Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а-1670/2565/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2565/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Щурика О.О.

представника відповідача - Голобородька О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Альбатрос", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еспекар" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2012 року позивач Кременчуцька ОДПІ (далі за текстом - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПП "Альбатрос" (далі за текстом - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еспекар" (далі - ТОВ "Еспекар", третя особа) про стягнення коштів у дохід Держави за нікчемними правочинами в розмірі 39120,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в ході проведення виїзної позапланової перевірки відповідача виявлено господарські взаємовідносини останнього з ТОВ "Еспекар", що мають ознаки фіктивності. На підставі висновку про нікчемність угоди відповідача з ТОВ "Еспексар" від 23 червня 2011 року № 01 податковий орган встановив порушення вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на загальну суму 11597,00 грн. та пункту 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на загальну суму 6520,00 грн., а також виніс податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2012 року № 0001492301/239 та № 0001482301/238, що за результатами процедури адміністративного узгодження суми боргу 11 квітня 2012 року залишені без змін ДПС України у Полтавській області.

У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на протиправності вимог позивача, посилаючись на неузгодженість суми податкового боргу, зумовлену незавершеною процедурою адміністративного узгодження та пояснив, що на дату розгляду справи судом скарга ПП "Альбатрос" на податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2012 року № 0001492301/239 та № 0001482301/238 та рішення ДПС у Полтавській області про результати розгляду скарги від 11 квітня 2012 року перебуває в провадженні ДПС України.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином. Ухвали та повістки суду направленні третій особі на юридичну адресу: вул. Кірова, 90, кв. 19, м. Бровари, 07400, повернулись до суду з відміткою поштового відділення про невручення листа адресатові через закінчення терміну зберігання. Згідно довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців третя особа зареєстрована за вказаною адресою та відомості про зміну свого знаходження державному реєстратору не надавала.

Згідно із частиною 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу третьої особи згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, виходячи з викладеного, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

19 січня 2012 року позивачем проведено виїзну позапланову перевірку ПП "Альбатрос" (код ЄДРПОУ 32615036) з питань взаємовідносин з ТОВ "Еспекар" (код ЄДРПОУ 35611991) за період червень 2011 року, результати якої відображені в акті перевірки від 19 січня 2012 року № 295/23-209/32615036.

В ході перевірки встановлено порушення платником вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на загальну суму 11597,00 грн. та пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2011 року на загальну суму 6520,00 грн.

На підставі акта перевірки від 19 січня 2012 року № 295/23-209/32615036 позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2012 року № 0001492301/239 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму в розмірі 6520,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 01,00 грн. та № 0001482301/238 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 11597,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 01,00 грн.

Підприємство позивача донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатило, а податкові повідомлення-рішення про їх застосування оскаржило в адміністративному порядку до ДПС у Полтавській області. За результатами процедури апеляційного узгодження податкових повідомлень-рішень від 02 лютого 2012 року № 0001492301/239 та № 0001482301/238 ДПС у Полтавській області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 11 квітня 2012 року, яким скаргу ПП "Альбатрос" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2012 року № 0001492301/239 та № 0001482301/238 - без змін.

Судом встановлено, що за скаргою ПП "Альбатрос" триває адміністративне узгодження суми податкового боргу в ДПС України, що підтверджується скаргою відповідача на рішення контролюючих органів (а.с. 79-83).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України врегульовано, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення Державної податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, на дату розгляду справи судом відсутнє узгоджене податкове зобов'язання ПП "Альбатрос" перед бюджетом.

Згідно ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є:

1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2.Особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Для ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України характерними є такі ознаки як вчинення дій, що об'єктивно призводять до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; наявність суб'єктивного наміру сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки такі угоди укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди; факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Судом встановлено, що ПП "Альбатрос" не погоджуючись з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 02 лютого 2012 року № 0001482301/238 та № 0001492301/239 оскаржує їх в адміністративному порядку до ДПС України.

Вищевказані обставини виключають можливість суду дослідити господарську діяльність позивача, надати їй правову оцінку та підтвердити або спростувати доводи щодо правомірності нарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних санкцій, оскільки господарські взаємовідносини позивача, які викладені в акті перевірки від 19 січня 2012 року № 295/23-209/32615036 про результати виїзної позапланової перевірки ПП "Альбатрос" з питань взаємовідносин з ТОВ "Еспекар" за період червень 2011 року досліджуються податковим органом вищого рівня.

Таким чином, суд вважає, що висновки позивача про нікчемність договору між ПП "Альбатрос" та ТОВ "Еспекар" є передчасними.

Також, суд зазначає, відповідно до ч. 1 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. (ч.2. ст.228 ЦК).

Частиною 3 ст.228 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже, виходячи з аналізу зазначеної норми Цивільного кодексу України, суд прийшов до висновку, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним тільки судом. І тільки у разі визнання судом такого правочину недійсним застосовуються наслідки передбачені ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України. При цьому суд зауважує, що у випадку нікчемності правочину, Цивільний кодекс України не містить норми, яка б передбачала стягнення в дохід держави всього одержаного сторонами за такою угодою.

Відповідно до частин 2-3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Аналізуючи викладене, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Альбатрос", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еспекар" про стягнення коштів - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 червня 2012 року.

Суддя А.О. Чеснокова