Постанова

від 11.06.2012 по справі 28/235

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.06.2012 р. справа №28/235

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя:Дучал Н.М. Судді:Богатир К.В. Склярук О.І. При секретарі Отцевич В.Ю. За участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_4, за довіреністю від відповідача -не з'явився від третьої особи - ОСОБА_5, за довіреністю Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський», м.Суми на рішення господарського судуДонецької області від 21.03.2012р. (підписано 26.03.2012р.) у справі№ 28/235 (суддя Курило Г.Є.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський», м.Суми до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача проТовариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Прогрес», м.Донецьк Національного банку України, м. Київ визнання недійсним договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/3 від 25.08.2011р. та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський», м.Суми звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Прогрес», м.Донецьк про визнання недійсним договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/3 від 25.08.2011р. та зобов'язання передати позивачу право вимоги за кредитними договорами: №К/10/2009 від 20.05.2008 року з усіма змінами та доповненнями, укладеним між АКБ "Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та ФОП ОСОБА_6; №К/018/2009 від 26.10.2007 року з усіма змінами та доповненнями, укладеним між АКБ "Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та ТОВ "Інтербуд сервіс-СВ"; №К/002/1201 від 06.07.2007 року з усіма змінами та доповненнями, укладеним між АКБ "Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та фізичної особою ОСОБА_7; зобов'язання здійснити заміну сторони в договорах забезпечення по кредитним договорам.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оспорюваний договір застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/3 від 25.08.2011р. був укладений з порушенням положень ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема, у частині неотримання тимчасовим адміністратором дозволу Національного банку України на відчуження активів та в частині незабезпечення пріоритетності захисту інтересів кредиторів банку відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановлених статтею 96 Закону.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Національний банк України.

Клопотанням від 15.02.2012р. про часткову відмову від позову позивач заявив про відмову від позову в частині зобов'язання передати позивачу права вимоги за кредитними договорами та зобов'язання здійснити заміну сторони в договорах забезпечення по кредитних договорах (п.2, 3 позовної заяви).

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2012р. у справі № 28/235 прийнято відмову Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Володимирський", м. Суми від частини позовних вимог щодо зобов'язання передати права вимоги за кредитними договорами №К/10/2009 від 20.05.2008р., №К/002/1201 від 06.07.2007р., №К/018/2009 від 26.10.2007р. і здійснити заміну сторони в договорах забезпечення по кредитних договорах; провадження по справі №28/235 в частині позовних вимог щодо зобов'язання передати права вимоги за кредитними договорами №К/10/2009 від 20.05.2008р., №К/002/1201 від 06.07.2007р., №К/018/2009 від 26.10.2007р. і здійснити заміну сторони в договорах забезпечення по кредитних договорах припинено; відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Володимирський", м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Прогрес", м. Донецьк, про визнання недійсним договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/3 від 25.08.2011р.

Рішення мотивоване тим, що укладення тимчасовим адміністратором ПАТ "КБ "Володимирський" договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р. не потребувало згоди Національного банку України, оскільки не спрямовано на відчуження активів банку, тому відсутність зазначеної згоди не може бути законною підставою для визнання цієї угоди недійсною.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський», м.Суми, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2012р. у справі № 28/235 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржником зазначено, що судом першої інстанції були невірно застосовані положення ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; що тимчасовий адміністратор, приймаючи рішення про передачу в заставу активів банку, мав отримати дозвіл Національного банку України на відчуження активів банку в зв'язку з тим, що одним із наслідків невиконання умов основного договору є звернення стягнення на предмет застави, яке полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації, що в будь-якому випадку тягне зміну власника. В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційні вимоги.

Національний банк України підтримав вимоги скаржника з підстав, викладених в поясненнях від 20.04.2012р. № 13-012/2974. Зазначив, що дієздатність тимчасового адміністратора обмежена законом, а саме, відповідно до ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»тимчасовий адміністратор вживає заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, в тому числі відступлення права вимоги, відчуження активів банку здійснюється лише після отримання дозволу Національного банку України. Просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2012р. по справі №28/235 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники процесу не зобов'язувались забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.

25 лютого 2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Комерційний банк „Володимирський" (Банк, правонаступником якого є позивач) в особі заступника директора відділення «Київський регіональний центр»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор-Прогрес»(Клієнт, відповідач) було укладено договір банківського рахунку №28/ПЮ/09/22, предметом якого відповідно до п.1.1. є відкриття банком клієнту мультивалютного рахунку і здійснення банком розрахунково-касового обслуговування по цьому рахунку за відповідну плату.

25.08.2011р. між Публічним акціонерним товариством „Комерційний банк „Володимирський" (Заставодавець) в особі Тимчасового адміністратора та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор-Прогрес»(Заставодержатель) укладено договір застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З, який відповідно до п.1.1. забезпечує вимоги Заставодержателя до Заставодавця по поверненню грошових коштів в розмірі 3 113 772,45грн., розміщених згідно Договору банківського рахунку №28/ПЮ/09/22 від 25.02.2009р. з усіма змінами та доповненнями.

За змістом п.1.2. договору застави, у відповідності до цього договору Заставодавець передає Заставодержателю в заставу майнові права, зазначені в п. 2.1. цього договору, згідно з яким у забезпечення виконання зобов'язань Заставодавця, вказаних в п.1.1. цього договору, останній передає у заставу майнові права, що витікають з:

- кредитного договору №К/10/2009 від 20.05.2008р. з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ „Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та ФОП ОСОБА_6 (Позичальник 1), згідно з яким Позичальнику 1 було надано кредит, відповідно до виписки з рахунків Позичальника 1 на балансі заставодавця станом на 25.08.2011р. залишок заборгованості за яким становить 3 203 676,34 грн., залишок заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом становить 845 769,80 грн., а також можливі комісії, штрафи, пені, що випливають з кредитного договору та мають бути сплачені Позичальником 1;

- кредитного договору №К/018/2009 від 26.10.2007р. з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ „Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та ТОВ „Інтербуд сервіс-СВ" (Позичальник 2), згідно з яким Позичальнику 2 було надано кредит, відповідно до виписки з рахунків Позичальника 2 на балансі заставодавця залишок заборгованості за яким становить 1 514 996,00 грн., залишок заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом становить 249 289,50 грн., а також можливі комісії, штрафи, пені, що випливають з кредитного договору та мають бути сплачені Позичальником 2;

- кредитного договору №к/002/1201 від 06.07.2007р. з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ „Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та фізичною особою ОСОБА_7 (Позичальник 3), згідно з яким Позичальнику 3 було надано кредит, відповідно до виписки з рахунків позичальника 3 на балансі заставодавця станом на 25.08.2011р. залишок заборгованості за яким становить 752 256,70 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 25.08.2011р. 7,9715 грн. за 1 дол. США становить 5 996 614,28 грн., а також можливі комісії, штрафи, пені, що випливають з кредитного договору та мають бути сплачені Позичальником 3;

Майновими правами, що передаються в заставу за цим договором, є права вимоги повернення кредиту та процентів за користування кредитом по кредитним договорам в загальній сумі 11 810 345,92 грн.

Сторони оцінюють предмет застави в 11 810 345,92 грн. (п.2.2 договору застави).

Зобов'язання, забезпечене предметом застави, вважається виконаним, якщо заставодавець фактично виконав всі зобов'язання за договором банківського рахунку. У цьому випадку цей договір припиняє дію (п. 3.1.договору застави).

Заставодавець набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо сума заборгованості згідно Договору банківського рахунку, яка забезпечена предметом застави, не буде виплачуватись (перераховуватись) згідно платіжних документів заставодержателя, повністю та/або частково протягом 1 банківського дня. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється після набуття такого права заставодержателем (п.3.2договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до виконання всіх зобов'язань заставодавця щодо заставодержателя по грошових коштах, розміщених згідно з договором банківського рахунку (п.6.1).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст.ст. 11,202 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору застави, яким за своєю правовою природою є договір застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р., позивач мав довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: 1)зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

В якості підстави для визнання недійсним договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р. позивач зазначає неотримання Тимчасовим адміністратором АТ «КБ «Володимирський»дозволу Національного банку України на відчуження активів банку, що є порушенням ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

За умовами глави 49 параграфу 6 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про заставу", ст.21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" застава є одним із видів(способів) забезпечення виконання зобов"язання, видом забезпечувальних обтяжень.

Договір застави за своєю правовою природою є способом забезпечення виконання зобов"язання, тобто забезпечувальним правочином, який підпорядковується загальним правилам укладення правочину з урахуванням особливостей, передбачених спеціальним законодавством, а саме: Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Вказана правова позиція викладена Верховним судом України в постанові від 12.09.2011р. у справі № 33/341, яка на підставі ст.111-28 ГПК України, є обов"язковою для всіх судів України.

Суть правовідносин застави полягає у першочерговому праві кредитора - заставодержателя на отримання задоволення із вартості заставного майна, у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання (ст. 3 Закону України "Про заставу").

За положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та діючого законодавства.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, належне виконання основного зобов"язання унеможливлює звернення стягнення на предмет застави.

В контексті положень чинного законодавства України відчуженням майна є передача майна у власність іншим юридичним чи фізичним особам шляхом його продажу або безоплатної передачі.

Отже, помилковим є ототожнення позивачем укладення забезпечувального договору з правочином, направленим на відчуження активів банку, оскільки договір застави майнових прав за своєю суттю не є договором відчуження активів та/або правочином щодо відчуження майнових прав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України №21 від 21.01.2011р. "Про призначення тимчасової адміністрації в ПАТ "Комерційний банк "Володимирський", в АТ «КБ «Володимирський»призначено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 01.02.2011р. до 30.04.2011р., дію якої продовжено до 31.08.2011р. відповідно до постанови Правління Національного банку України №264 від 29.07.2011р. Тимчасовим адміністратором АТ «КБ «Володимирський»призначено заступника начальника відділу банківського нагляду Управління Національного банку України в Сумській області Березу С.О.

За положеннями ст.75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення. Керівником тимчасової адміністрації є тимчасовий адміністратор, який призначається Національним банком України.

З дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора. Угоди, укладені керівниками банку після призначення тимчасового адміністратора, є недійсними з моменту укладення (ч. 1 ст. 76 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»тимчасовий адміністратор негайно після свого призначення зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку, а також активів та документації афілійованих осіб, в яких банк має участь, що перевищує 50 відсотків. З дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів (ч.3 ст. 80 Закону). Зокрема, тимчасовий адміністратор має право відчужувати активи та/або зобов'язання банку з метою його фінансового оздоровлення (п. 9 ч. 4 зазначеної статті).

Частиною 5 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що тимчасовий адміністратор зобов'язаний отримати дозвіл Національного банку України на відчуження активів банку, балансова вартість яких перевищує розмір, встановлений Національним банком України.

Порядок погодження Національним банком продажу активів банку під час тимчасової адміністрації та отримання Тимчасовим адміністратором дозволу на продаж активів банку врегульований в главі 8 розділу У Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затв. постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. N 369 зареєстр. в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 р. за N 845/6036.

Чинним законодавством не встановлено обов'язку тимчасового адміністратора отримувати попередній дозвіл Національного банку на укладення договору застави, тому укладання тимчасовим адміністратором АТ «КБ «Володимирський»договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р. не потребувало отримання дозволу Національного банку України, який є обов'язковим, як то передбачено ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у разі відчуження активів банку.

Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, про відсутність підстав для визнання недійсним договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р. та відмову позивачеві у задоволенні позову про визнання недійсним договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р., є таким, що ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2012р. (підписано 26.03.2012р.) у справі № 28/235 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський», м. Суми.

Результати апеляційного провадження у справі №28/235 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський», м. Суми на рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2012р. (підписано 26.03.2012р.) у справі № 28/235 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області 21.03.2012р. (підписано 26.03.2012р.) у справі № 28/235 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

Судді: К.В. Богатир

О.І. Склярук

Надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-тр. особі, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО