Рішення

від 08.05.2012 по справі 2-7320/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-7320/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.

при секретарі Бондаревій Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Охоронне агентство «Оріон-Південь», ПрАТ «АСК «ІНГО-Україна», Одеської філії ПрАТ «АСК «ІНГО-Україна», третя особа -ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок злочину, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, після чого збільшила обсяг позовних вимог, та просить суд ухвалити рішення про стягнення з ТОВ «Охоронне агентство «Оріон-Південь» та ПрАТ «АСК «ІНГО-Україна»на користь ОСОБА_1 збитків, що складаються: з вартості пошкодженого автомобіля «Mazda 323»р/н НОМЕР_1 в сумі 42415,00 грн.; витрат на його перевезення -998,00 грн.; витрат за зберігання транспортного засобу у гаражі в сумі 10750,00 грн., а остаточно -54163,00 грн., з цієї суми ОСОБА_1 вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Охоронне агентство «Оріон-Південь»29173,00 грн., а з ПрАТ «АСК «ІНГО-Україна»24990,00 грн.; стягнення з ПрАТ ««АСК «ІНГО Україна»на користь ОСОБА_1 витрат, що пов'язані із її лікуванням, а саме: витрат на придбання ліків, інших препаратів та лікувальних засобів, а також витрат, що пов'язані із медичними послугами під час знаходження у медичному стаціонарі та в період проходження амбулаторного лікування, що склали 1107,34 грн.; витрати на придбання необхідних для посиленого харчування продуктів в сумі 718,50 грн.; витрат на рентген в ТОВ МЦ «INTO-SANA», що склали 340,00 грн.; витрат по частковому сторонньому нагляду, які становлять 1312,50 грн.; витрат на масаж та фізіотерапевтичні процедури -3190,00 грн.; втрачений заробіток -215,31 грн., остаточно ці витрати складають -6883,65 грн.; стягнення з ПрАТ «АСК «ІНГО-Україна»на користь клінічного санаторію «Лермонтовський»щорічно (р/р 260036655921 в Одеській обласній філії АКБ «УСБ», МФО 328016, ЗКПО 32432486) 7782,00 грн. за придбання санаторно-курортної путівки на ім'я ОСОБА_1, стягнення з ТОВ «Охоронне агентство "Оріон-Південь" збитків, що складаються з витрат на оплату послуг таксі на проїзд з місця проживання до медичних закладів та назад, а також для проходження оглядів судово-медичної експертизи, що становить 1739,00 грн., стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 компенсації за вчинену злочином моральну шкоду у сумі 50000,00 грн., а саме: з ТОВ «Охоронне агентство "Оріон-Південь" 47450 грн., з ПРАТ «АСК «ІНГО-Україна»на 2550 грн.; стягнення з Одеської філії ПрАТ «АСК «ІНГО-УКРАЇНА»на користь ОСОБА_1 пені за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 5668 грн.; стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 судових витрат, які складаються з виготовлення висновків ЛАТД ОНДІСЕ у сумі 904,36 гр. та витрат на правову допомогу, що була надана під час попереднього слідства, під час розгляду карної справи у судах першої та другої інстанції та під час судового розгляду справи в порядку цивільного судочинства у сумі 15000 грн., а остаточно - 15904,36 грн., у тому числі стягнення: з ТОВ «Охоронне агентство «Оріон-Південь» 11133,06 грн., з ПРАТ «АСК «ІНГО-УКРАЇНА» 4771,30 грн.; стягнення з ПрАТ «АСК «ІНГО-Україна»на користь ОСОБА_1 пені за прострочку виплати беззаперечної суми страхової виплати у розмірі 5668,00 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник ПрАТ «АСК ІНГО Україна»частково визнав позовні вимоги, а саме: суму у розмірі 24990,00 гривень матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу автомобілю «Mazda»реєстраційний номерний знак НОМЕР_1; суму у розмірі 1420,84 грн., що складається: з витрат, пов'язаних із придбанням ліків, інших препаратів та лікувальних засобів, а також витрат, пов'язаних із медичними послугами під час находження у медичному стаціонарі та в період медичного лікування у розмірі 702,34 грн.; витрат, пов'язаних із посиленим харчуванням у розмірі -718,50 грн. В іншій частині представник ПрАТ «АСК ІНГО Україна»позов не визнав та просив суд у задоволенні цих вимог ОСОБА_1 відмовити.

Представник ТОВ «Охоронне агентство "Оріон-Південь" проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши думку сторін та їх представників, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.08 р. водій ОСОБА_2, який знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Охоронне агентство "Оріон-Південь", під час виконання своїх трудових обов`язків, знаходячись за кермом автомобілю «ВАЗ-2107»р/н НОМЕР_2, грубо порушив вимоги п. п. 8.7.3 «є», 8.10 та 12.4 ПДР України, внаслідок чого сталося зіткнення автомобіля, що знаходився під його керуванням, з належним ОСОБА_4 автомобілем «Mazda 323»р/н НОМЕР_1 (який є спільною власністю подружжя), що знаходився під керуванням ОСОБА_1, через що останній отримав механічні ушкодження, а ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню важкості у вигляді закритого усередині суглобистого осколкового перелому великоберцової кістки лівої гомілки в нижній третині.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси, що був постановлений 19.01.10 року по кримінальній справі № 1-1580/09, ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, та засуджений до позбавлення волі строком на 3 роки, без позбавлення права керування транспортними засобами. Відповідно до ст. 75 КК України, він був звільнений від відбуття покарання з призначенням випробувального строку в 1 рік. Вирок в частині покарання набрав чинності, а в частині, що стосується цивільного позову потерпілої, був скасований апеляційним судом Одеської області з направленням на перегляд в порядку цивільного судочинства (а.с. 51-54).

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 звернулась до суду з цивільним позовом.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Охоронне агентство «Оріон-Південь»та ПрАТ АСК «ІНГО-Україна»на її користь збитків, що складаються: з вартості пошкодженого автомобіля «Mazda 323»р/н НОМЕР_1 в сумі 42415,00 грн.; витрат на його перевезення -998,00 грн.; витрат за зберігання транспортного засобу у гаражі в сумі 10750,00 грн., а остаточно -54163,00 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви з цієї суми ОСОБА_1 вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Охоронне агентство "Оріон-Південь"»29173,00 грн., а з ПрАТ АСК «ІНГО-Україна»24990,00 грн.

В цій частині представник страхової компанії визнав позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки відповідно до Полісу № ВС/0100466 лімітом відповідальності Страховика за шкоду, завдану майну потерпілого є сума у розмірі 24990,00 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) гривень.

Суд вважає, що в цій частині визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Таким чином, в частині стягнення з ПрАТ АСК «ІНГО-Україна»24990,00 грн. позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з ТОВ «Охоронне агентство «Оріон-Південь»на користь ОСОБА_1 збитків, що складаються: з вартості пошкодженого автомобіля «Mazda 323»р/н НОМЕР_1; витрат на його перевезення; витрат за зберігання транспортного засобу у гаражі, на загальну суму 29173,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 2008, що був складений 27.04.09 р. Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз (а.с. 19-33), матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Mazda 323»р/н НОМЕР_1, визначається у розмірі його ринкової вартості і складає 42415,00 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 витратила кошти на перевезення автомобілю з місця дорожньо-транспортної пригоди та його зберігання на штрафмайданчику ДАІ, але ці витрати згідно з наданими квитанціями (а.с. 73) складають не 998,00 грн., а 748,00 грн.

Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суми матеріальної шкоди у розмірі 24990,00 грн., що стягується з ПрАТ АСК «ІНГО-Україна», суд вважає, що з відповідача ТОВ «Охоронне агентство «Оріон-Південь»на користь позивача підлягає стягненню 18173,00 грн., з яких 17425,00 грн. -різниця між фактичним розміром матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mazda 323»р/н НОМЕР_1, і страховою виплатою, та 748,00 грн. -витрати на перевезення автомобілю з місця дорожньо-транспортної пригоди та його зберігання на штрафмайданчику ДАІ.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення коштів на зберігання автомобілю в орендованому гаражі на загальну суму 10750,00 грн., суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування, як зазначено у частині четвертій статті 60 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначає ОСОБА_1 у позові, їй по сьогодення доводиться оплачувати по 250 грн. на місяць за знаходження транспортного засобу в орендованому гаражі, оскільки, відповідно до норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», де, зокрема, сказано, що право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ, тому вона до вирішення судом питання про відшкодування збитків не може ніяк ним розпорядитися. В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 16-18), громадянка ОСОБА_5 дала розписку, що вона здає в оренду ОСОБА_4 для тимчасового зберігання аварійного автомобілю «Мазда 323»гараж з щомісячною платою 250 грн. на місяць, сплата грошей фіксується датою, сумою та підписом ОСОБА_5 Суд критично відноситься до вказаних доказів, оскільки з них не вбачається навіть чи взагалі у гр-ки ОСОБА_5 є у власності гараж, чи той самий автомобіль зберігається в гаражі тощо. Крім того, зберігання автомобілю у приватному гаражі саме за вищевказану суму з урахуванням технічного стану автомобілю нічим не обґрунтоване та у будь-якому випадку є ініціативою самої ОСОБА_1 У судовому засіданні представник ОСОБА_1 зазначив, що виклик до суду ОСОБА_5 є недоцільним, оскільки в теперішній час відносини між позивачкою та ОСОБА_5 погіршились і давати свідчення вона не забажає.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з ПрАТ ««АСК «ІНГО Україна»на її користь витрат, що пов'язані із її лікуванням, а саме: витрат на придбання ліків, інших препаратів та лікувальних засобів, а також витрат, що пов'язані із медичними послугами під час знаходження у медичному стаціонарі та в період проходження амбулаторного лікування, що склали 1107 грн. 34 коп.; витрат на придбання необхідних для посиленого харчування продуктів в сумі 718 грн. 50 коп.; витрат на рентген в ТОВ МЦ «INTO-SANA», що склали 340 грн.; витрат по частковому сторонньому нагляду, які становлять 1312 грн. 50 коп.; витрат на масаж та фізіотерапевтичні процедури - 3190 грн.; втраченого заробітку -215 грн. 31 коп., остаточно ці витрати складають -6883 грн. 65 коп., суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Відповідно до ст. 24 вказаного Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю; для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Представник ПрАТ «АСК ІНГО Україна»та Одеської філії ПрАТ ««АСК «ІНГО Україна»частково визнав позовні вимоги і в цій частині, а саме: суму у розмірі 1420,84 грн., що складається: з витрат, пов'язаних із придбанням ліків, інших препаратів та лікувальних засобів, а також витрат, пов'язаних із медичними послугами під час знаходження у медичному стаціонарі та в період медичного лікування у розмірі 702 грн. 34 коп.; витрат, пов'язаних із посиленим харчуванням у розмірі 718 грн. 50 коп.

Суд вважає, що в цій частині визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Таким чином, в частині стягнення з ПрАТ АСК «ІНГО-Україна»суми у розмірі 1420,84 грн., що складається: з витрат, пов'язаних із придбанням ліків, інших препаратів та лікувальних засобів, а також витрат, пов'язаних із медичними послугами під час знаходження у медичному стаціонарі та в період медичного лікування у розмірі 702 грн. 34 коп.; витрат, пов'язаних із посиленим харчуванням у розмірі 718 грн. 50 коп., позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо залишку суми 405,00 грн. витрат, пов'язаних із придбанням ліків, інших препаратів та лікувальних засобів, то в цій частині позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки до цієї суми позивачка включила витрати на придбання термальної води, кремів та бальзамів, які не є лікарськими засобами (а.с. 57), а також благодійні внески до благодійних організацій (а.с. 56-57), які відповідно до ст. 1 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»є добровільною безкорисливою пожертвою фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Суд критично відноситься до зауважень позивачки (а.с. 209), що вказані суми вона вже виключила з підрахунку, оскільки в матеріалах справи відсутні чеки на придбання ліків, інших препаратів та лікарських засобів на цю суму.

Щодо витрат на рентген в ТОВ МЦ «INTO-SANA»на суму 340,00 грн., суд критично ставиться до доводів ОСОБА_1, що після закінчення амбулаторного лікування вона повинна була переконатись в його успішності, оскільки як підтверджується матеріалами справи та як зазначила у судовому засіданні сама ОСОБА_1, з 10.11.2008 року вона вже була виписана з амбулаторного лікування (а.с. 49), тобто була вже працездатна, а цю діагностику вона робила з власної ініціативи, а не за призначенням лікаря 28.01.2009 року (а.с. 58). Враховуючи вищевикладене, суд вважає, вимоги ОСОБА_1 в зазначеній частині необґрунтованими.

Щодо стягнення витрат по частковому сторонньому нагляду, які становлять 1312 грн. 50 коп. суд також вважає зазначені вимоги необґрунтованими, оскільки, як зазначила в судовому засіданні сама ОСОБА_1, та як вбачається із матеріалів судово-медичної експертизи (а.с. 45), після дорожньо-транспортної пригоди вона відмовилася від госпіталізації, тим самим поглибила стан свого здоров'я, що призвело до необхідності стороннього нагляду. Більш того, знаходячись в лікарні на стаціонарному лікуванні позивачка могла би за призначенням лікаря безкоштовно отримати медичну допомогу та догляд. Також, будь-яких документів щодо підтвердження оплати витрат за сторонній догляд ОСОБА_1 суду не надала та зазначила в судовому засіданні, що догляд за нею здійснював її чоловік, який є працевлаштованим та на той час також працював.

Також суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на масаж та фізіотерапевтичні процедури у розмірі 3190,00 грн., оскільки, як вбачається з матеріалів судово-медичної експертизи (а.с. 50), кількість курсів масажу та періодичність їх проведення повинна була бути визначена лікарем в залежності від стану потерпілої. В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, та як вказала у судовому засіданні ОСОБА_1, вона робила масаж без призначення лікаря, кількість масажів обирала самостійно. Крім того, позивачка не надала суду жодного документу, який би підтверджував той факт, що в ТОВ «Дюковські бані»їй робив масаж спеціаліст, що має відповідний сертифікат. Також суд бере до уваги, що в ТОВ «Дюківські бані»ОСОБА_1 робила загальний, а не лікувальний масаж, необхідність якого була визначена судово-медичною експертизою (а.с. 50).

Щодо втраченого заробітку, то суд визнає, що приписами ст. 1195 ЦК України, ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено таке відшкодування, але ОСОБА_1 не надала суду докази того, що вона втратила заробіток. Нею надано до суду копії лікарняних листків, довідка про розмір заробітної плати, яку вона отримувала у 2008 році, довідка про те, що ОСОБА_1 отримала 2434,74 грн. за лікарняними листами, видана Кооперативом «Оленька», яка не містить дати та інформації, за який період та по яким лікарняним листам виплачена ця сума (а.с. 11). Враховуючи викладене, суд не має відомостей відносно того, яку саме суму отримала ОСОБА_1 за листками непрацездатності за період з 23.06.2008 року по 09.11.2008 року, встановити суму втраченого заробітку не уявляється можливим, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд вважає необґрунтованими вимоги позивачки про стягнення з ПрАТ «АСК «ІНГО-Україна»на користь клінічного санаторію «Лермонтовський»щорічно (р/р 260036655921 в Одеській обласній філії АКБ «УСБ», МФО 328016, ЗКПО 32432486) 7782 грн. за придбання санаторно-курортної путівки на ім'я ОСОБА_1, оскільки позивачкою не надано суду доказів того, що вона проходила курс такого лікування, напроти, вона у судовому засіданні зазначила, що за відсутності коштів до санаторію не їздила. Також, суд не може задовольнити її прохання стягнути вищевказану суму на рахунок санаторію у теперішній час та у подальшому щорічно, оскільки ОСОБА_1 не надала суду висновків лікаря, що вона за станом свого здоров`я на теперішній час та у майбутні роки потребує та буде потребувати санаторно-курортне лікування у санаторії «Лермонтовський». Висновки судово-медичної експертизи, на які посилається ОСОБА_1 не є належним підтвердженням цього, тому що експертиза була почата 19.02.2009 року, закінчена -04.03.2009 року, і висновки експерта підтверджують необхідність санаторно-курортного лікування лише в минулому та на той час («п. 4. В связи с перенесенной травмой ОСОБА_1 нуждается в санаторно-курортном лечении, которое может осуществляться в санаториях г. Одессы для больных с заболеваниями опорно-двигательного аппарата типа «Куяльник», «Лермонтовский», сроком на 1 месяц не чаще одного раза в 12 месяцев»). При цьому, як зазначає Верховний суд України у підпункті д пункту 19 Пленуму N 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» стягнення додаткових витрат потерпілого може бути проведено на майбутній час лише у межах строків, зазначених у висновку МСЕК або судово-медичної експертизи.

Щодо витрат ОСОБА_1 на оплату таксі, то у даному випадку суд не може задовольнити ці вимоги до ТОВ «Охоронне агентство «Оріон-Південь», оскільки всі квитанції до прибутково касових ордерів (а.с. 63-71, 75), надані ОСОБА_1, не оформлені належним чином, в деяких відсутні прізвище та ініціали платника, в інших - дати, адреси, куди саме їздила позивачка тощо.

Щодо витрат на оплату медичної експертизи, то суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню, але у частині розподілу судових витрат, оскільки як вбачається з матеріалів справи (а.с. 44) зазначена експертиза проводилась на підставі постанови слідчого в рамках кримінальної справи, витрати на яку згідно з вироком (а.с. 79-83) були стягнуті з засудженого ОСОБА_2 в рамках цивільного позову, що заявлявся ОСОБА_1 у кримінальному процесі, але потім у цій частині вирок Приморського районного суду ухвалою апеляційного суду Одеської області було скасовано (а.с. 54).

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, то вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає справу на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

В даному випадку, суд вважає доведеним той факт, що 22.06.2008 року сталось ДТП з вини водія ОСОБА_2, що підтверджується вироком Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2010 року (а.с. 79-83), який у цій частині залишений без змін апеляційним судом Одеської області (а.с. 51-54), висновками судово-автотехнічних експертиз та транспортно-трасологічної експертизи (а.с. 34-37, 40-43), та підтверджувалось сторонами у справі під час судового засідання.

Також, суд вважає доведеним той факт, що в зазначеному ДТП ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, було пошкоджено її майно, що спричинило їй фізичний біль та душевні страждання.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків. У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами) визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує: фізичний біль та страждання позивачки, характер цих страждань, їх обсяг; обставини пошкодження майна позивачки; той факт, що пошкоджене майно позивачки не може бути відновлене; тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивачки; загальний розмір завданої позивачці майнової шкоди. Також суд бере до уваги посилання позивачки на те, що у зв`язку з пошкодженням автомобіля вона не могла нормально пересуватися через хворобу, отриману в ДТП, а деяких час -взагалі ходити.

В свою чергу, з урахуванням перелічених факторів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування в 50000,00 гривень є надмірним і розміром грошового відшкодування моральної шкоди, необхідним та достатнім за вказаних обставин є 13338,00 гривень, які необхідно стягнути: у сумі 2550,00 грн. - з відповідача ПрАТ АСК «Інго-Україна», у сумі 10788,00 грн. - з ТОВ «Охоронне агентство «Оріон-Південь».

Щодо стягнення з Одеської філії СК «ІНГО-УКРАЇНА»на користь ОСОБА_1 пені за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 5668,00 грн., то зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Одеська філія ПрАТ СК «ІНГО Україна»відповідно до ч. 3 ст. 95 ЦК України не є юридичною особою. Щодо стягнення вказаної суми пені з ПрАТ СК «ІНГО-Україна», то вказані вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки згідно з вимогами ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик приймає рішення про визнання (або невизнання) майнових вимог заявника за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 119), та що підтверджено представником страхової компанії та ОСОБА_1 у судовому засіданні, позивачка до СК «ІНГО-Україна»направляла лише заяви без додання всіх необхідних документів, такі документи не надані нею до страхової компанії і станом на теперішній час, таким чином страхувальник позбавлений можливості прийняти рішення про визнання (або невизнання) майнових вимог заявника, тобто вина страховика у даному випадку відсутня.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з ПрАТ АСК «ІНГО-Україна»дорівнює 28960,84 грн., з ТОВ «Охоронне агентство «Оріон-Південь»- 28961,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов'язаних з правовою допомогою у сумі, що була надана під час попереднього слідства, під час розгляду карної справи у судах першої та другої інстанції та під час судового розгляду справи в порядку цивільного судочинства у сумі 15000,00 грн., суд зазначає наступне.

У матеріалах справи наявна копія посвідчення адвоката ОСОБА_7 (а.с. 8), який захищав права ОСОБА_1 у кримінальній справі та представляв її інтереси у цивільній. Також, у матеріалах справи наявна копія квитанції №5378 (а.с. 9) від 28.08.2009 року, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила адвокату ОСОБА_7 за представництво інтересів потерпілої 15000,00 грн. В свою чергу, позивачкою та її представником не надано договір про надання правової допомоги або ордер на представництво інтересів в суді за вказаний період. При цьому, у справі наявні ордер № 3507 від 30.05.2011 року (а.с. 85) на ведення цивільної справи за позовом ОСОБА_1. та витяг №21 з угоди від 30.05.2011 року (а.с. 84) про надання правової допомоги ОСОБА_1 В свою чергу, в матеріалах справи відсутній жодний документ, який би підтверджував оплатність надання ОСОБА_1 правової допомоги за представництво її інтересів під час розгляду цивільної справи: у витязі з угоди, у вищевказаній довідці не вказано вартість послуг адвоката, суду не надавались ні на огляд, ні для залучення до матеріалів справи квитанції, які підтверджують сплату ОСОБА_1 винагороди адвокату за представництво її інтересів у цивільному процесі.

Суд також зазначає, що у наданій адвокатом довідці про надання правової допомоги ОСОБА_1 є неточності, сумарна кількість годин не відповідає кількості годин у розбивці по датах.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, витрати на правову допомогу ОСОБА_1 документально належним чином не підтвердила (за період захисту її інтересів під час слухання кримінальної справи відсутні ордер або договір про надання правової допомоги, а за період представництва її інтересів під час слухання цивільної справи відсутні фінансові документи). Але суд враховує, що з матеріалів справи (вирок Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2010 року, а.с. 79, ухвала апеляційного суду Одеської області, а.с. 51) вбачається, що під час розгляду кримінальної справи захист інтересів ОСОБА_1 здійснював саме адвокат ОСОБА_7, тому вважає можливим задовольнити вимоги позивачки щодо стягнення витрат на правову допомогу у цій частині. В свою чергу, суд вважає, що сума у розмірі 15000,00 грн. є явно завищеною та необґрунтованою, враховуючи відсутність договору про надання правової допомоги за вказаний період, та те, що позовні вимоги ОСОБА_1 судом задовольняються лише частково, суд задовольняє вимоги позивачки у цій частині у розмірі 3000,00 грн.

Щодо витрат, які були здійснені ОСОБА_1 на проведення експертиз, суд зазначає, що квитанції на загальну суму 891,48 грн., які підтверджують ці витрати наявні в матеріалах справи (квитанція №80142690 від 10.07.2008 року на суму 187,68 грн., а.с. 77, та квитанція № 24 від 11.03.2009 року на суму 703,80 грн.), тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідачів на користь позивачки відповідно до вимог ст.ст. 79, 88 ЦПК України, на решту суми, яку бажає стягнути позивачка жодні документальні підтвердження відсутні, тому суд не може задовольнити вимогу ОСОБА_1 про її стягнення.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 174, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Охоронне агентство «Оріон-Південь», ПрАТ «АСК «ІНГО-Україна», Одеської філії ПрАТ «АСК «ІНГО-Україна», третя особа -ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок злочину, -задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»(ідентифікаційний код юридичної особи 16285602) на користь ОСОБА_1, 1977 року народження, 28960,84 грн. (двадцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 84 копійки), з яких: 24990,00 грн матеріальна шкода, завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу автомобілю «Mazda»реєстраційний номерний знак НОМЕР_1; 1420,84 грн. - витрати, пов'язані з лікуванням та посиленим харчуванням; 2550,00 грн. - моральна шкода.

Стягнути з ТОВ «Охоронне агентство «Оріон -Юг»(ідентифікаційний код юридичної особи 31600923) на користь ОСОБА_1, 1977 року народження, 28961,00 грн. (двадцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят одна гривня 00 копійок), з яких: 18173,00 грн матеріальна шкода, завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу автомобілю «Mazda»реєстраційний номерний знак НОМЕР_1; не покрита розміром страхового відшкодування, 10788,00 грн. - моральна шкода.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Стягнути з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»(ідентифікаційний код юридичної особи 16285602) на користь ОСОБА_1, 1977 року народження, 445,74 грн. (чотириста сорок п`ять гривень сімдесят чотири копійки) відшкодування витрат за проведення судових експертиз.

Стягнути з ТОВ «Охоронне агентство «Оріон -Юг»(ідентифікаційний код юридичної особи 31600923) на користь ОСОБА_1, 1977 року народження, 445,74 грн. (чотириста сорок п`ять гривень сімдесят чотири копійки) відшкодування витрат за проведення судових експертиз.

Стягнути з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»(ідентифікаційний код юридичної особи 16285602) на користь ОСОБА_1, 1977 року народження, 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень) відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнути з ТОВ «Охоронне агентство «Оріон -Юг»(ідентифікаційний код юридичної особи 31600923) на користь ОСОБА_1, 1977 року народження, 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень) відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнути з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»(ідентифікаційний код юридичної особи 16285602) на користь держави судовий збір у розмірі 289,61 грн. (двісті вісімдесят дев`ять гривень шістдесят одна копійка).

Стягнути з ТОВ «Охоронне агентство «Оріон -Юг»(ідентифікаційний код юридичної особи 31600923) на користь держави судовий збір у розмірі 289,61 грн. (двісті вісімдесят дев`ять гривень шістдесят одна копійка).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.С. Єршова

08.05.2012