Рішення

від 24.05.2012 по справі 5006/39/8пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.05.12 р. Справа № 5006/39/8пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіної Н.С.

при секретарі судового засідання Гречух В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВОКАТСЬКА КОНТОРА № 1», м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», м. Донецьк

про: визнання права власності

За участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АДВОКАТСЬКА КОНТОРА № 1», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», м. Донецьк, про визнання права власності на самовільно реконструйовані торгівельні павільйони у капітальну будівлю - магазин, який розташовано в м. Донецьку по вулиці Гурова на північ від будинку № 9, з присвоєнням за цією капітальною будівлею адреси.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неможливість реалізувати свої права як власника новоутвореного майна, через відмову КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» провести державну реєстрацію права власності на будівлю магазину.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні тим, які були викладені в позовній заяві.

Відповідач 21.05.2012 р. через канцелярію суду надав заперечення, згідно яких просив господарський суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, вважав спірний об'єкт таким, що забудований з порушенням норм чинного законодавства, тобто є об'єктом самочинного будівництва. Посилаючись на положення ст. 3 КАС України, ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» зазначив, що не може бути відповідачем у справі про визнання права власності. Стосовно вимог щодо присвоєння капітальній будівлі адреси зазначив, що присвоєння поштової адреси не входить до повноважень БТІ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.03.2012 р. провадження у справі №5006/39/8пн/2012 на підставі ст. 79 ГПК України зупинено, у зв'язку з призначенням по справі судової будівельно-технічної експертизи. За результатами експертного дослідження судовим експертом складено та направлено на адресу господарського суду висновок будівельно-технічної експертизи № 06/23/05/15 від 10.05.2012 р. Провадження у справі № 5006/39/8пн/2012 згідно ухвали господарського суду від 14.05.2012 р. - поновлено.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд встановив.

Згідно рішень Донецької міської ради № 45/380 від 18.06.2010 р., № 45/381 від 18.06.2010 р., позивачеві надано дозвіл на розміщення по пр. Гурова на північ від будинку № 9 у Ворошиловському районі м. Донецька торгових павільйонів № 1 та № 2 з реалізації товарів народного споживання строком на 10 років.

На виконання п.п. 1, 2.2, 2.5 згаданих Рішень КП «Управління генерального плану м. Донецька» на замовлення позивача підготовлено паспорти на об'єкти обслуговування населення (торгівельні павільйони № 1 та № 2), затверджених Головним управлінням містобудування та архітектури Донецької міської ради та укладено договори на розташування тимчасових споруд від 09.08.2010 р.

За умовами вказаних Договорів Рада надала позивачеві дозвіл на розміщення по пр. Гурова на північ від будинку № 9 у Ворошиловському районі м. Донецька торгівельних павільйонів з реалізації товарів народного споживання строком до 18.06.2020 р.

Відповідно до приписів статей 317, 320 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

За власних суб'єктивних підстав, через тривалий час оформлення необхідної технічної документації, позивач приступив к проведенню будівельних робіт з торгівельних павільйонів у капітальну будівлю магазину без отримання дозволу на початок проведення будівельних робіт. Всі вказані роботи були проведені позивачем господарським способом та за власні кошти у відповідності з вимогами чинних державних будівельних норм, правил протипожежної безпеки, охорони праці, санітарних норм, тощо.

Відсутність належних документів (проектної документації, дозволу на проведення будівельних робіт) на вказаний об'єкт, обумовило звернення позивача до суду, з позовом про визнання права власності на самовільно реконструйовані торгівельні павільйони у капітальну будівлю - магазин, який розташовано в м. Донецьку по вулиці Гурова на північ від будинку № 9, з присвоєнням за цією капітальною будівлею адреси.

Оцінивши в сукупності представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог докази, враховуючи висновки судової будівельно-технічної експертизи № 06/23/05/15, господарський суд вважає позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВОКАТСЬКА КОНТОРА № 1», м. Донецьк таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації; прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництву (як-то, проектна документація, дозвіл на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об'єкта відповідно до встановленого Порядку.

Так, ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відсутність порушень будівельних норм і правил при здійсненні будівельних робіт з переобладнання торгівельних павільйонів у капітальну будівлю магазину випливає з висновку будівельно-технічної експертизи № 06/23/05/15, за змістом якого будівля магазину загальною площею забудови 50,8 кв.м., яка розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Гурова відповідає діючим будівельним нормативним правилам та придатна для подальшої експлуатації за призначенням. Конструкції будівлі виконані з будівельних матеріалів, які відповідають встановленим нормам, у відповідності до технології, яка забезпечує правильне конструктивне з'єднання елементів, непорушуючи експлуатаційну міцність конструкцій в цілому. Недоліків конструктивно-технічного характеру не виявлено. Будівля магазину відповідає нормативним вимогам пожежної безпеки ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об'єктів будівництва та санітарним вимогам ДБН В.2.2-23-2009 «Будівлі та споруди. Підприємства торгівлі». Будівля магазину не порушує меж проходів та під'їздів до житлових будинків та впродовж проспекту, також забезпечує доступ до підземних інженерних комунікацій уздовж проспекту Гурова.

За висновком експерта будівля магазину є нерухомим майном, т.б. нерозривно пов'язано із земельною ділянкою, на якій воно розташоване та за ступенем капітальності відноситься до третьої групи.

Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим будівлі магазину, оскільки за матеріалами справи цей майновий об'єкт розташований на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення, про що також свідчать висновки експерта будівельно-технічної експертизи № 06/23/05/15.

Виходячи зі змісту статей 331 та 376 ЦК України, право власності на самочинно реконструйовану будівлю може бути визнано судом за умови надання позивачу земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, а також у разі, коли зазначене не порушує прав інших осіб.

До моменту розгляду справи Донецька міська рада, до компетенції якої відносяться повноваження щодо розпорядження землями в межах території міста, та її виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення контролю за дотриманням місцевих правил забудови, та зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу, не здійснювала жодних дій та не приймала жодних рішень, спрямованих на припинення будівельних робіт з будівництва спірного об'єкту нерухомого майна, та не інформувала його власників щодо неможливості подальшого існування спірного майна.

Інформації стосовно претензій майнового чи немайнового характеру з боку третіх осіб до позивача до матеріалів справи надано не було.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на будівлю магазину, яка розташована в м. Донецьку по вулиці Гурова на північ від будинку № 9 - є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16 ЦК України, 20 ГК України.

Виходячи з контекстного змісту ст. 392 ЦК України право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. За таких обставин, коли суб'єктивне право власності ще безпосередньо інші особи не порушили, особа може звернутися до суду з заявою про визнання права власності, яка матиме самостійне правове значення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України» права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 N 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідна правова позиція викладена в п. 18 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду № 01-8/98 від 31.01.2001 р. "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом".

З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача в частині присвоєння будівлі магазину адреси, господарський суд зазначає, що питання в галузі будівництва та адміністративно-територіального устрою згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесені до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Вирішення питань стосовно присвоєння об'єктам нерухомого майна самостійних адрес здійснюється в порядку затвердженому відповідними органами. Отже, господарський суд не вправі підміняти своїм рішенням акти відповідних органів, законодавчо наділеними повноваженнями щодо вирішення даного кола питань.

З урахуванням викладених обставин, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВОКАТСЬКА КОНТОРА № 1» в цій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються судом на позивача, оскільки первинним підґрунтям спору є вина позивача у непроведені дій щодо отримання відповідних дозволів на реконструкцію нерухомості.

На підставі означених норм матеріального права, ст.ст.1, 2, 22, 33, 34, 36, 41-43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВОКАТСЬКА КОНТОРА № 1», м. Донецьк - задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «АДВОКАТСЬКА КОНТОРА № 1», м. Донецьк право власності на будівлю магазину, яка розташована в м. Донецьку по вулиці Гурова на північ від будинку № 9.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.

Суддя Морщагіна Н.С.