29/148-06-4110
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 р. № 29/148-06-4110
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кравчука Г.А.,
суддів :Мачульського Г.М.,Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивачане з'явився
відповідачане з'явився
третьої особине з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні:
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Центр виставочних технологій”
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.08.2006р.
у справі№29/148-06-4110 господарського суду Одеської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Транссервис –М”
доТовариства з обмеженою відповідальністю “Центр виставочних технологій”
третя особа на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-впроваджувальне підприємство “Гідропокриття –Денбер”
простягнення 3 894,56 грн.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) “Транссервис –М” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) “Центр виставочних технологій” про стягнення 3 894,56 грн.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що вказані кошти від імені ТОВ “Транссервис–М” відповідно до платіжного дорученням №564 від 09.09.2005 року були перераховані відповідачу помилково. Вказана помилка сталася Доповідач: Шаргало В.І.
внаслідок того, що інша юридична особа - ТОВ “Виробничо-впроваджувальне підприємство “Гідропокриття –Денбер”, яке знаходиться в одному з позивачем будинку, тобто має ту ж адресу, очевидно мала намір вступити з ТОВ “Центр виставочних технологій” в цивільні правовідносини, про що свідчить заявка на участь 15-18 вересня 2005 року у виставці “Ваш дом, Одесса 2005”.
В подальшому ТОВ “Транссервис –М” заявою від 29.06.2006 року № 0588 уточнив підстави позовних вимог та просив суд прийняти рішення повернення позивачеві майна шляхом стягнення з ТОВ “Центр виставочних технологій” грошових коштів в сумі 3 894,56 грн., як-то передбачено ст. 400 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 02.06.2006 року господарський суд Одеської області залучив до участі у справі ТОВ “Виробничо-впроваджувальне підприємство “Гідропокриття –Денбер” як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.06.2006 року (суддя Аленін Ю.Ю.) в позові відмовлено з тих підстав, що обраний позивачем спосіб (ст. 400 Цивільного кодексу України) захисту не відповідає способам встановленим законом, оскільки норми цієї статті не передбачають стягнення, а лише визначають право особи пред'явити позов саме про витребування майна.
За апеляційною скаргою ТОВ “Транссервис–М” судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2006 року (судді: Мацюра П.Ф., Андрєєва Е.І., Ліпчанська Н.В.) скасоване, позов задоволений, з ТОВ “Центр виставочних технологій” на користь ТОВ “Транссервис–М” стягнуто 3 894,56 грн. та судові витрати. Постанова мотивована тим, що судом встановлений факт безпідставного отримання відповідачем вказаних коштів, які підлягають поверненню позивачу, виходячи зі змісту ст. 400 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ТОВ “Центр виставочних технологій” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2006 року залишити в силі. Вимоги касаційної скарги мотивовані посиланням на неврахування судами положень ст. ст. 641, 642 Цивільного кодексу України та тієї обставини, що як ТОВ “Транссервис–М” так і ТОВ “Виробничо-впроваджувальне підприємство “Гідропокриття –Денбер” прийняли пропозицію ТОВ “Центр виставочних технологій” про участь в організованій останнім виставці, позивач вчинив дію, яка свідчить про прийняття ним пропозиції, а саме: перерахував кошти на рахунок Центру, таким чином кошти набуті відповідачем цілком правомірно.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Транссервис–М” просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції –без зміни як таку, що відповідає обставинам справи та чинному законодавству.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.09.2005 року ТОВ “Центр виставочних технологій” направило на адресу ТОВ “Транссервис–М” та ТОВ “Виробничо-впроваджувальне підприємство “Гідропокриття–Денбер” договори –заявки на участь у виставці “Ваш дом, Одесса 2005”, що мала відбутися на 15-18 вересня 2005 року.
Вказаний договір - заявка був отриманий факсимільним зв'язком ТОВ “Виробничо-впроваджувальне підприємство “Гідропокриття–Денбер”, відповідно цим товариством оформлений та тим же зв'язком направлений ТОВ “Центр виставочних технологій”, проте останнє ніяких документів, у тому числі умов на участь у виставці заявникові не надіслало.
Оплата по заявці здійснена від імені ТОВ “Транссервис–М” внаслідок помилки бухгалтера товариства, який по сумісництву працював і в ТОВ “Виробничо-впроваджувальне підприємство “Гідропокриття –Денбер”. Таким чином апеляційним господарським судом встановлена обставина щодо відсутності наміру позивача вступати з ТОВ “Центр виставочних технологій” в цивільно-правові відносини з приводу участі у названій виставці. ТОВ “Транссервис–М” зверталося до відповідача з листом, в якому вимагало повернути названі кошти, що залишився без відповіді.
Правову природу названого договору - заявки суд апеляційної інстанції визначив як договір з надання послуг по організації виставочних експозицій.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З приписів наведених норм вбачається, що оплаті підлягають саме реально надані та дійсно спожиті Замовником послуги.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, посилався на те, що він не мав наміру вступати з ТОВ “Центр виставочних технологій” в цивільні правовідносини з приводу організації останнім зазначеної виставки, тобто не мав наміру отримувати вказані послуги (ці підстави розглядав як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції). Судами не встановлено, що ТОВ “Транссервис –М” взагалі отримував будь-які послуги від відповідача.
Виходячи з вищезазначеного, судова колегія погоджується з висновком апеляційного господарського суду про порушення ТОВ “Центр виставочних технологій” прав та інтересів позивача, які підлягають захисту у встановленому законом порядку.
З огляду на наведені норми законодавства та встановлені судами обставини справи колегія вважає, що апеляційний господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у зазначеному розмірі, а відтак не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр виставочних технологій” залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2006р. у справі №29/148-06-4110 залишити без змін.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 246202 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Шаргало В.Ш.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні