Рішення

від 21.03.2012 по справі 28/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.03.12 р. Справа № 28/235

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Володимирський", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Прогрес", м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національного банку України, м. Київ

про визнання недійсним договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/3 від 25.08.2011р. та зобов'язання вчинити певні дії

Представники сторін:

Від позивача: Овчаров Я.С.

Від відповідача: Майшмаз С.Ф.

Від третьої особи: Косенко Е.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Володимирський", м. Суми звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Прогрес", м. Донецьк, про визнання недійсним договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/3 від 25.08.2011р. та зобов'язання передати позивачу право вимоги за наступними кредитними договорами: Кредитний договір №К/10/2009 від 20.05.2008 року з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ «Європейський», права вимоги за яким перейшли до заставодавця та ФОП Барановський О.В.; Кредитний договір №К/018/2009 від 26.10.2007 року з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ «Європейський», права вимоги за яким перейшли до заставодавця та ТОВ «Інтербуд сервіс-СВ»; Кредитний договір №К/002/1201 від 06.07.2007 року з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ «Європейський», права вимоги за яким перейшли до заставодавця та фізичної особою Шпичкою В.П.; зобов'язання здійснити заміну сторони в договорах забезпечення по кредитним договорам.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладення договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/3 від 25.08.2011р. за відсутності дозволу Національного банку України на відчуження активів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.12.2011р. було порушено провадження по справі №28/235.

12.01.2012р. від відповідача до канцелярії суду надійшло заперечення на позовну заяву б/н, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у даному запереченні.

Ухвалою суду від 30.01.2012р. залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний банк України, м. Київ.

Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду Донецької області від 15.02.2012р. справу передано судді Демідовій П.В.

15.02.2012р. позивач до канцелярії суду надав клопотання, в якому відмовився від позову в частині зобов'язання передати позивачу право вимоги за кредитними договорами та зобов'язання про здійснення заміни сторони в договорах забезпечення (п.2 та п.3 позовної заяви).

Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду Донецької області від 24.02.2012р. справу передано судді Курило Г.Є.

Відповідно до пояснень по справі №13-012/1885 від 14.03.2012р. третя особа підтримала позовні вимоги викладені в позовній заяві та просила суд визнати недійсним договір застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/3 від 25.08.2011р.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався. Розгляд справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін, третю особу було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третю особу господарський суд встановив:

25 лютого 2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Комерційний банк „Володимирський" (правонаступником якого є позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вектор-Прогрес" (відповідач, клієнт) був укладений договір банківського рахунку №28/ПЮ/09/22, предметом якого відповідно до п.1.1 є відкриття банком клієнту мультивалютного рахунку і здійснення банком розрахунково-касового обслуговування по цьому рахунку за відповідну плату.

В забезпечення вимог по поверненню грошових коштів в розмірі 3 113 772,45 грн., розміщених згідно договору банківського рахунку №28/ПЮ/09/22 від 25.02.2009р., між сторонами укладений договір застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р., відповідно до якого заставодавець - ПАТ „Комерційний банк „Володимирський" передає заставодержателю - ТОВ „Вектор-Прогрес" майнові права, що витікають з наступних договорів (п.2.1):

- кредитного договору №К/10/2009 від 20.05.2008р. з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ „Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та ФОП Барановський О.В., згідно з яким останньому було надано кредит, відповідно до виписки з рахунків позичальника на балансі заставодавця станом на 25.08.2011р. залишок заборгованості за яким становить 3 203 676,34 грн., залишок заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом становить 845 769,80 грн., а також можливі комісії, штрафи, пені, що випливають з кредитного договору та мають бути сплачені позичальником;

- кредитного договору №К/018/2009 від 26.10.2007р. з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ „Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та ТОВ „Інтербуд сервіс-СВ", згідно з яким останньому було надано кредит, відповідно до виписки з рахунків позичальника на балансі заставодавця залишок заборгованості за яким становить 1 514 996,00 грн., залишок заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом становить 249 289,50 грн., а також можливі комісії, штрафи, пені, що випливають з кредитного договору та мають бути сплачені позичальником;

- кредитного договору №К/002/1201 від 06.07.2007р. з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ „Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та фізичною особою Шпичкою В.П., згідно з яким останньому було надано кредит, відповідно до виписки з рахунків позичальника на балансі заставодавця станом на 25.08.2011р. залишок заборгованості за яким становить 752 256,70 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 25.08.2011р. 7,9715 грн. за 1 дол. США становить 5 996 614,28 грн., а також можливі комісії, штрафи, пені, що випливають з кредитного договору та мають бути сплачені позичальником;

Сторони оцінюють предмет застави в 11 810 345,92 грн. (п.2.2 договору застави).

Згідно з п.3.1 договору застави, зобов'язання, забезпечене предметом застави, вважається виконаним, якщо заставодавець фактично виконав всі зобов'язання за договором банківського рахунку. У цьому випадку цей договір припиняє дію.

Заставодавець набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо сума заборгованості згідно з договором банківського рахунку, яка забезпечена предметом застави, не буде виплачуватись (перераховуватись) згідно з платіжними документами заставодержателя повністю та/або частково протягом 1 банківського дня. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється після набуття такого права заставодержателем (п.3.2 договору застави).

Відповідно до підпункту „а" п.3.4 договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється шляхом уступки заставодавцем на користь заставодержателя прав, що випливають з кредитних договорів. При цьому заставодавець засвідчує, що уступка заставодавцем майнових прав здійснюється на підставі цього договору. Також сторони зобов'язуються укласти договори по заміні сторони в кредитних договорах, договорах забезпечення та внести відповідні зміни в державних реєстрах обтяження.

Згідно з п.6.1, договір застави вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до виконання всіх зобов'язань заставодавця щодо заставодержателя по грошових коштах, розміщених згідно з договором банківського рахунку.

За своєю правовою природою договір №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р. є договором застави, правовідносини за якими регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законами України "Про заставу", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

На підставі підпункту „а" п.3.4 договору застави, 29.08.2011р. між ПАТ „Комерційний банк „Володимирський" та ТОВ „Вектор-Прогрес" були укладені наступні договори про відступлення прав вимоги за договором застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р.:

- договір №09/11/44 від 29.08.2011р., згідно з яким до заставодержателя переходять всі права вимоги на загальну суму 4 049 446,14 грн. за кредитним договором №К/10/2009 від 20.05.2008р. з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ „Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та ФОП Барановський О.В. у зв'язку з чим кредитор у кредитному договорі змінюється з АТ „КБ „Володимирський" на ТОВ „Вектор-Прогрес" (п.п.1.2-1.3);

- договір №09/11/46 від 29.08.2011р., згідно з яким до заставодержателя переходять всі права вимоги на загальну суму 5 996 614,28 грн. за кредитним договором №К/002/1201 від 06.07.2007р. з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ „Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та фізичною особою Шпичкою В.П., у зв'язку з чим кредитор у кредитному договорі змінюється з АТ „КБ „Володимирський" на ТОВ „Вектор-Прогрес" (п.п.1.2-1.3);

- договір №09/11/45 від 29.08.2011р., згідно з яким до заставодержателя переходять всі права вимоги на загальну суму 1 764 285,50 грн. за кредитним договором №К/018/2009 від 26.10.2007р. з усіма змінами та доповненнями, укладеного між АКБ „Європейський", права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та ТОВ „Інтербуд сервіс-СВ", у зв'язку з чим кредитор у кредитному договорі змінюється з АТ „КБ „Володимирський" на ТОВ „Вектор-Прогрес" (п.п.1.2-1.3).

Як встановлено судом, постановою Правління Національного банку України №21 від 31.01.2011р. в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Володимирський» призначено тимчасову адміністрацію, дію якої продовжено до 31.08.2011р. відповідно до постанови Правління Національного банку України №264 від 29.07.2011р. Тимчасовим адміністратором призначено заступника начальника відділу банківського нагляду Управління НБУ в Сумській області Березу С.О.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача про визнання недійсним договору такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів. Зокрема, тимчасовий адміністратор має право відчужувати активи та/або зобов'язання банку з метою його фінансового оздоровлення. Разом з цим, тимчасовий адміністратор зобов'язаний отримати дозвіл Національного банку України на відчуження активів банку, балансова вартість яких перевищує розмір, встановлений Національним банком України та забезпечити пріоритетність захисту інтересів кредиторів банку відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 96 цього Закону при прийнятті рішень про одночасне відчуження активів та зобов'язань банку (ч.ч.5, 9 ст.80 зазначеного закону).

Згідно з п.п.8.1, 8.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Національного банку України №369 від 28.08.2001р., тимчасовий адміністратор для продажу активів банку має отримати дозвіл, який оформляється рішенням Комісії Національного банку. Продаж активів банку здійснюється за ринковою вартістю, яка визначається незалежним оцінювачем відповідно до законодавства України про оцінку майна.

Обґрунтовуючи недійсність договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р. позивач посилається на порушення відповідачем приписів зазначених норм, оскільки внаслідок укладення оспорюваного правочину відбулось відчуження активів (майнових прав) банку за відсутності згоди Національного банку України.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Враховуючи викладене та те, що позовні вимоги позивача стосуються визнання недійсним договору застави майнових прав, через відсутність відповідного дозволу НБУ, суд з'ясовує, чи було порушення ст. 80 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на час укладання договору застави майнових прав.

За приписами ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. За змістом ст.21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Згідно ст.572 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

Зі змісту вищевикладеного вбачається, що за своєю правовою природою застава носить акцесорний характер щодо основного зобов'язання та спрямована на забезпечення його належного виконання.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Згідно зі ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач має право на власний розсуд обрати один з передбачених цією статтею позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, серед яких - відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги (п.3).

Проте, як свідчить системний аналіз наведених норм, можливість задоволення вимог кредитора за рахунок предмету застави випливає з правової природи застави, що полягає в забезпеченні майнових інтересів кредитора за основним зобов'язанням шляхом надання йому права звернути стягнення заборгованості на предмет застави в разі неналежного виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та діючого законодавства. Водночас, належне виконання основного зобов'язання унеможливлює звернення стягнення на предмет застави.

З вищевикладеного вбачається, що перехід до заставодавця передбачених законом прав щодо предмета застави є негативним наслідком, викликаним порушенням основного зобов'язання, що, разом з цим, не зумовлює спрямованість застави на відчуження предмету застави та не свідчить про наявність в договорі застави ознак правочину про відчуження майна, окремі види яких відображені в Главах 54-57 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, оспорюваний договір застави майнових прав є способом забезпечення виконання зобов'язання, та на відміну від договорів відступлення права вимоги, не договором щодо відчуження активів.

Аналогічний за змістом висновок щодо відсутності в договорі застави майнових прав ознак правочину щодо розпорядження майновими правами міститься в постанові Верховного Суду України від 12.09.2011р. по справі №33/341 та є обов'язковим відповідно до ст.111-28 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, укладення тимчасовим адміністратором ПАТ «КБ «Володимирський» договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р. не потребувало згоди Національного банку України, оскільки не спрямовано на відчуження активів банку, тому відсутність зазначеної згоди не може бути законною підставою для визнання цієї угоди недійсною.

Беручи до уваги наведені обставини, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/З від 25.08.2011р. як таких, що не відповідають чинному законодавству.

Як зазначалось вище, позивач до канцелярії суду надав клопотання, в якому відмовився від позову в частині зобов'язання передати позивачу право вимоги за кредитними договорами та зобов'язання про здійснення заміни сторони в договорах забезпечення (п.2 та п.3 позовної заяви).

За приписами ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Виходячи зі змісту ст.78 ГПК України, відмова позивача від позову, викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем та долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Відповідно до п.4 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що часткова відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб, судом перевірені повноваження особи на відмову від частини позовних вимог, позивач ознайомлений з наслідками відмови від позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд приймає відмову позивача від позовних вимог про зобов'язання передати права вимоги за кредитними договорами №К/10/2009 від 20.05.2008р., №К/002/1201 від 06.07.2007р., №К/018/2009 від 26.10.2007р. і здійснити заміну сторони в договорах забезпечення по кредитних договорах та припиняє провадження по справі в цій частині.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає віднесенню на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 34, 43, 49, 69, 77, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Прийняти відмову Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Володимирський", м. Суми від частини позовних вимог щодо зобов'язання передати права вимоги за кредитними договорами №К/10/2009 від 20.05.2008р., №К/002/1201 від 06.07.2007р., №К/018/2009 від 26.10.2007р. і здійснити заміну сторони в договорах забезпечення по кредитних договорах.

Провадження по справі №28/235 в частині позовних вимог щодо зобов'язання передати права вимоги за кредитними договорами №К/10/2009 від 20.05.2008р., №К/002/1201 від 06.07.2007р., №К/018/2009 від 26.10.2007р. і здійснити заміну сторони в договорах забезпечення по кредитних договорах - припинити.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Володимирський", м. Суми, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-Прогрес", м. Донецьк, про визнання недійсним договору застави майнових прав №28/ПЮ/09/22/3 від 25.08.2011р.

У судовому засіданні 21.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 26.03.2012р.

Суддя Курило Г.Є.