Постанова

від 10.08.2006 по справі 29/148-06-4110

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/148-06-4110

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" серпня 2006 р. Справа № 29/148-06-4110

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                Мацюри П.Ф.

Суддів:                                        Андрєєвої Е.І.,

                                      Ліпчанської Н.В.

При секретарі                              Куриленко А.В.

за участю представників :                    

від позивача          Гордєєва Е.В., довіреність №2, від 01.08.06р.                    

від відповідачів    Неделко В.М., довіреність №1077, від 23.05.06р.                    

від третьої особи  не з'явився

Розглянувши апеляційну скаргу  ТОВ „Транссервис-М”    

на рішення господарського суду Одеської   області  від 29.06.2006 р.          

зі справи №29/148-06-4110          

за позовом ТОВ „Транссервис-М”    

до  ТОВ „Центр виставочних технологій”    

3-тя особа на стороні відповідача : ТОВ „ВВП” Гідропокриття-Denber”

про стягнення 3 894,56 грн.

                                           Встановив:

    ТОВ „Транссервис-М” звернулось до господарського суду Одеського області з позовом до ТОВ „Центр виставочних технологій” про стягнення 3 894,56 грн. Свої позовні вимоги  позивач обґрунтовує помилковим перерахування на розрахунковий рахунок відповідача суми позову , в зв'язку з тим що інша юридична

особа –ТОВ „ПВП „ГІдропокриття- DENBER”, яке знаходиться з позивачем в будинку за одною адресою, а саме площа Олексіівська, 11/1, можливо бажало вступити в цивільно-правові відносини з ТОВ „Центр виставочних технологій”, про що свідчить заявка на участь у виставці 15-18 вересня 2005 року, яка направлена шляхом факсимільного зв'язку.

          У вказаній заявці зазначена назва фірми ТОВ „ПВП „Гідропокриття ”, однак помилково сума 3894,56 грн. платіжним дорученням № 564 від 09.09.2005р. за рахунком № 123-ВД від 07.09.2005р., також оформленому на ТОВ „ПВП „Гідропокриття ”, була перерахована ТОВ „Транссервіс-М” на рахунок ТОВ „Центр виставочних технологій”.

       15.09.2005р. позивачем був направлений лист на адресу ТОВ „Центр виставочних технологій” з проханням повернути помилково перераховану суму до 16.09.2005р., однак відповіді на лист отримано не було.

              02.06.06р.  ТОВ „Центр виставочних технологій” надало до суду відзив на позовну заяву в якому зазначило, що доводи зазначені у позові є хибними,  факти не відповідають дійсності, а тому,  позовна заява має бути залишена без задоволення.

        05.09.2005р. ТОВ „Центр виставочних технологій” направило письмові договори-заявки на участь у виставці підприємствам    ТОВ „Транссервис-М” і ТОВ „ПВП „Гідропокриття ”, за їхнім проханням із пропозицією взяти участь у виставці „Ваш будинок, Одеса 2005”, що мала відбутися 15-18 вересня 2005р. на Морському вокзалі  м. Одеси.

   Підприємства ТОВ „ПВП „Гідропокриття ER” та ТОВ „Транссервіс-М” прийняли зазначену пропозицію, підписали зазначені договори й керівництво просило виставити рахунки для оплати на обох підприємствах, які були виставлені 07.09.2005р. Згодом ТОВ „Транссервіс-М” платіжним дорученням № 564 від 09.09.2005р. оплатив послуги по оренді виставочної площі в розмірі 3894,56 грн. Крім того відповідачу було відправлено підписаний та узгоджений договір, в якому зазначалось кількість обраної орендованої площі.

  Ухвалою від 02.06.2006р. залучено до участі у справі ТОВ "Виробничо-впроваджувальне підприємство "Гідропокриття - DENBER" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, оскільки рішення по даній справі може вплинути на його права або обов'язки.

      Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Аленін О.Ю.) в задоволені позову відмовлено повністю. Рішення мотивоване наступним.

  Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача 3894,56 грн.,  позивач виходив з положень ст.ст.. 400 та 638 ЦК України.

  Згідно ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно  повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

  Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

 Ухвалами та в судовому засідання суд зобов'язував позивача обґрунтувати вимоги за позовом з наведенням підстав стягнення боргу.

 29.06.2006 р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач  з посиланням на положення ст. 20 ГК України та 16 ЦК України зазначає що захист прав суб'єктів господарювання здійснюється в тому числі шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, а також шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Між тим, згідно цієї заяви позивач просить суд прийняти рішення про повернення майна ТОВ „Транссервіс-М” шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 3894,56 грн..

З доводами позивача, якими обґрунтовуються підстави до стягнення з посиланням на ст.400 ЦК України, оскільки норми цієї статті не передбачають стягнення, а навпаки, визначають право заінтересованої особи пред'явити позов саме про витребування майна суд не погодився

        Іншими положеннями ЦК України ( ст.ст.. 626, 627,  628, 631,632, 901-905), що наведені позивачем, взагалі не передбачено обраного заявником способу захисту. Інших підстав до стягнення позивач суду не навів.

       24.07.2006р. не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ „Транссервис-М”  звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від  29.06.2006р. по справі №29/148-06-4110, зазначаючи що дане рішення прийняте судом першої інстанції являється неправомірним та не відповідає нормам матеріального і процесуального права, та обставинамсправи , з наступних підстав.

        В зазначеному рішенні суд не дає правової оцінки доказам, підтверджуючих що на момент проведення виставки 15-18 вересня 2005р., між позивачем і відповідачем не могло бути досягнуто згоди по усім вимогам договору, оскільки два примірника зазначеного договору, підписаних відповідачем були направлені позивачу 04.10.2005р., що підтверджується доказами –копіями договору і конвертом з поштовою відміткою, які були надані суду в засіданні. Наведені докази свідчать о неможливості  укладення  угоди  про участь у виставці 15-18 вересня 2005р. між позивачем і відповідачем, оскільки були направлені відповідачем позивачу після проведення її.

     Заслухавши   представників  сторін,  переглянувши  матеріали  справи, апеляційний суд доходить до висновку, що рішення підлягає скасуванню, а скарга задоволенню, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновку суду не відповідають  обставинам справи, виходячи з наступного.

Позовні вимоги про стягнення боргу позивач обґрунтовує тим, що платіжним  дорученням № 564 від 09.09.2005р. ТОВ "Трансервіс-М" помилково перерахував 3 894,56грн. на р/р відповідача. Помилка допущено бухгалтером підприємства, яка одночасно  працювала бухгалтером по сумісністю у позивача і ТОВ „ПВП „Гідрококриття”.

У судовому засіданні представник пояснив, що обидва підприємства розміщуються в одній будівлі. Договір-заявка на участь у виставці  складено на ПВП „Гідрококриття”-DENBER”, відповідальним працівником за експозицію зазначено Форіонік В.В. Рахунок № 123, за яким проведена сплата, виписаний 07.09.2005р. на платника ПВП „Гідрококриття”-DENBER” із зазначенням терміну проведення вистави з 15 по 18 вересня.

Залучені до справи договір-заявка на участь у виставці  та проект  договору № 123-ВД від 07.09.2005р., свідчать про те, що замовником в одному випадку є  ПВП „Гідрококриття”-DENBER”, а у другому ТОВ "Транс-Сервіс".

У першому випадку договір-заявка не підписана організатором виставки і відсутні необхідні істотні умови господарського договору (повна назва сторін і їх реквізити, умови встановлення, зміни або припинення господарських зобов'язань, строк дії договору, відповідальність сторін у зв'язку з невиконанням умов договору).

У  другому випадку договір № 123-ВД від 07.09.2005р., як свідчить поштовий штемпель міг поступити до позивача не раніше 04.10.2005р. і який не був  підписаний позивачем.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли  згоди з усіх істотних умов договору.  Договір  укладається  шляхом  пропозиції  однієї   сторони укласти  договір  і прийняття пропозиції другою стороною.

Як передбачено ст.641 ЦК України пропозиція має містити істотні умови договору, а згідно ст.642 Цивільного кодексу  прийняття пропозиції повинно  бути підтверджено відповідно особою, якій адресована  пропозиція укласти  договір. Відповідь повинна  бути  повною  і безумовною.

Із договору-заявки про надання рекламно-інформаційних послуг і наданого рахунку  № 123-ВД,  які можна вважати за  пропозицію укласти  договір,  зазначено підприємство ПВП „Гідрококриття”-DENBER”, яке залучено до справи в якості третьої особи без самостійних вимог.

З наданих пояснено ПВП „Гідрококриття”-DENBER” (арк..справи 57) вбачається, що ними 05.09.2005р. факсимільним зв'язком отримана заявка на участь у виставці 15-18 вересня 2005р. „Ваш дом Одеса”, організованої Центром виставочних технологій. Заявка була оформлена і 07.09.2005р. тим же видом зв'язку направлена на адресу Центра. Але після цього документів, у тому числі умов на участь у виставці, як зазначалось в Інтернет-сайті вони не отримали від Центра виставочних технологій.

Наведене свідчить, що між позивачем і відповідачем зобов'язання не виникли, оскільки, відповідно до ст.509 в ст.11  Цивільного кодексу  України обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини, які мали мати місце при наданні послуг по організації виставочних експозицій. Оскільки належним чином укладеного договору не існує, то відповідач безпідставно отримав спірну суму, яку позивач просить стягнути.

Відповідно  до ст.15  Цивільного кодексу  України кожна  особа  має право на захист свого цивільного права чи інтересу,  які  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином,  апеляційним господарським судом встановлено факти безпідставного отримання ТОВ „Центр виставочних технологій” спірної суми 3 894,56грн., які підлягають поверненню, виходячи зі смислу і вимоги  ст.400  Цивільного кодексу  України та основних засад законодавства України.

Зважаючи на наведене, рішення суду першої інстанції від 29.06.2006р. по справі підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ТОВ "Трансервіс-М" задовольнити.

Рішення  господарського суду Одеської області від 29.06.2006 р. у справі № 29/148-06-4110  скасувати.

Позов ТОВ "Трансервіс-М" задовольнити.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр Виставочних Технологій” (65014, м. Одеса, пр. Сабанський,1 кв. 10, р/р 26003313042 в АБ "Південний" м. Одеса, МФО 328209) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансервіс-М" (65028, м. Одеса, пл.Олексіївська 11/1, р/р 26002665219201 у ООФ АКБ  "Укрсоцбанк" м. Одеса, МФО 328016)   3 894,56грн.; витрати по сплаті держмита  153грн. і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн.

      Господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням реквізитів сторін.

            Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського Суду України.

Головуючий суддя                                                            П.Ф.Мацюра

Суддя                                                                                Е.І.Андрєєва

          Суддя                                                                     Н.В.Ліпчанська