Постанова

від 08.06.2012 по справі 2а/0370/1564/12

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1564/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Іванчуку О.В.,

за участю представника позивача Лавнічека Л.В.,

представника відповідача Вознюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудтранс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудтранс» (далі - ТзОВ «Промбудтранс», позивач) звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2012 року № 0004292301, № 0004302301, № 0004312301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 04.04.2012 року позивачем отримано від Луцької ОДПІ запит про надання документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту із контрагентом ТзОВ «Медео-Захід». 05.04.2012 року ТзОВ «Промбудтранс» надало відповідачу усі запитуванні нею документи. Однак незважаючи на це, у період з 12.04.2012 року по 19.04.2012 року працівниками Луцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Промбудтранс», щодо задекларованих сум податкового кредиту з ТзОВ «Медео-Захід» за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року. За результатами даної перевірки складено акт перевірки № 938/22-1/35213441 від 26.04.2012 року, в якому відображено ряд обставив, які на думку відповідача є порушеннями, оскільки договір про надання послуг від 05.09.2012 року між позивачем та ТзОВ «Медео-Захід» всупереч ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України не спричинили настання реальних правових наслідків та за висновками перевірки, мають ознаки нікчемності. На підставі вищевказаного акту, Луцькою ОДПІ 16.05.2012 року були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0004292301, № 0004302301, № 0004312301.

Позивач не погоджується з висновками інспекції, а винесені на його основі податкові повідомлення-рішення вважає протиправними, оскільки перелік конкретних порушень, з посиланням на первинні документи бухгалтерського обліку в акті перевірки № 938/22-1/35213441 від 26.04.2012 року, працівники Луцької ОДПІ, що проводили перевірку не зазначили, а висновки здійснені виключно на підставі даних, зазначених в інформаційних базах та документів інших податкових та правоохоронних органів, які до ТзОВ «Промбудтранс» не мають жодного відношення. Вищевказаний акт документальної позапланової невиїзної перевірки містить посилання на різні норми законодавства, наприклад Господарський кодекс та Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), проте в ньому тільки наводяться цитати статей та положень законодавства, а не вказується конкретні порушення з боку ТзОВ «Промбудтранс» або ТзОВ «Медео-Захід».

Також зазначає, що працівниками Луцької ОДПІ проігноровано аргументовані докази ТзОВ «Промбудтранс» з приводу надання транспортних послуг ТзОВ «Медео-Захід» по перевезенню залізобетонних конструкцій, оскільки вказані фактичні обставини підтверджуються наступними документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Висновки працівників Луцької ОДПІ щодо взаємовідносин ТзОВ «Промбудтранс» з постачальником ТзОВ «Медео-Захід» є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.05.2012 року № 0004292301, № 0004302301, № 0004312301.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю. В наданих суду письмових запереченнях та усних поясненнях посилається на те, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено, не додержання вимог законів в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТзОВ «Медео-Захід» при транспортуванні товарів, оскільки відповідно до даних УДАІ УМВС у Волинській області автомобілі, якими доставлявся вантаж в органах ДАІ не зареєстровані, а отже правочин про надання транспортних послуг позивачу має ознаки нікчемності. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач ТзОВ «Промбудтранс» є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №003899 від 25.06.2007 року, довідкою АА №531921 від 25.04.2012 року з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 26.03.2012 року. Позивач перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ з 26.06.2007 року за № 4951. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ - 35213441.

Судом встановлено, що на підставі направлення, виданого Луцькою ОДПІ за № 000255 від 12.04.2012 року, старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби II рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Луцької ОДПІ на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Подактового кодексу України № 2755-VI від 23.12.2011 року (далі - ПК України) та відповідно до наказу Луцької ОДПІ № 332 від 12.04.2012 року ОСОБА_4 у період з 12.04.2012 року по 19.04.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Промбудтранс» щодо задекларованих сум податкового кредиту з ТзОВ «Медео-Захід» за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року.

За результатами перевірки Луцькою ОДПІ складено акт № 938/22-1/35213441 від 26.04.2012 року, яким встановлено наступні порушення:

1) ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України), Договір про надання послуг № 05/09 від 05.09.2011 року між ТзОВ «Медео-Захід» та ТзОВ «Промбудтранс», відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу Закону;

2) ст. 185, п 186.1 ст 186, п. 198.1, п. 198.6 ст 198, п 200.2 ст. 200 ПК України ТзОВ «Промбудтранс» завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТзОВ «Медео-Захід» на загальну суму 23898,00 грн., в т.ч. за вересень 2011 року - 5833,00 грн., за жовтень 2011 року - 4000,00 грн., за листопад 2011 року - 7148,00 грн. та за грудень 2011 року - 6917,00 грн.;

3) п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст 134, п. 135.1 п. 135.2 ст 135 ПК України ТзОВ «Промбудтранс» занижено об'єкт оподаткування (рядок 07 Декларації) за ІІ-ІV квартали 2011 року на загальну суму 119465,00 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за звітний (податковий) період на 27477,00 грн., в т.ч. за III квартал 2011 року - 6708,00 грн. та за ІV квартал 2011 року - 20769,00 грн.

Також перевіркою встановлено порушення ряду статей ЦК України щодо вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання, наслідків з контрагентом - постачальником ТзОВ «Медео-Захід», взаємовідносини з яким, за висновками перевірки, мають ознаки нікчемності.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ 16.05.2012 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0004292301, № 0004302301, № 0004312301 відповідно до яких позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 27477,00 грн., збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23682,00 грн., та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 216,00 грн.

Вищевказані суми, які визначені відповідачем згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень включають в себе висновки податкового органу, щодо нікчемності правочину по взаємовідносинах ТзОВ «Промбудтранс» з ТзОВ «Медео-Захід».

Судом встановлено, що між позивачем та ТзОВ «Медео-Захід» було укладено договір про надання послуг № 05/09 від 05.09.2011 року відповідно до якого ТзОВ «Медео-Захід» (Виконавець) зобов'язується за завданням ТзОВ «Промбудтранс» (Замовник) надати транспортні послуги по перевезенню залізобетонних конструкцій в порядку та умовах договору а Замовник зобов'язується перерахувати суму зазначену в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 1 місяця з моменту підписання такого акту. Тривалість та ціна наданих послуг узгоджується сторонами і відображається в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлених виконавцем належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: видаткових накладних № 48 від 29.07.2011 року, № РН-0000057 від 29.08.2011 року та № РН-0000088 від 15.11.2011 року ТзОВ «Промбудтранс» придбало у підприємця ОСОБА_5 товар (стакан під фундаментні балки, фундаментні балки, плити перекриття ПК90-12 та ПК-15, дріт «Єгоза», пиломатеріал, дошка обрізна, цегла облицювальна, піддони, ґрунт) усього на загальну суму 401906,90 грн.

На виконання умов договору № 05/09 від 05.09.2011 сторонами були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виписані податкові накладні: акт № ОУ-0000055 та № 143 від 30.09.2011 року на загальну суму 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 5833,33 грн., акт № ОУ-0000078 та № 130 від 28.10.2011 року на зальну суму 24000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 4000,00 грн., акт № ОУ-0000101 та № 132 від 23.11.2011 року на зальну суму 4700,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 783,33 грн., № ОУ-0000102 та № 140 від 24.11.2011 року на зальну суму 38185,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 6364,17 грн., № ОУ-0000104 та № 61 від 13.12.2011 року на зальну суму 41500,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 6919,67 грн.

З матеріалів справи вбачається, що до податкового кредиту товариство включило:

за вересень 2011 року - податкова накладна № 143 від 30.09.2011 року на загальну суму 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 5833,33 грн. (послуги по перевезенню залізобетонних конструкцій);

за жовтень 2011 року - податкова накладна № 130 від 28.10.2011 року на зальну суму 24000,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 4000,00 грн. (послуги по перевезенню залізобетонних конструкцій);

за листопад 2011 року - податкові накладні № 132 від 23.11.2011 року на зальну суму 4700,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 783,33 грн. та № 140 від 24.11.2011 року на зальну суму 38185,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 6364,17 грн. (послуги по перевезенню залізобетонних конструкцій);

за грудень 2011 року - податкова накладна № 61 від 13.12.2011 року на зальну суму 41500,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 6919,67 грн. (послуги по перевезенню залізобетонних конструкцій).

Оплата за автопослуги від ТзОВ «Промбудтранс» до ТзОВ «Медео-Захід» проведена у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями: № 477 від 13.10.2011 року на суму 3500,00 грн., № 507 від 26.10.2011 року на суму 31500,00 грн., № 514 від 31.10.2011 року на суму 2400,00 грн., № 519 від 07.11.2011 року на суму 21600,00 грн., № 545 від 23.11.2011 року на суму 4700,00 грн., № 547 від 24.11.2011 року на суму 38185,00 грн. та № 565 від 14.12.2011 року на суму 41500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Медео-Захід» на момент виписки податкових накладених в адресу ТзОВ «Промбудтранс» було зареєстрованим платником ПДВ.

Позивачем за даний товар сплачено ПДВ, що стверджується податковими накладними № 12 від 29.07.2011 року, № 6 від 29.08.2011 року та № 13 від 15.11.2011 року.

Перевіркою не зафіксований факт наявності у вищевказаних податкових накладних недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх неналежність як первинного документу.

Суд вважає, що Луцькою ОДПІ не доведено нікчемність правочину, згідно якого ТзОВ «Промбудтранс» отримано транспортні послуги у ТзОВ «Медео-Захід» в вересні-грудні 2011 року (послуги по перевезенню залізобетонних конструкцій) на суму 143385,00 грн. з ПДВ.

Транспортування товару проводилось, згідно наступних товарно-транспортних накладних (ТТН):

ТТН № 30/09/02 від 30.09.2011 року пункт завантаження м. Ковель, пункт розвантаження м. Луцьк, назва продукції - плита ПКЖ 4?1,5 кількість 30 шт.;

ТТН № 30/09/02 від 30.09.2011 року пункт завантаження м. Горохів, пункт розвантаження м. Луцьк, назва продукції - фундамент Ф1 у кількості 6 штук та колона Г2 у кількості 6 шт.;

ТТН № б/н від 27.10.2011 року автомобіль КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_4, водій ОСОБА_6, пункт завантаження м. Харків, пункт розвантаження м. Луцьк, назва продукції - фундаменті балки L = 5 м. та L = 6 м. у кількості 6 шт.;

ТТН № б/н від 20.11.2011 року автомобіль НОМЕР_5, водій ОСОБА_6, пункт завантаження м. Донецьк, пункт розвантаження м. Луцьк, назва продукції - фундаменті блоки стаканного типу у кількості 8 шт.;

ТТН № б/н від 23.11.2011 року автомобіль КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_4, водій ОСОБА_6, пункт завантаження м. Новий Розділ, пункт розвантаження м. Луцьк, назва продукції - цегла;

ТТН № б/н від 24.11.2011 року автомобіль КАМАЗ НОМЕР_4, водій ОСОБА_6, пункт завантаження м. Донецьк, пункт розвантаження м. Луцьк, назва продукції - фундаменті блоки стаканного типу у кількості 8 шт.;

ТТН № б/н від 08.12.2011 року автомобіль НОМЕР_5, водій ОСОБА_6, пункт завантаження м. Луганськ, пункт розвантаження м. Луцьк, назва продукції - фундаменті балки L = 12 м., вага 3,5 т., у кількості 3 шт.;

ТТН № б/н від 13.12.2011 року автомобіль НОМЕР_5, водій ОСОБА_6, пункт завантаження м. Луганськ, пункт розвантаження м. Луцьк, назва продукції - фундаменті балки L = 12 м., вага 3,5 т., у кількості 2 шт.;

Факт транспортування товарів підтверджується ТТН від 30.09.2011року, 27.10.2011 року, 23.11.2011 року, 24.11.2011 року, 08.12.2011 року та 13.12.2011 року відповідно до яких замовник (платник) ТзОВ «Промбудтранс» вантажовідправник ТзОВ «Медео-Захід» вантажоодержувач ТзОВ «Промбудтранс».

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215 частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

З матеріалів справи вбачається, що правочин укладений між позивачем та ТзОВ «Медео-Захід», виконаний обома сторонами.

Податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та ТзОВ «Медео-Захід» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору. В силу статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спір між сторонами щодо недійсності договору відсутній.

Факт транспортування товарів підтверджується вищевказаними документами наявними в матеріалах справи та первинними документами: копіями податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних вказаних в акті перевірки, актами здачі-прийому робіт (надання послуг) які надавались податковому органу під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Промбудтранс».

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 та підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача із ТзОВ «Медео-Захід» (договір, акти здачі-прийому робіт, податкові накладні, видаткові накладні, прибутковий ордер та декларації відправлення товару, звіти по списанню матеріалів в виробництво) відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Луцькою ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Крім того, під час проведення перевірки Луцькою ОДПІ були використані такі документи: відповідь Луцького ВРЕР № 500 від 21.04.2012 року у якій зазначається, що згідно з облікових даних транспортні засоби КАМАЗ НОМЕР_6, КАМАЗ НОМЕР_4 в Луцькому ВРЕР не реєструвались; відповідь УДАІ УМВС України у Волинській області № 11/2620 від 18.04.2012 року у якій зазначається, що інформація про автомобілі марки КАМАЗ з комбінаціями символів в державному номерному знакові НОМЕР_6, НОМЕР_4 та НОМЕР_4 в базах даних ДАІ відсутня; акт Луцької ОДПІ №46/23-3/35594018 від 14.03.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Медео-Захід» у зв'язку з неподанням ТзОВ «Медео-Захід» у встановлені законом терміни на письмовий запит Луцької ОДПІ документального підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за січень, лютий, березень, липень, вересень 2010 року, січень, квітень, травень, червень, вересень, жовтень 2011 року»; акт №753/23-3/35594018 від 18.04.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Медео-Захід» у зв'язку з неподанням ТзОВ «Медео-Захід» у встановлені законом терміни на письмовий запит Луцької ОДПІ документального підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за квітень, травень, червень та жовтень 2010 року, лютий, серпень, листопад та грудень 2011 року» де податковий орган встановив, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТзОВ «Медео-Захід» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Отже, податковим органом зроблено висновок, що договір про надання послуг № 05/09 від 05.09.2011 року укладений між ТзОВ «Медео-Захід» та ТзОВ «Промбудтранс» не спричинив настання реальних правових наслідків в супереч ч. 5 ст. 203 ЦК України. Таким чином, відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, взаємовідносини ТзОВ «Медео-Захід», як основного контр агента по ланцюгу постачання, відсутній факт реального вчинення господарських операцій з ТзОВ «Промбудтранс».

Суд звертає увагу на ту обставину, що у висновках зроблених Луцькою ОДПІ, та викладених у актах №46/23-3/35594018 від 14.03.2012 року та №753/23-3/35594018 від 18.04.2012 року, відсутній дані про те, що в ході перевірки встановлено відсутність фактів реального вчинення господарських операцій ТзОВ «Медео-Захід» саме, з ТзОВ «Промбудтранс».

Відповідачем не наведено жодних доказів того, що вчинені даним підприємством господарські операції не мали реального характеру.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Разом з тим, суд вважає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідачем не наведено жодних доказів того, що вчинені даним підприємством господарські операції не мали реального характеру. та не доведено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Додатково суд звертає увагу на те, що в акті перевірки позивача та під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б в окремо або сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Згідно ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, або доставляв вантаж автомобільним транспортом, який не зареєстрований у встановленому законному порядку то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого формування та має всі документальні підтвердження суми своїх валових витрат.

Разом з тим, суд вважає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В актах перевірки № 46/23-3/35594018 від 14.03.2012 року та № 753/23-3/35594018 від 18.04.2012 року не викладено жодних доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за вказаним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, про відсутність використання позивачем отриманих товарів у власній господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність договору купівлі-продажу або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Луцькою ОДПІ в ході перевірки не доведено нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТзОВ «Медео-Захід», не встановлено всіх обставин реальності здійснення господарської операції, оскільки висновки податкового органу базуються лише на акті перевірки та ТзОВ «Медео-Захід», в якому Луцькою ОДПІ зроблено висновок про нікчемність правочину, оскільки згідно відповіді УДАІ УМВС України у Волинській області № 11/2620 від 18.04.2012 року значиться, що автомобілі марки КАМАЗ з комбінаціями символів в державному номерному знакові НОМЕР_6, НОМЕР_4 та НОМЕР_4 в базах даних ДАІ відсутня

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, суд дійшов висновку про безпідставність висновків Луцької ОДПІ, викладених у акті документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Промбудтранс», тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.05.2012 року № 0004292301, № 0004302301, № 0004312301 слід визнати протиправними та скасувати.

Відтак, з наведених вище підстав та з урахуванням наданих частиною другою статті 162 КАС України суду повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ № 0004292301, № 0004302301, № 0004312301 від 16.05.2012 року.

Керуючись ст.ст. 3,8,11,17,71,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0004292301, № 0004302301, № 0004312301 від 16.05.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде кладена у повному обсязі 12 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський