Постанова

від 15.08.2012 по справі 28/235

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 28/235

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника позивача О. Волик (дов. від 2.08.12), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" на рішення господарського суду Донецької області від 21 березня 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 5 червня 2012 року у справі № 28/235 за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Прогрес", третя особа -Національний банк України, про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ: У грудні 2011 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Володимирський" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Прогрес" про визнання недійсним договору застави майнових прав від 25 серпня 2011 року № 28/ПЮ/09/22/3 та зобов'язання передати позивачеві право вимоги за кредитними договорами:

- від 20 травня 2008 року № К/10/2009 з усіма змінами та доповненнями, укладеним між акціонерним комерційним банком "Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та фізичної особи - підприємця Барановським О.В.;

- від 26 жовтня 2007 року № К/018/2009 з усіма змінами та доповненнями, укладеним між акціонерним комерційним банком "Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та товариством з обмеженою відповідальності "Інтербуд сервіс-СВ";

- від 6 липня 2007 року № К/002/1201 з усіма змінами та доповненнями, укладеним між акціонерним комерційним банком "Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та фізичною особою Шпичкою В.П.; а також зобов'язати здійснити заміну сторони в договорах забезпечення по кредитним договорам.

Позов обґрунтований невідповідністю умов договору положенням статті 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідач позов не визнав.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30 січня 2012 року до участі у справі третьою особою залучено Національний банк України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21 березня 2012 року (суддя Г. Курило), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 5 червня 2012 року, прийнято відмову публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" від позовних вимог у частини зобов'язання передати права вимоги за кредитними договорами від 20 травня 2008 року № К/10/2009, від 6 липня 2007 року № К/002/1201, від 26 жовтня 2007 року № К/018/2009 і здійснити заміну сторони в договорах забезпечення по кредитних договорах; припинено провадження в справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання передати права вимоги за кредитними договорами від 20 травня 2008 року № К/10/2009, від 6 липня 2007 року № К/002/1201, від 26 жовтня 2007 року № К/018/2009 і здійснити заміну сторони в договорах забезпечення по кредитних договорах; відмовлено в задоволенні позову у частині визнання недійсним договору застави майнових прав від 25 серпня 2011 року № 28/ПЮ/09/22/3.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Володимирський" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор-Прогрес" і Національний банк України ставлення до касаційної скарги не висловили і право на участь у судовому засіданні своїх представників не використали.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 25 лютого 2009 року між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Володимирський", правонаступником якого є позивач, та товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор-Прогрес" було укладено договір банківського рахунку № 28/ПЮ/09/22, предметом якого є відкриття банком клієнту мультивалютного рахунку і здійснення банком розрахунково-касового обслуговування.

Виконання зобов'язання за цим договором контрагенти забезпечили заставою, уклавши 25 серпня 2011 року договір № 28/ПЮ/09/22/З застави майнових прав. Заставою були забезпечені вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Прогрес" з повернення банком 3 113 772 грн. 45 коп., депонованих на умовах договору банківського рахунку

На умовах договору застави заставодавець передав заставодержателю майнові права, що витікають:

- з кредитного договору від 20 травня 2008 року №К/10/2009 з усіма змінами та доповненнями, укладеного між акціонерним комерційним банком "Європейський" та фізичною особою-підприємцем Барановським О.В. на суму 3 203 676 грн. 34 коп. та нарахованими процентами за користування кредитом - 845 769 грн. 80 коп., а також можливі комісії, штрафи, пені, що випливають з кредитного договору та мають бути сплачені позичальником1;

- з кредитного договору від 26 жовтня 2007 року №К/018/2009 з усіма змінами та доповненнями, укладеного між акціонерним комерційним банком "Європейський" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербуд сервіс-СВ" на суму 1 514 996 грн. та процентами за користування кредитом становить 249 289 грн. 50 коп., а також можливі комісії, штрафи, пені, що випливають з кредитного договору та мають бути сплачені позичальником;

- з кредитного договору від 6 липня 2007 року №к/002/1201 з усіма змінами та доповненнями, укладеного між акціонерним комерційним банком "Європейський" та фізичною особою Шпичкою В.П. на суму 5 996 614 грн. 28 коп., а також можливі комісії, штрафи, пені, що випливають з кредитного договору та мають бути сплачені позичальником.

Сторони оцінили предмет застави в розмірі 11 810 345 грн. 92 коп. (пункт 2.2 договору застави).

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Володимирський" вважає, що умови договору застави не відповідають положенням статті 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність", оскільки внаслідок укладення оспорюваного правочину відбулося відчуження активів (майнових прав) банку за відсутності згоди Національного банку України.

Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2011 № 21 "Про призначення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Володимирський", у акціонерному товаристві "Комерційний банк "Володимирський" призначено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 1 лютого 2011 року до 30 квітня 2011 року, дію якої продовжено до 31 серпня 2011 року відповідно до постанови Правління Національного банку України від 29 липня 2011 року № 264.

Відповідно до частини 1 статті 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" тимчасовий адміністратор негайно після свого призначення зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку, а також активів та документації афілійованих осіб, в яких банк має участь, що перевищує 50 відсотків.

З дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів (частина 3 статті 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Зокрема, тимчасовий адміністратор має право відчужувати активи та/або зобов'язання банку з метою його фінансового оздоровлення (пункт 9 частини 4 статті 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Частиною 5 статті 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що тимчасовий адміністратор зобов'язаний отримати дозвіл Національного банку України на відчуження активів банку, балансова вартість яких перевищує розмір, встановлений Національним банком України.

Порядок погодження Національним банком продажу активів банку під час тимчасової адміністрації та отримання тимчасовим адміністратором дозволу на продаж активів банку врегульований Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 369.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" та статті 572 Цивільного кодексу України передбачено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору застави, господарські суди виходили з того, що спірний договір не суперечить вимогам чинного законодавства та моральним засадам суспільства; особи, які вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, а також правочин спрямовано на настання правових наслідків.

За своєю правовою природою договір застави є способом забезпечення виконання зобов'язання, а не правочином щодо розпорядження майновими правами, не направлений на відчуження майна банку, а отже його укладення не потребує дозволу Національного банку України.

Інші твердження досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Донецької області від 21 березня 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 5 червня 2012 року залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій