Рішення

від 16.09.2008 по справі 50/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  50/224

16.09.08

За позовом     заступника військового прокурора Центрального регіону України в

                        інтересах держави в особі МОУ (Головне КЕУ ЗС України)

до                     товариства з обмеженою відповідальністю «Сторм»

третя особа    Київське квартирно-експлуатаційне управління МОУ

про                 стягнення 117 430,92 грн.

Суддя  Головатюк Л.Д.

Представники:

від прокуратури      Хруленко О.В.(старший помічник ВП ЦРУ посв. № 658)

від позивача             Лепень О.В. (дов. від 22.01.2008 № 220/600/д)

від відповідача         не з'явились

від третьої особи     Лепень О.В. (дов. від 22.01.2008 № 220/600/д)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах  держави в особі МОУ (Головне КЕУ ЗС України) до товариства з обмеженою відповідальністю «Сторм»про стягнення заборгованості у сумі 117 430,92 грн. за неналежне виконання зобов'язання за договором оренди від 01.02.2006 № 4/2006/Голов КЕУ та додатковим договором оренди від 29.03.2007  № ВВд/2007/Голов КЕУ.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.08.2008 порушено провадження у справі №50/224 та призначено її до розгляду на 27.08.2008.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання 27.08.2008 не з'явились, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином. Однак 22.08.2008 через відділ діловодства господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник по даній справі знаходиться в черговій відпустці. У зв'язку із задоволенням клопотання третьої особи розгляд справи було відкладено на 16.09.2008.

16.09.2008 в судовому засіданні представники позивача та третьої особи надали додаткові докази та дали пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в  позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Позивач заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2006 між Міністерством оборони України (Головне КЕУ ЗС України) (далі-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сторм»(далі-відповідач) було укладено договір оренди нежитлових приміщень, розташованих в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 2, військове містечко № 147, інв. №11 від 01.02.2006 № 4/2006/Голов КЕУ (далі - договір). Крім того сторони провели новацію та 29.03.2007 уклали додатковий договір № ВВд/2007/Голов КЕУ (далі - додатковий договір).

Відповідно до умов підпункту 1.1 та 1.3 пункту 1 додаткового договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове користування нерухоме військове майно –нежитлові приміщення  загальною площею 1 640,20 кв.м.  для розміщення: під кафе -4441,3 кв.м., під спортзал - 482,8 кв.м., під офіс -716,1 кв.м. розташованих за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 2, військове містечко № 147, що знаходиться на балансі Київського КЕУ, вартість яких визначена згідно акту експертної оцінки та становить 2 031 913,00 грн.(далі-нерухоме майно).

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 договору розмір орендної плати  встановлена без  ПДВ за базовий та перший місяць оренди січень 2007 на рівні 30350,37 грн. за домовленістю сторін з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за  оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (із змінами і доповненнями внесеними Постановою КМУ від 27.12.206 № 1846).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за наступні місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на індекси інфляції за наступні місяці.

Підпунктами 5.11. та 5.12. пункту 5 договору передбачено, що понад орендну плату за нерухоме майно відповідач зобов'язувався сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загально-експлуатаційні витрати на його утримання, та щомісячно компенсувати позивачеві кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає нерухоме майно, що використовується відповідачем.

Згідно підпункту 3.3 пункту 3 та підпункту 5.2. пункту 5 договору відповідач зобов'язувався  своєчасно та в повному обсязі перераховувати позивачеві орендну плату щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з виставленими позивачем рахунками-фактурами по орендній платі щодо сплати комунальних послуг за червень 2007 № 295/6, за липень 2007 № 295/7, за серпень 2007 № 295/8, за вересень2007 № 398/9, за жовтень 2007 № 398/10, за листопад 2007 № 398/11, за грудень 2007 № 91/12, за січень 2008 № 11/2/01, за лютий 2008 № 91/2, за березень 2008 № 91/3 та по сплаті компенсації земельного податку за березень-червень 2007 № 107/3-6, за липень-грудень 2007 № 311/7-12, за січень-лютий 2008 № 1/3/1-2, за березень 2008 № 38/3/3 - відповідач мав сплатити борг за додатковим договором у сумі 75 286,11грн.

Судом встановлено, що на момент звернення до суду відповідач вказані рахунки не сплатив, існуючу заборгованість за додатковим договором у сумі 75286,11грн. не погасив.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом                (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 75 286,11грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 75 286,11 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь пеню в сумі 19 463,91грн. за період  прострочення вказаний в розрахунку та витрати пов'язані з інфляційними процесами у сумі 22680,90грн.

Відповідно до підпункту 3.5 пункту 3 і підпункту 11.3 пункту 11 орендна плата та  плата за надані комунальні послуги перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п.3.5, п.11.3) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 19 634,91грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення витрат пов'язаних з інфляційними процесами у сумі 22680,90грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому порядку, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сторм»(01417,                м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 16, кв.12 ; код ЄДРПОУ 30928723) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Міністерства оборони України (01001, м. Київ, вул. Курська, 13-а, код ЄДРПОУ 22916117) борг  за орендну плата в сумі 44 405 (сорок чотири тисячі чотириста п'ять)грн. 68коп., борг за комунальні послуги 12 782 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят два)грн. 89коп., компенсацію земельного податку в розмірі 18 097(вісімнадцять тисяч дев'яносто сім)грн. 54коп.; пеню в розмірі 19 463 (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят три)грн. 91коп., 22 680 (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят)грн. 90коп.- інфляційної складової боргу;

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сторм»(01417,                 м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 16, кв.12 ; код ЄДРПОУ 30928723) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 1 174 (одна тисяча сто сімдесят чотири)грн. 31коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00коп.  

          3. Видати накази.

          4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 16.10.2008