ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2012 р. Справа № 11/360
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКролевець О.А. Попікової О.В. Саранюка В.І. розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 р. у справі № 11/360 господарського суду міста Києва за позовомКомунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо доЗакритого акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" проусунення перешкод у користуванні майном та стягнення збитків за участю представників:
позивача: Ільїн С.В.
відповідача: не з'явився
в с т а н о в и в :
Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі філії Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (надалі -"КП "Київпастранс") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" (надалі -"Завод") про:
- визнання неправомірними дій Заводу щодо користування нежилими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132 на І -ІІ поверхах корпусу № 2 загальною площею 3 446,80 кв.м., що позначені на плані літерою "Б", та нежилими приміщеннями на І-му поверсі і мезонін корпусу № 7 загальною площею 1 186,4 кв.м., що позначені на плані літерою "В";
- усунення перешкод у користуванні майном, яке закріплене на праві господарського відання за КП "Київпастранс", та зобов'язання Заводу звільнити незаконно зайняті нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132 на І -ІІ поверхах корпусу № 2 загальною площею 3 446,80 кв.м., що позначені на плані літерою "Б", протягом 10-ти днів після набрання судовим рішенням законної сили;
- стягнення збитків у розмірі 4 141 924,40 грн. (позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог, що прийнята місцевим господарським судом).
Позовні вимоги мотивовані неповерненням відповідачем спірного майна після закінчення дії договору оренди, незаконним зайняттям нежилих приміщень без сплати орендної плати.
В якості правового обґрунтування позовних вимог зазначено норми ст.ст. 17, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 11, 22, 509, 611, 623, 1166 ЦК України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2011 р. (суддя Смирнова Ю.М.) у позові відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано відсутністю належних та допустимих доказів користування відповідачем спірними нежитловими приміщеннями, що унеможливлює задоволення позовних вимог про зобов'язання Заводу їх звільнити. Судом також зазначено про невідповідність нормам ст. 16 ЦК України позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо користування нежилими приміщеннями, що виключає можливість їх задоволення в судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з Заводу 4 141 924,40 грн., суд з посиланням на ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України та Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва (рішення Київської міської ради від 28.09.2006 р. № 34/91) зазначив про недоведеність розміру завданих збитків.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 р. (судді Куксов В.В., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги КП "Київпастранс" задоволено частково; постановлено усунути перешкоди у користуванні майном, яке закріплене на праві господарського відання за КП "Київпастранс";
зобов'язано Завод звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132 на І -ІІ поверхах корпусу № 2 загальною площею 3 446,80 кв.м., що позначені на плані літерою "Б"; стягнуто судові витрати.
Позиція суду апеляційної інстанції обґрунтована доведеністю в порядку ст.ст. 32 -34 ГПК України факту користування відповідачем спірними нежитловими приміщеннями без належної правової підстави, що зумовлює часткове задоволення позовних вимог з огляду на ст.ст. 319, 321, 387, 391 ЦК України.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом в частині вирішення спору про стягнення з Заводу 4 141 924,40 грн. збитків, КП "Київпастранс" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 р. у зазначеній частині як таку, що прийнята із неправильним застосуванням норм Глави 82 ЦК України, і прийняти нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги.
Сторони згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132 (виробничо-мийне відділення загальною площею 1 374 кв.м., адміністративний корпус загальною площею 2 211,5 кв.м., виробничо-технологічний корпус загальною площею 9 111,2 кв.м.) закріплені за позивачем на праві господарського відання (Додаток № 6 до Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації № 30 від 10.04.2002 р.; Наказ КП "Київпастранс" № 120 від 23.04.2004 р.).
Стаття 136 ГК України визначає, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно із ч. 3 ст. 136 ГК України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Так, ч. 1 ст. 319 ЦК України унормовує, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною 1 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України). У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судами із дотриманням ст. 35 ГПК України та з посиланням на рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2010 р. у справі № 30/186 (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2011 р.) з'ясовано, що між позивачем та відповідачем 04.07.2008 р. укладено Договір оренди № 05/35-08. Об'єктом даного договору були нежилі приміщення на ІІ поверсі в корпусі № 1 загальною площею 384,60 кв.м. (для розміщення адміністративного персоналу (офісу); виробничі приміщення в корпусі № 2 загальною площею 3618,60 кв. м. та мийне відділення корпус № 7 загальною площею 1 355,60 кв.м. (під виробництво).
Таким чином, судом апеляційної інстанції правомірно зазначено про те, що нежилі приміщення, спір щодо яких виник у справі № 11/360, входили до об'єкту оренди за Договором оренди № 05/35-08 від 04.07.2008 р.
В той же час, господарським судом міста Києва під час розгляду справи № 30/186 встановлено, що зазначений договір 24.12.2009 р. припинив свою дію.
Актами від 25.12.2009 р., 05.08.2011 р. та 14.11.2011 р. комісією позивача у складі головного інженера ОСОБА_5, головного механіка ОСОБА_6 та начальника заготівельної дільниці ОСОБА_7 зафіксовано, що на території Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132 нежилі приміщення на І та ІІ поверхах (будівля "Б") загальною площею 3 446,80 кв.м. займають працівники Заводу.
Як з'ясовано господарськими судами під час розгляду справи, між позивачем та відповідачем будь-яких угод на користування спірними приміщеннями у період з 25.12.2009 р. не укладалось. Доказів звільнення відповідачем спірних приміщень або наявності правових підстав користування даними приміщеннями Заводом не надано.
З огляду на вищенаведене є таким, що не відповідає ст.ст. 33, 43 ГПК України висновок місцевого господарського суду про відсутність належних та допустимих доказів зайняття відповідачем приміщень, щодо яких виник спір у даній справі.
Зважаючи на приписи ст.ст. 32 -34 ГПК України колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про доведеність позивачем факту протиправності користування Заводом спірними приміщеннями та наявність підстав для задоволення вимог про усунення перешкод у користуванні майном, яке закріплене на праві господарського відання за КП "Київпастранс", і зобов'язання Заводу звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132 на І -ІІ поверхах корпусу № 2 загальною площею 3 446,80 кв.м., що позначені на плані літерою "Б".
Крім того, КП "Київпастранс" з посиланням на норми ст.ст. 22, 1166 ЦК України заявлено вимоги про стягнення збитків у розмірі 4 141 924,40 грн. Зазначена сума, на думку позивача, є неодержаним прибутком (упущеною вигодою), який міг бути ним отриманий шляхом передачі в оренду незаконно займаного відповідачем приміщення площею 4 633,2 кв.м. Розрахунок розміру збитків проведено позивачем на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва (рішення Київської міської ради № 34/91 від 28.09.2006 р.; надалі -"Методика № 34/91").
Слід звернути увагу на те, що для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, необхідною є наявність наступних умов: протиправної поведінки, наявності збитків, прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому мають існувати одночасно всі чотири умови. Крім того, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Втім, причинного зв'язку між неможливістю передачі в оренду третім особам нежилих приміщень площею 4 633,2 кв.м. та користуванням ними відповідачем з матеріалів справи не вбачається, оскільки позивачем не подано доказів реальної можливості укладення договорів оренди щодо зазначених нежитлових приміщень з третіми особами.
Апеляційним господарським судом правомірно звернуто увагу на те, що з розрахунку позивача вбачається віднесення до складу збитків розміру орендної плати, визначеної на підставі Методики № 34/91, відшкодування вартості спожитої електроенергії, холодної води та водовідведення, розмір земельного податку. Однак, вказаний розмір збитків позивачем не доведений, оскільки відсутні докази оплати ним вартості спожитої електроенергії, холодної води та водовідведення, розміру земельного податку. Тобто, не підтверджені реальні витрати. Віднесення ж до складу збитків розміру орендної плати, визначеної на підставі Договору оренди № 05/35-08 від 04.07.2008 р., який припинив свою дію 24.12.2009 р., не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Позивачем не подано доказів можливості передання спірних нежитлових приміщень в оренду третім особам за плату, що дорівнює визначеній у зазначеному договорі. Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови правомірно зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Заводу збитків у розмірі 4 141 924,40 грн.
Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності.
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувана постанова підлягає зміні в порядку п. 5 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України у зв'язку з невідповідністю її мотивувальної частини резолютивній, оскільки остання не містить висновку про вирішення спору в частині стягнення з відповідача збитків.
Дане стосується і вирішення спору в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Заводу щодо користування нежилими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132 на І -ІІ поверхах корпусу № 2 загальною площею 3 446,80 кв.м., що позначені на плані літерою "Б", та нежилими приміщеннями на І-му поверсі і мезонін корпусу ; 7 загальною площею 1 186,4 кв.м., що позначені на плані літерою "В". Зазначені вимоги КП "Київпастранс" оцінені в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції як такі, що не відповідають ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Невірно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови у позові в цій частині.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 р. у справі № 11/360 змінити.
Доповнити резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 р. у справі № 11/360 після пункту 5 пунктами 6 та наступного змісту:
"6. В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо про визнання неправомірними дій Закритого акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" щодо користування нежилими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 132 на І -ІІ поверхах корпусу № 2 загальною площею 3 446,80 кв.м., що позначені на плані літерою "Б", та нежилими приміщеннями на І-му поверсі і мезонін корпусу ; 7 загальною площею 1 186,4 кв.м., що позначені на плані літерою "В", відмовити.
7. В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Київський завод електротранспорту" 4141 924,40 грн. збитків відмовити."
Вважати пункти 6, 7, 8 постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 р. у справі № 11/360 відповідно пунктами 8, 9, 10.
В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 р. у справі № 11/360 залишити без змін.
Головуючий суддяО. Кролевець СуддіО. Попікова В. Саранюк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2012 |
Оприлюднено | 15.06.2012 |
Номер документу | 24627801 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кролевець O.A.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні