження проекту землеустрою та надання товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Новобуд" в оренду терміном на 5 років земельної ділянки по пр.Леніна, 140 в м. Олександрії площею 2944,00 кв.м для обслуговування нежитлових будівель та споруд (а.с. 37).

За названим рішенням визначено категорію наданої позивачу земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови Олександрійської міської ради та склад угідь - землі, які використовуються в комерційних цілях. Встановлено розмір орендної плати в розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У відповідності до рішення №1219 від 20.10.2009 р. між сторонами 01.12.2009 р. укладено договір оренди відповідної земельної ділянки, який зареєстровано у Державному реєстрі земель 26.01.2010 р. за №041038800001 та проведено фактичну передачу земельної ділянки (а.с. 29-36).

Як слідує з пункту 3 договору, на земельній ділянці, отриманій позивачем в оренду, знаходяться об'єкти нерухомого майна - нежитлова будівля-капітальна забудова 902, кв.м, нежитлова будівля-капітальна забудова 26,79 кв.м, а також - проходи, проїзди, площадки 2014,38 кв.м.

Відповідно до пункту 9 договору орендна плата склала 10375,62 грн. щомісячно, що згідно з розрахунком становить 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 38).

12 березня 2010 р. Олександрійською міською радою за результатами розгляду клопотання ТОВ "Кіровоград-Новобуд" про зменшення орендної плати, прийнято на сесії рішення №1441, яким внесено зміни в абзац 3 п. 2 рішення №1219 та визначено наступний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою позивачем:

під капітальною забудовою площею 929,62 кв.м - в розмірі 12% нормативної грошової оцінки;

під проходами, проїздами, площадками площею 2014,38 кв.м - в розмірі 3% нормативної грошової оціни (а.с. 16).

На виконання вказаного рішення між сторонами 12.04.2010 р. укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 26.01.2010 р., якою внесено зміни до договору від 01.12.2009 р. в частині визначеного розміру орендної плати та встановлено орендну плату в розмірі 5049,82 грн., що відповідно до розрахунку суми орендної плати становить: 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 929,62 кв.м та 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2014,38 кв.м (а.с. 26, 27). Названа додаткова угода зареєстрована у Державному реєстрі земель 07.05.2010 р. за №041038800017.

10 лютого 2012 р. Олександрійською міською радою на тридцять сьомій сесії шостого скликання прийнято рішення №500 про скасування рішення міської ради від 12 березня 2010р. №1441 (а.с. 15). Названим рішенням на підставі ст. ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" , ст. ст. 12, 19, 93, 124 Земельного кодексу України скасовано рішення ради №1441 від 10.02.2012 р. та встановлено ТОВ "Кіровоград-Новобуд" за оренду земельної ділянки по пр. Леніна, 140 площею 2944,00 кв.м. орендну ставку у розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Пунктом 2 даного рішення зазначено, що товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Новобуд" необхідно протягом 2 місяців укласти додаткову угоду про зміну розміру орендної плати відповідно до даного рішення.

Господарський суд вважає, що Олександрійська міська рада, приймаючи рішення №500 від 10.02.2012 р., вийшла за межі наданих їй повноважень та порушила права позивача, що слідує з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин належать, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст. 12 Земельного кодексу України).

За приписами Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради віднесено вирішення на пленарних засіданнях відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (п.п. 34, 35 ст. 26 названого Закону).

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як зазначено в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

З цього ж приводу є рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)", в якому зазначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

У вищезгаданому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Разом з цим, Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, стосовно скасування актів органів місцевого самоврядування Конституційним судом України закріплено кілька правових позицій, застосування яких, як випливає зі змісту названого вище рішення КСУ, пов'язується з юридичними ознаками акта органу місцевого самоврядування та підставами його скасування.

Так, за загальним правилом, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Орган місцевого самоврядування вправі за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Разом з цим, у разі, якщо ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, то вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Стаття 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлює, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Рішення Олександрійської міської ради №1441 від 12.03.2010 р., яке було скасовано за оскаржуваним у справі рішенням, за своєю суттю є ненормативним актом, що стосується конкретної юридичної особи та було виконано шляхом укладення між сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Вказана додаткова угода пройшла державну реєстрацію, що свідчить про набрання нею чинності з урахуванням положень статті 18 Закону України "Про оренду землі". Посилання у даній додатковій угоді на рішення під іншим номером і датою є помилковим, про що зазначається обома сторонами та свідченням чого є відповідність договору і розрахунку суті рішення (а.с. 72, 76-78).

Рішення №1441 від 12.03.2010 р., було прийнято за результатами розгляду клопотання позивача, а додаткову угоду укладено за згодою обох сторін, що в цілому відповідає положенням частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час прийняття рішення), якими передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Визначена у рішенні №1441 від 12.03.2010 р. ставка орендної плати не суперечить положенням договору оренди землі і відповідає редакції діючого на той час Закону України "Про плату за землю" і Закону України "Про оренду землі" та чинного на час прийняття оскаржуваного рішення Податкового кодексу України, а саме: річна сума платежу за землі комунальної власності (інша категорія земель) має бути не менше трикратного розміру земельного податку (тобто 3% нормативної грошової оцінки) та не перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

В оскаржуваному рішенні №500 від 10.02.2012 р. відсутнє посилання на рішення Олександрійської міської ради №1454 від 30.04.2010 р., за яким встановлено нові орендні ставки за користування земельними ділянками на території міста Олександрії, а тому відсутні підстави для висновку, що оскаржуване рішення прийнято у зв'язку із зазначеними змінами. Не наводить такого обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення і відповідач у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок виконання рішення №1441 від 12.03.2010р., позивач набув та реалізував право на сплату орендної плати з розрахунку, встановлених в рішенні ставок, а тому скасування такого рішення порушило зазначені права позивача.

За приписами статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи наведене та з урахуванням правової позиції Конституційного суду України, закріпленої у п. 5 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (справа № 1-9/2009), господарський суд дійшов висновку, що Олександрійська міська рада за наведеними в оскаржуваному рішенні підставами не була вправі скасовувати власне рішення ненормативного характеру №1441 від 12.03.2010 р., яке призвело до виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією позивачем права на сплату орендної плати за визначеними в рішенні ставками та проти скасування якого позивач заперечує.

За вказаних обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення тридцять сьомої сесії шостого скликання Олександрійської міської ради Кіровоградської області №500 від 10.02.2012 р. "Про скасування рішення міської ради від 12.03.2010 р. № 1441 "Про внесення змін до розміру орендної плати товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоград - Новобуд" в частині, яким міська рада вирішила:

1. Скасувати рішення міської ради від 12.03.2010 р. №1441 "Про внесення змін до розміру орендної плати товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Новобуд" та встановити товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Новобуд" за оренду земельної ділянки за адресою: пр. Леніна, 140 площею 2944,00 кв.м. орендну ставку 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Новобуд" необхідно протягом 2 місяців укласти угоду про зміну розміру орендної плати відповідно до пункту 1 даного рішення."

Стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 59, ідентифікаційний код 26114988) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Новобуд" (25014, м.Кіровоград, вул. Заміська, 3 А, ідентифікаційний код 36200412) судовий збір в розмірі 1073,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 11.06.2012 р.

Суддя В.В.Тимошевська