Постанова

від 07.06.2012 по справі 5019/2469/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р. Справа № 5019/2469/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддівЗаріцької А.О., Міщенка П.К., за участю представників: від позивача:не з'явились; від відповідача-1:ОСОБА_4 -представник (довіреність від 06.06.2012 року); ОСОБА_5 -представник (довіреність від 06.06.2012 року); від відповідача-2:ОСОБА_6 -представник (довіреність від 17.12.2011 року); від третьої особи:не з'явились; розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-11", на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 4 квітня 2012 року, та рішенняГосподарського суду Рівненської області від 10 січня 2012 року, у справі № 5019/2469/11 Господарського суду Рівненської області, за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-11" (м. Рівне), до 1. Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції (м. Рівне), 2. Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Рівненської філії (м. Луцьк), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області (м. Рівне), про стягнення коштів, - в с т а н о в и в :

У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-11" (далі за текстом -ТзОВ "Міськбуд-11") звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовними вимогами: до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції (далі за текстом -ВДВС Рівненського міського управління юстиції) про стягнення 21 545 грн. 41 коп. та до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Рівненської філії (далі за текстом - ПП "СП "Юстиція") про стягнення 84 000 грн. 00 коп. Позов мотивований неправомірними діями відповідачів під час дії мораторію (ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.01.2012 року у справі № 5019/2469/11 (суддя -Бережнюк В.В.) в позові відмовлено. Зазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано положеннями ст. ст. 34, 43, 52, 57, 62 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року у справі № 5019/2469/11 (головуючий суддя -Сініцина Л.М., судді: Гудак А.В., Олексюк Г.Є.) апеляційну скаргу ТзОВ "Міськбуд-11" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Рівненської області від 10.01.2012 року -без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішенням та постановою, ТзОВ "Міськбуд-11" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 10.01.2012 року, прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому, заявник касаційної скарги посилається на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 12, 14, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.05.2012 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Міськбуд-11" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції представники відповідачів-1, 2 проти касаційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а прийняті господарськими судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення -без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників позивача (скаржника) та третьої особи.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляд справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.05.2010 року було порушено провадження у справі № 8/14 за заявою кредитора ЗАТ "Промбуд-11" до боржника ТзОВ "Міськбуд-11" про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТзОВ "Міськбуд-11"; вжито заходи до забезпечення грошових вимог кредиторів боржника ТзОВ "Міськбуд-11": накладено арешт на все майно та грошові кошти, що належать боржникові ТзОВ "Міськбуд-11" (том 1, арк. справи 26).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.05.2010 року у справі № 8/14 про внесення уточнення в ухвалу, пункт 4 резолютивної частини ухвали від 07.05.2010 року у цій справі викладено у новій редакції: "Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів ТзОВ "Міськбуд-11" вул. С. Бандери 41, Рівне, 33000 (Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди)" (том 1, арк. справи 27).

Згідно з Витягом з Протоколу проведення тендеру (конкурсу) між спеціалізованими організаціями від 23.11.2010 року, переможцем конкурсу по реалізації арештованого нерухомого майна ТзОВ "Міськбуд-11", а саме 71/100 частини побутового приміщення по вул. Курчатова, буд. 20А в м. Рівне, визначено ПП "СП "Юстиція" з винагородою за надані послуги - 15% (том 1, арк. справи 28-29).

26.11.2010 року ВДВС Рівненського міського управління юстиції та ПП "СП "Юстиція" уклали Договір № 09/618/10/А про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі за текстом -Договір), згідно з п. 1.1 якого предметом цього Договору є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 1 від 15.01.2010 року з надання послуг по реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Відповідно до п. 1.3 Договору, на прилюдні торги передається нерухоме майно, арештоване при примусовому виконанні виконавчого документа (зведеного виконавчого провадження), а саме: 71/100 частини будівлі побутового корпусу, загальною площею 770,6 м 2 , двоповерхова окремо стояча цегляна будівля виробничо-складського та адміністративно - побутового призначення; площа 1-го поверху становить 409,2 м 2 , площа 2-го поверху становить 361,4 м 2 , та знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 20А (далі за текстом -Майно) і є власністю ТзОВ "Міськбуд-11" (том 1, арк. справи 30).

04.02.2011 року ВДВС Рівненського міського управління юстиції звернувся до Господарського суду Рівненської області із Заявою від 04.02.2011 року (вих. № 921/11), в якій просив скасувати частково заходи забезпечення вимог кредиторів, вжитих ухвалою цього господарського суду від 07.05.2010 року у справі № 8/14, шляхом зняття арешту з Майна боржника - ТзОВ "Міськбуд-11", з метою виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості по заробітній платі на користь працівників, на вимоги яких не поширюється дія мораторію, введеного місцевим господарським судом (том 1, арк. справи 34-35).

Згідно Протоколу № 09/618/10/А-10 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затвердженого 15.02.2011 року директором ПП "ПП "Юстиція"), переможцем торгів по реалізації Майна визнано ОСОБА_8, який запропонував суму 560 000 грн. 00 коп. (том 1, арк. справи 31).

Згідно квитанції № К111/L/59 від 21.02.2011 року, ОСОБА_8 перерахував ВДВС Рівненського міського управління юстиції 476 000 грн. 00 коп.; згідно квитанції № N0X1846313 від 10.02.2011 року. ОСОБА_8 перерахував ПП "СП "Юстиція" 61 042 грн. 50 коп. гарантованого внеску та, згідно квитанції № NOH5М40564 від 21.02.2011 року - 22 957 грн. 50 коп. додаткової суми винагороди за послуги з реалізації майна (том 1, арк. справи 33).

23.02.2011 року Державним виконавцем ВДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_5 було складено Акт державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій, згідно якого вказаною посадовою особою при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження по виконанню виконавчих листів та судових наказів про стягнення з ТзОВ "Міськбуд-11" коштів на користь його кредиторів здійснено витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій на суму 5 036 грн. 50 коп. (том 1, арк. справи 38).

Постановою державного виконавця ВДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_5 від 23.02.2011 року було стягнуто з ТзОВ "Міськбуд-11" на користь ВДВС Рівненського міського управління юстиції витрати на проведення виконавчих дій в сумі 5 036 грн. 50 коп. (том 1, арк. справи 39).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.02.2011 року у справі № 8/14 відхилено клопотання розпорядника майна ТзОВ "Міськбуд-11" про зупинення виконання всіх судових наказів про стягнення заробітної плати на користь колишніх працівників ТзОВ "Міськбуд-11", що знаходяться на виконанні у відділі ДВС Рівненського міського управління юстиції та про заборону проведення прилюдних торгів з продажу майна боржника; на задоволення заяви ВДВС Рівненського міського управління юстиції скасовано частково заходи щодо забезпечення вимог кредиторів ТзОВ "Міськбуд-11", вжитих ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.05.2010 року у справі № 8/14, шляхом зняття арешту з Майна ТзОВ "Міськбуд-11", з метою виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості по заробітній платі працівникам ТзОВ "Міськбуд-11" в сумі 177 155 грн. 96 коп.; решту грошових коштів, що залишаться після погашення заборгованості по заробітній платі працівникам боржника спрямовано на розрахунковий рахунок боржника - ТзОВ "Міськбуд-11" для подальшого розподілу між кредиторами боржника в порядку черговості передбаченої ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (том 1, арк. справи 4-5, 36-37).

29.03.2011 року, ВДВС Рівненського міського управління юстиції платіжним дорученням № 1062 перерахувало ТзОВ "Міськбуд-11" кошти в сумі 289 365 грн. 64 коп. (том 1, арк. справи 42).

Постановою Господарського суду Рівненської області від 17.05.2011 року у справі № 8/14 затверджено Звіт розпорядника майна про оплату послуг та відшкодування витрат за період з 09.09.2010 року по 14.04.2011 року в сумі 18 736 грн. 27 коп.; визнано банкрутом ТзОВ "Міськбуд-11", відкрито ліквідаційну процедуру ТзОВ "Міськбуд-11" строком на 6 місяців; призначено ліквідатором ТзОВ "Міськбуд-11" арбітражного керуючого Бокій Тамару Анатоліївну; зобов'язано посадових осіб ТзОВ "Міськбуд-11" передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору в 15 денний строк з дня винесення даної постанови; скасовано заходи забезпечення грошових вимог кредиторів, вжитих ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.05.2010 року (том 1, арк. справи 10).

01.06.2011 року ліквідатор Бокій Т.А. звернулась до ВДВС Рівненського міського управління юстиції із Запитом, в якому просила надати інформацію щодо ціни, за якою було продано 71/100 частини побутового корпусу, загальною площею 770,6 м 2 ; суми, яка була виплачена з метою погашення заборгованості по заробітній платі колишнім працівникам банкрута відповідно до судових наказів, що знаходились на виконанні у відділі ДВС з розшифровкою по прізвищах, ім'я і по батькові і виплаченої кожному суми; суми, яка була перерахована на рахунок ТзОВ "Міськбуд-11" (том 1, арк. справи 6).

Листом від 14.06.2011 року (вих. № 6191/11), ВДВС Рівненського міського управління юстиції повідомлено арбітражного керуючого, що, відповідно до Протоколу № 09/618/10/А-10 від 15.02.2011 року, ПП "СП "Юстиція" арештоване нерухоме Майно ТзОВ "Міськбуд-11" було реалізовано на прилюдних торгах за ціною 560 000 грн. 00 коп.; згідно Розпорядження від 10.03.2011 року, перераховані кошти в сумі 165 088 грн. 95 коп., які надійшли від реалізації Майна, пішли на погашення заборгованості по заробітній платі; на виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 24.02.2011 року у справі № 8/14, згідно платіжного доручення № 1062 від 29.03.2011 року, кошти в сумі 289 365 грн. 64 коп. були перераховані на рахунок ТзОВ "Міськбуд-11" (том 1, арк. справи 7).

08.09.2011 року ліквідатор ТзОВ "Міськбуд-11" звернулась до ВДВС Рівненського міського управління юстиції з Листом (вих. № 08/09-11) з проханням надати інформацію щодо залишку коштів (105 545 грн. 41 коп.), які залишилися після погашення заборгованості по заробітній платі в сумі 165 088 грн. 95 коп. та перерахування 289 365 грн. 64 коп. на рахунок ТзОВ "Міськбуд-11" (том 1, арк. справи 8).

ВДВС Рівненського міського управління юстиції Листом від 06.10.2011 року (вих. № 11979/11) повідомив, що 15.02.2011 року на прилюдних торгах було реалізовано Майно ТзОВ "Міськбуд-11", за ціною 560 000 грн. 00 коп., з яких: 84 000 грн. 00 коп. було перераховано ПП "СП "Юстиція" як винагорода за послуги з реалізації майна; кошти в сумі 476 000 грн. 00 коп. надійшли на рахунок ДВС Рівненського міського управління юстиції, з яких: 5 036 грн. 50 коп. - перераховані витрати на проведення виконавчих дій, в тому числі компенсація витрат ПП "Експерт-Рівне-Консалт" за проведення оцінки майна ТзОВ "Міськбуд-11"; 165 088 грн. 95 коп. - перераховано фізичним особам, як заборгованість по заробітній платі по виконавчих документах; 16 508 грн. 91 коп. - перерахований виконавчий збір; 289 365 грн. 64 коп. - повернуто на рахунок ТзОВ "Міськбуд-11" (том 1, арк. справи 9).

Такі дії ВДВС Рівненського міського управління юстиції щодо розподілу грошових коштів позивач вважає неправомірними, оскільки усі кошти, які були отримані після погашення заборгованості по заробітній платі мали бути спрямовані на рахунок ТзОВ "Міськбуд-11". В зв'язку з чим і виник цей судовий спір.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, а тому не підлягає зупиненню виконавче провадження за виконавчими документами, які підтверджують ці категорії вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року).

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На виконання Закону України "Про виконавче провадження" була розроблена Інструкція про проведення виконавчих дій (затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року) (далі за текстом - Інструкція), яка визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до названого Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з п. 1.2 названої Інструкції, примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) здійснюється, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", інших нормативно-правових актів та цієї Інструкції.

Пунктом 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Згідно з ч. 1, п. п. 1, 2, 6, 7 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 4.15.1 Інструкції, до інших витрат на організацію виконавчих дій належать витрати на матеріально - технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі: придбання канцелярських та господарських товарів; поштові витрати; поліграфічні витрати; інші витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Статтею 43 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку: у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми; у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржнику.

Стаття 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначає порядок звернення стягнення на майно боржника. Зокрема, ч. ч. 1, 5 названої статті передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту.

Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах). Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 цього Закону.

Пунктом 5.12.1 Інструкції про проведення виконавчих дій передбачено, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в п. 5.1.2 цієї Інструкції, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Згідно з п. п. 3.1, 5.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота. Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, спеціалізована організація здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі прилюдних торгів суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок спеціалізованої організації, на який необхідно сплатити дані кошти. На підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно в такому порядку: покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі прилюдних торгів суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора прилюдних торгів.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій, що вчинені органом ДВС дії щодо належного виконання виконавчих листів та судових наказів в процесі стягнення заборгованості по заробітній платі працівників ТзОВ "Міськбуд-11" на загальну суму 177 155 грн. 96 коп., відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством. Сукупність дій, передбачених законодавством, які має вчиняти орган ДВС під час здійснення виконавчого провадження, та встановлена їх послідовність свідчать, що в діях ВДВС Рівненського міського управління юстиції не вбачається порушення вимог законодавства, і виконавчою службою виконано вимоги ухвали Господарського суду Рівненської області від 24.02.2011 року у справі № 8/14 щодо стягнення заборгованості по заробітній платі працівникам боржника ТзОВ "Міськбуд-11".

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносинах положень ст. 1212 ЦК України (на які посилається в обґрунтування заявлених вимог позивач), оскільки під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій не було встановлено обставин щодо отриманого кредитором задоволення, яке порушує правила про режим мораторію, внаслідок дій боржника.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд-11" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 4 квітня 2012 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 10 січня 2012 року у справі № 5019/2469/11 залишити без змін.

Головуючий суддя:В.Ю. Поліщук судді:А.О. Заріцька П.К. Міщенко