Ухвала

від 04.10.2012 по справі 2а-1670/2565/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/2565/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі : головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. по справі № 2а-1670/2565/12

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства "Альбатрос" третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Еспекар"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька ОДПІ (далі за текстом - позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПП "Альбатрос" (далі за текстом - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еспекар" (далі - ТОВ "Еспекар", третя особа) про стягнення коштів у дохід Держави за нікчемними правочинами в розмірі 39 120,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в ході проведення виїзної позапланової перевірки відповідача виявлено господарські взаємовідносини останнього з ТОВ "Еспекар", що мають ознаки фіктивності. На підставі висновку про нікчемність угоди відповідача з ТОВ "Еспексар" від 23 червня 2011 року № 01 податковий орган встановив порушення вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на загальну суму 11597,00 грн. та пункту 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на загальну суму 6520,00 грн., а також виніс податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2012 року № 0001492301/239 та № 0001482301/238, що за результатами процедури адміністративного узгодження суми боргу 11 квітня 2012 року залишені без змін ДПС України у Полтавській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 року у задоволенні позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Альбатрос" про стягнення коштів відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 19.01.2012 року позивачем проведено виїзну позапланову перевірку ПП "Альбатрос" (код ЄДРПОУ 32615036) з питань взаємовідносин з ТОВ "Еспекар" (код ЄДРПОУ 35611991) за період червень 2011 року, результати якої відображені в акті перевірки від 19 січня 2012 року № 295/23-209/32615036.

В ході перевірки встановлено порушення платником вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на загальну суму 11597,00 грн. та пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2011 року на загальну суму 6520,00 грн.

На підставі акта перевірки від 19 січня 2012 року № 295/23-209/32615036 позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2012 року № 0001492301/239 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму в розмірі 6520,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 01,00 грн. та № 0001482301/238 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 11597,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 01,00 грн.

Підприємство позивача донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатило, а податкові повідомлення-рішення про їх застосування оскаржило в адміністративному порядку до ДПС у Полтавській області. За результатами процедури апеляційного узгодження податкових повідомлень-рішень від 02 лютого 2012 року № 0001492301/239 та № 0001482301/238 ДПС у Полтавській області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 11 квітня 2012 року, яким скаргу ПП "Альбатрос" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2012 року № 0001492301/239 та № 0001482301/238 - без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкового органу про порушення відповідачем податкового законодавства є передчасним, оскільки процедура адміністративного узгодження податкових повідомлень-рішень на підставі скарги відповідача ще не завершена.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за скаргою ПП "Альбатрос" триває адміністративне узгодження суми податкового боргу в ДПС України, що підтверджується скаргою відповідача на рішення контролюючих органів (а.с. 79-83).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України врегульовано, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення Державної податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, на дату розгляду справи судом відсутнє узгоджене податкове зобов'язання ПП "Альбатрос" перед бюджетом, оскільки ПП "Альбатрос", не погоджуючись з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 02 лютого 2012 року № 0001482301/238 та № 0001492301/239 оскаржує їх в адміністративному порядку до ДПС України.

Вищевказані обставини виключають можливість суду дослідити господарську діяльність позивача, надати їй правову оцінку та підтвердити або спростувати доводи щодо правомірності нарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних санкцій, оскільки господарські взаємовідносини позивача, які викладені в акті перевірки від 19 січня 2012 року № 295/23-209/32615036 про результати виїзної позапланової перевірки ПП "Альбатрос" з питань взаємовідносин з ТОВ "Еспекар" за період червень 2011 року досліджуються податковим органом вищого рівня.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки позивача про нікчемність договору між ПП "Альбатрос" та ТОВ "Еспекар" є передчасними.

Також, відповідно до ч. 1 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. (ч.2. ст.228 ЦК).

Частиною 3 ст.228 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже, виходячи з аналізу зазначеної норми Цивільного кодексу України, суд прийшов до висновку, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним тільки судом. І тільки у разі визнання судом такого правочину недійсним застосовуються наслідки передбачені ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України. При цьому суд зауважує, що у випадку нікчемності правочину, Цивільний кодекс України не містить норми, яка б передбачала стягнення в дохід держави всього одержаного сторонами за такою угодою.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність суджень податкового органу про нікчемність правочинів, укладених відповідачем.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 05.06.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. по справі № 2а-1670/2565/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.