Рішення

від 20.08.2008 по справі 35/317

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/317

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  35/317

20.08.08

За позовом    Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі

1)          Київської міської ради

2)          Управління з контролю за використанням та охороною земель у  місті Києві та Київській області

до                           Комунального підприємства „Поділпарксервіс”

про                стягнення 10 429,59 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від прокуратури: не з'явились;

від позивача-1:    не з'явились;

від позивача-1:    Бондаренко І.П. –предст. за довір. №078236/8 від 19.11.07р.;

від відповідача:   не з'явились;

Рішення прийняте 20.08.2008р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 13.08.2008р. по 20.08.2008р.

В судовому засіданні 20.08.2008р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача-2, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві та Київській області до Комунального підприємства „Поділпарксервіс” про стягнення з відповідача на користь держави матеріальної шкоди в розмірі 10 429,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем заподіяно шкоду територіальній громаді міста Києва у розмірі 10 429,59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2008р. порушено провадження у справі №35/317, розгляд справи призначено на 09.07.2008р.

07.07.2008р. через Відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні 09.07.2008р. представник прокуратури надав документи до матеріалів справи.

Позивачі та відповідач у судове засідання 09.07.2008р. не з'явились, своїх представників не направили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/317 від 18.06.2008р. не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2008р., відповідно до ст. 77  Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи №35/317 було відкладено на 13.08.2008р.

05.08.2008р. через Відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва від позивача-1 надійшли письмові пояснення по справі.

В судове засідання 13.08.2008р. представник прокуратури надав копію рішення Господарського суду міста Києва у справі №3/181 від 12.06.2008р. для залучення до матеріалів справи, а також піджимав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник позивача-2 у судовому засіданні 13.08.2008р. підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Позивач-1 та відповідач у судове засідання 13.08.2008р. не з'явились, своїх представників не направили, відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/317 від 18.06.2008р. не виконав.

В судовому засіданні 13.08.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 20.08.2008р.    

Позивач-1, відповідач та прокуратура у судове засідання 20.08.2008р. не з'явились, своїх представників не направили.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/317 від 18.06.2008р. та ухвали від 09.07.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 09.07.2008р., 13.08.2008р. та 20.08.2008р. ані відповідач, ані його представники не з'явились.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача-2, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України  покладено функцію представництва інтересів громадян та держави в судах.

Згідно з ст. 36-1 Закону України  „Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

На підставі викладеного Прокуратура Подільського району м. Києва звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі –позивач-1), Управління з контролю за використанням та охороною земель у  місті Києві та Київській області (далі –позивач-2) до Комунального підприємства „Поділпарксервіс” (далі - відповідач), посилаючись на те, що внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем заподіяно шкоду територіальній громаді міста Києва у розмірі 10 429,59 грн.

Позивачі підтримали позовні вимоги, заявлені Прокуратурою Подільського району м. Києва.

Відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державними інспектором Київдержземінспекції проведена обстеження земельної ділянки, розташованої по вул. Світлицького, 35 у місті Києві, про що складено акт №99/49 від 26.02.2008р.

В ході перевірки встановлено, що станом на дату проведення перевірки (обстеження) відповідач самовільно займає земельну ділянку площею близько 600 кв. м., розташовану по вул. Світлицького, 35 у місті Києві, під розташування автостоянки для розміщення автотранспортних засобів.

Документи, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, в т.ч. на умовах оренди, передбачених ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, у відповідача відсутні.    

Відповідно до ст. ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки; право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації; право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні належних та допустимих доказів на підтвердження існування рішення про надання спірної земельної ділянки в користування відповідачу суду надано не було.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельних ділянок –будь–які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що  посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, прокурор та позивачі зазначають про те, що у відповідача відсутні будь–які правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку, а внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем заподіяно шкоду територіальній громаді міста Києва, розмір якої у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р., складає 10 429,59 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги  є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 1 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійснені організаційно –правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлені в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.  

Відповідно до пункту “а” статті 9 Земельного кодексу України та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України територіальні громади є суб'єктами права комунальної власності на землю, реалізують його через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель»до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам, вирішення інших питань відповідно до закону.

Згідно з п.7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р., розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок проводиться Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами.

Згідно з п.8 вказаної Постанови кошти, отримані в результаті відшкодування шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки розподіляються відповідно до порядку, затвердженого Держземагенством за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову у відповідача відсутні правові підстави щодо користування земельною ділянкою для розміщення літнього майданчика загальною площею 600 кв. м., що знаходиться по вул. Світлицького, 35 у місті Києві.

Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, а отже порушення вимог земельного законодавства, підтверджується актом обстеження №99/49 від 26.02.2008р.

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2008р. у справі №3/181, згідно з яким Комунальне підприємство „Поділпарксервіс” (відповідача у справі №35/317) зобов'язано звільнити земельну ділянку площею 600 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, 35, привести її у придатний для використання стан та повернути зазначену земельну ділянку Київській міській раді.

Згідно зі ст. 56 Закону України „Про охорону земель” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з розрахунком, проведеним у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р., розмір заподіяної відповідачем шкоди складає 10 429,59 грн.

 Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 10 429,59 грн. обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. ст. 9, 124, 125, 126, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 29, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

                              В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Поділпарксервіс” (юр.адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 3/29; факт.адреса: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 37/20, код ЄДРПОУ 32960670)  з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного бюджету України (р/р №33116331700001, КЕКД 2406210, одержувач - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621) 10 429,59 грн. (десять тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 59 коп.) шкоди; 104,29 грн. (сто чотири гривні 29 коп.) –державного мита; 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є.Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 29.08.2008р.