Постанова

від 07.06.2012 по справі 21/5005/13400/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р. Справа № 21/5005/13400/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Грейц К.В. -головуючого, Бакуліної С.В., Рогач Л.І. за участю представників: позивачане з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлені належно) відповідача третьої особиОСОБА_4, дов. від 29.02.12р. не з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлені належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестбуд" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року у справі№ 21/5005/13400/2011 господарського судуДніпропетровської області за позовомУправління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестбуд" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруКомунальне підприємство "Парковка та реклама" про виселення з нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради звернулося до господарського суду з позовом про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестбуд" з нежитлового приміщення загальною площею 1941,90 кв.м., розташованого за адресою м. Кривий Ріг, вул. Горького, підземний пішохідний перехід, посилаючись на право витребувати майно від особи, що безпідставно його використовує після закінчення строку дії договору за відсутності підстав для його продовження за умовами договору та положеннями законодавства, а також на приписи статей 764 та 785 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідач не висловив суду першої інстанції власної позиції з приводу заявлених позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 року (суддя Назаренко Н.Г.) позов задоволено; прийнято рішення виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестбуд" з нежитлового приміщення загальною площею 1941,90 кв.м., розташованого за адресою м. Кривий Ріг, вул. Горького, підземний пішохідний перехід, про що видати наказ; стягнути з відповідача на користь позивача 321 грн. судових витрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року (судді: Дмитренко А.К. -головуючий, Прокопенко А.Є., Чимбар Л.О.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестбуд" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: всупереч статті 16 Цивільного кодексу України суд здійснив захист цивільного права у не передбачений законодавством спосіб; судами не застосовано статтю 284 Господарського кодексу України та статтю 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; судами не з'ясовано, чи отримано відповідачем листи про припинення дії договору оренди, а отже не встановлено, чи був відповідач належним чином повідомлений про волевиявлення щодо продовження договору; в порушення статті 101 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції послався на документ, якого не існувало на час прийняття рішення місцевого господарського суду.

Позивач та треті особи не виклали власну позицію щодо касаційної скарги, не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Відповідач у судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду його касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03 2012 року по справі № 19/5005/15043/2011, як безпосередньо пов'язаної з нею предметом спору.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України підставою зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається іншим судом; подане відповідачем клопотання не містить доводів та обставин, що свідчили б про неможливість розгляду касаційної скарги у справі № 21/5005/13400/2011, а відтак не підлягає задоволенню.

Також у засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги до розгляду його касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року по справі № 19/5005/15043/2011; вказане клопотання також не може бути задоволено, як не обґрунтоване відповідно до підстав, передбачених статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.09.2008 року Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестбуд" (орендар) було укладено договір № А/26 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - підземна споруда пішохідного переходу загальною площею 1828,40 кв.м. у тому числі місця загального користування 1540,0 кв.м. (далі - об'єкт оренди), розташований за адресою: пл. Горького, підземний пішохідний перехід, для використання під розміщення торгівлі непродовольчими товарами (111,9 кв.м.), продовольчими товарами, крім товарів підакцизної групи (15кв.м.), книжковою та печатною продукцією (65,6 кв.м.), квитками (7,9 кв.м.), непродовольчими товарами, що були у використанні (15,3 кв.м.), канцтоварами (23,9 кв.м.), майстерні по ремонту взуття (20 кв.м.), складу (19,2 кв.м.), ксерокопіювальної техніки для надання послуг населенню із ксерокопіювання документів (2 кв.м.), використання об'єкта (під інвестиційні зобов'язання орендаря) для його реконструкції (1547,6 кв.м.), балансоутримувачем об'єкта є Управління житлово-комунального господарства.

Угодою від 19.03.09 року пункт 1.1 договору викладено сторонами у новій редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - частину споруди підземного пішохідного переходу загальною площею 1941.90 кв.м. у тому числі місця загального користування 1540,0 кв.м. (надалі - об'єкт оренди), розташований за адресою: пл. Горького, підземний пішохідний перехід для використання під розміщення торгівлі непродовольчими товарами (153.9 кв.м.), продовольчими товарами, крім товарів підакцизної групи (кв.м.), книжковою та печатною продукцією (кв.м.), квитками (кв.м.), непродовольчими товарами, що були у використанні (кв.м.), майстерні по ремонту взуття (20 кв.м.), складу (29.6 кв.м.), використання об'єкта (під інвестиційні зобов'язання орендаря) для його реконструкції (1547.6 кв.м.); балансоутримувачем є Управління житлово-комунального господарства (надалі - балансоутримувач); об'єкт оренди обладнаний електромережею".

Відповідно до пункту 11.1 договору № А/26 термін його дії встановлено з 01.09.2008 року по 01.08.2011 року; згідно з пунктом 11.6 договору у разі, якщо орендодавець не попередить орендаря на протязі одного місяця до закінчення та після закінчення терміну договору, договір вважається продовжений на той же термін і на тих же умовах.

Також за змістом пункту 11.5 договору за місяць до закінчення терміну дії договору балансоутримувач та орендодавець нагадує про закінчення терміну договору орендарю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що орендодавець направив орендарю листи від 01.07.2011 року № 2563 та від 11.08.2011 року № 3115, в яких повідомляв орендаря про закінчення 01.08.2011 року строку дії вищезазначеного договору оренди, про відсутність згоди на його продовження, запропонувавши переукласти цей договір на новий строк; вказані листи залишені орендарем без розгляду.

Вважаючи, що ТОВ "Універсалінвестбуд" безпідставно продовжує користуватися орендованими приміщеннями, оскільки дія договору припинена з 01.08.2011 року, Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради звернулось до господарського суду з позовом про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестбуд" з нежитлового приміщення загальною площею 1 941, 90 кв. м, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, пл. Горького, підземний пішохідний перехід.

На підстав наведених вище документальних доказів суди попередніх інстанцій встановили, що орендодавець виконав умови договору щодо порядку та строків повідомлення орендаря про відсутність згоди на його продовження, строк дії договору оренди нерухомого майна закінчився за закінченням строку, на який його було укладено, а відповідач орендоване нежитлове приміщення не звільнив та займає його безпідставно.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Істотною умовою договору оренди в силу положень статті 284 Господарського кодексу України, 763 Цивільного кодексу України є строк договору, що визначається за погодженням сторін.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 291 Господарського кодексу України, статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; статтею 785 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок наймача у разі припинення договору негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Висновки господарських судів у даній справі відповідають встановленим ними обставинам справи та ґрунтуються на положеннях наведеного вище законодавства.

Доводи касаційної скарги про неповне встановлення істотних обставин справи щодо одержання орендарем письмових повідомлень орендодавця є безпідставними, позаяк доводів зворотнього відповідачем всупереч статтям 22 та 33 Господарського процесуального кодексу України не надано, не обґрунтовано, в чому полягає неналежність здійснення орендодавцем поштових відправлень, не зазначено об'єктивних (не залежних від волевиявлення самого орендаря) обставин неможливості своєчасного одержання цих поштових відправлень.

Доводи відповідача про здійснення захисту порушеного права всупереч положенням статті 16 Цивільного кодексу України є юридично неспроможними, позаяк наведена норма передбачає загальні способи захисту порушених прав, в тому числі прав орендодавця у спірних правовідносинах, натомість позивач виклав у позові конкретні дії, що належить вчинити для захисту його права, що є одним із засобів реалізації обраного ним способу захисту.

Посилаючись на порушення апеляційним судом положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не врахував, що надані ним до прийняття рішення у даній справі місцевим господарським судом матеріали справи не містили рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2011 року № 19/5005/15043/2011; відтак суд апеляційної інстанції вірно оцінював відповідність поданого скаржником в апеляційну інстанцію письмового доказу приписам статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, та дійшли законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду позову.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови та рішення не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для скасування зазначених судових актів з мотивів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалінвестбуд" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року у справі № 21/5005/13400/2011 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий К. Грейц

Судді: С. Бакуліна

Л. Рогач