Рішення

від 11.06.2012 по справі 214/150/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/150/2012 Провадження № 22-ц/0290/1445/2012Головуючий в суді першої інстанції:Білик Н.В. Категорія: 48 Доповідач: Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2012 м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Жданкіна В.В.

Суддів: Мартьянової Л.І., Пащенко Л.В.

При секретарі: Агеєвій Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Літинського районного суду від 27.03.2012р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та пені і зустрічним позовом про звільнення від сплати заборгованості по аліментах та зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А :

27 березня 2012 року Літинський районний суд Вінницької області постановив рішення, згідно якого відмовлено у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та пені по аліментам. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та зменшення розміру аліментів задоволено частково. Зменшено розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 270 грн. щомісячно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 вважає рішення незаконним і просить змінити рішення Літинського районного суду від 27 березня 2012 року, а саме - задовільнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та пені по аліментам та відмовити у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 в частині зменшення розміру аліментів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задоволити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

Обґрунтованим визнається рішення, коли висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по аліментам, суд вказав, що «відповідно до копії рішення суду видно, що спір між сторонами про стягнення аліментів розглядався в суді з 17.03.2008 року по 30.12.2010 року тобто взагалі відсутня вина ОСОБА_3 у виникненні заборгованості», «в судовому засіданні взагалі не встановлено вини ОСОБА_3 у виникненні заборгованості», «після постановлення рішення судом, ОСОБА_2 пред'явила виконавчий лист до виконання лише 22.07.2011 року, тобто також відсутня вина ОСОБА_3.»

Проте, дані висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

Пеня обраховується із січня 2011 року, тобто після набрання рішеннями законної сили, а не із часу подання позову до суду.

Заборгованість по аліментам виникла саме з вини ОСОБА_3 оскільки після набрання судовим рішенням законної сили, тобто з 30.12.2010 року - не сплачував аліменти. Перша сплата аліментів здійснена лише 1 грудня 2011 року, тобто цілий рік відповідач ухилявся від сплати аліментів, визнаних рішенням суду.

Доводи відповідача про відсутність банківських реквізитів - є неприйнятними, оскільки згідно ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» - грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи чи його представника (за наявності відповідних повноважень) стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Та обставина, що ОСОБА_2 пред'явила виконавчий лист до виконання 22 липня 2011 року - не впливає на суть виникнення заборгованості, так як судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх ... громадян і підлягають виконанню на всій території України (ст. 14 ЦПК України).

А виконавчий лист виписується і пред'являється для примусового виконання у разі невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку (ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»).

Крім того, закон пов'язує наслідки лише з тим, коли виконавчий лист подано після строку для його пред'явлення - один рік. Однак в даному виконавчому провадженні виконавчий лист подано до року.

Таким чином в результаті невиконання рішення суду виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 28000 грн., на яку нарахована пеня в розмірі 73600 грн.

У рішенні районного суду від 27 березня 2012 року вказується, що «значно змінилося його (ОСОБА_3) матеріальне становище». Проте це не відповідає дійсності.

Суд не врахував, що ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність з перевезення пасажирів та торгівлі. З цією метою використовує власних 8 транспортних засобів (автобусів), що було підтверджено в судовому засіданні державним виконавцем та відповідачем. ОСОБА_3 отримує доходи не тільки із власної праці, а користується працею найманих працівників, а саме - водіїв, що також підтверджено в судовому засіданні ОСОБА_3 Згідно з документами державної виконавчої служби Літинського РУЮ, а саме, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.12.2011 року та журналу карток (додаються) ці автобуси числяться за ОСОБА_3

А також згідно витягу з веб-сайту Єдиного державного реєстру ДП «Інформаційно-ресурсний центр» ОСОБА_3 13.08.2010 року зареєстровано Приватне підприємство «Назарій-Л» (код 37220225) та 07.09.2011 року зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Назарій-Л» (код 37777181).

ОСОБА_3 надав суду лише довідку про його доходи як приватного підприємця в 2011 році в сумі 4864 грн.

В той же час згідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України, - особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

Таким чином, станом на 2010 рік, коли було постановлено рішення суду про стягнення 700 грн. аліментів і станом на 2012 рік - доходи ОСОБА_3 не змінилися, оскільки вони, як і раніше, формуються на підставі одних і тих же показників.

Таким чином, у суду не було підстав для зменшення розміру аліментів на дитину.

Зменшуючи розмір аліментів на дитину до 270 грн. щомісячно суд порушив ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України.

Так, відповідно до вказаної статті - мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Отже, на сьогоднішній день 270 грн. - це менше 30% прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

З огляду на викладене, ухвалене судом рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, тому його слід скасувати і ухвалити нове.

Колегія суддів врахувала думку сторін, що на час розгляду скарги ОСОБА_3 частину заборгованості погасив в сумі 19 824,16 грн. і тому її слід врахувати при визначенні, підлягаючої до сплати, заборгованості.

Колегія суддів також враховує згідно ст. 196 СК України матеріальний і сімейний стан боржника, оскільки він являється інвалідом, то розмір неустойки зменшує до 10000 грн.

Підстав на даний час для зменшення розміру аліментів немає, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню, а в позові ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення Літинського районного суду від 27.03.2012р. скасувати і ухвалити нове:

стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 8175,84 грн. заборгованості по сплаті аліментів на дочку ОСОБА_4, 17.03.2007 р/н за період з липня 2008р. по листопад 2011р., а також 10000 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, зменшення розміру аліментів, стягнутих на дочку ОСОБА_4, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: