11/57
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 11/57
14.10.08
За позовомПрокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особіДержавної екологічної інспекції в місті Києві
до Приватного підприємства "Азнавур"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області
простягнення 41 571,29 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від прокуратуривід позивача Коваль О.М. –помічник прокурора Дроботя В.І. –представник
від відповідача Кленков М.Х., Танащук М.В. –представники
від третьої особиБондаренко І.П. –представник
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві до Приватного підприємства “Азнавур” про стягнення шкоди у розмірі 41 571,29 грн., заподіяної відповідачем внаслідок використання земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 2/49 у Солом'янському районі площею 0,35 га без правовстановлюючих документів.
Позивач позовні вимоги прокурора підтримав в повному обсязі з тих же підстав, що наведені вище.
Відповідач проти позову заперечує та вказує, що користується земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 2/49 у Солом'янському районі площею 2 220 кв.м. на підставі договору оренди земельних ділянок, укладеного між Приватним підприємством "Азнавур" та Київською міською радою 22.03.2005 строком на 5 років.
Третя особа, у наданих суду письмових поясненнях, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурор звертається з позовом до суду від імені держави та в її інтересах у разі наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб.
У відповідності з п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство на підставі якого подається позов в чому саме полягають порушення інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Статтею 37 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури.
При здійсненні нагляду органи прокуратури, згідно частини 2 ст. 37 вказаного Закону, застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про охорону навколишнього
природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього
природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.
До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях згідно зі статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" належить, зокрема, право звертатися до суду із позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до “Положення про Державну екологічну інспекцію” затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.11.2001 № 1520 Державна екологічна інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.
Основними завданнями Держекоінспекції є: участь у межах своєї компетенції у реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та, в межах компетенції, радіаційної безпеки, заповідної справи; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами (п. 3 Положення).
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548 Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.
Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.
Згідно з п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі інспекція має право уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
28.03.2008 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області проведено перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства та обстеження земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Індустріальна (Гетьмана), 2/49.
За результатами перевірки складено Акт № А 1180/37 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.03.2008 та Акт обстеження земельної ділянки від 28.03.2008, якими встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,35 га по вул. Індустріальній (Гетьмана), 2/49 у Солом'янському районі для розміщення критого ринку без правовстановлюючих документів.
На підставі даних документів та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 “Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу” Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зайняття відповідачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Індустріальна (Гетьмана), 2/49, площею 0,35 га у Солом'янському районі без правовстановлюючих документів в розмірі 41 571, 29 грн.
Відповідно до положень ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Таким чином, законодавство України забороняє використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою або укладання договору оренди та їх державної реєстрації.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Вимогами ч. 4 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” на підприємства, установи, організації та громадяни покладено обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання відповідача, що він користується земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 2/49 у Солом'янському районі площею 2 220 кв.м. на підставі договору оренди земельних ділянок, укладеного між Приватним підприємством "Азнавур" та Київською міською радою 22.03.2005 строком на 5 років судом до уваги не приймаються, оскільки Договір оренди земельної ділянки від 22.03.2005, план земельної ділянки, яка надається в оренду, ситуаційна схема, Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 03.02.2005 та Акт № А 1180/37 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.03.2008 свідчать, що предметом договору оренди від 22.03.2005 є інша земельна ділянка загальною площею 2 220 кв.м.
Належних доказів на підтвердження права власності або права користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 2/49 площею 0,35 га у Солом'янському районі відповідачем на надано.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Азнавур" шкоди в розмірі 41 571,29 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 2/49 площею 0,35 га у Солом'янському районі для розміщення критого ринку визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Азнавур" (03158, м. Київ, вул. Польова, 71, ідентифікаційний код 25291903, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на р/р 33116331700001, МФО 890019, код 24262621, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач платежу –Головне Управління Державного казначейства в м. Києві суму шкоди в розмірі 41 571 (сорок одна тисяча п'ятсот сімдесят одна) грн. 71 коп.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Азнавур" (03158, м. Київ, вул. Польова, 71, ідентифікаційний код 25291903, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 71 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 30.10.2008.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2008 |
Оприлюднено | 10.12.2008 |
Номер документу | 2462947 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні