Ухвала

від 23.05.2012 по справі 2а-18938/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18938/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Сорочка Є.О., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень -рішень від 12.08.2011 року №0007332305, №0007342305,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -рішень від 12.08.2011 року №0007332305, №0007342305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 31.05.2011 року по 13.07.2011 року посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року; за наслідками перевірки складений акт від 27.07.2011 року №931/23-5/32294783.

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення п. 5.1., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету на 3448848,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2010 року на 2488226,00 грн. та ІІІ квартал 2010 року на 960622,00 грн. та порушення 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 пп. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на 2959077,00 грн., у тому числі за квітень 2010 року на 910624,00 грн., травень 2010 року на 935192,00 грн., червень 2010 року на 344764,00 грн., липень 2010 року на 499584,00 грн., серпень 2010 року на 268913,00 грн.

В обґрунтування заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ «КСМ -Техногрупп», ТОВ «Тіан-комплекс», ТОВ «Система М Плюс»та ТОВ «РК «Марвел», оскільки останні не знаходяться за юридичною адресою, на підприємствах працює по одній особі, відсутні фонд заробітної плати та основі фонди. Також, як на підставу нікчемності правочинів відповідач посилається на висновки спеціалістів, відповідно до яких підписи, які відображені в наданих для експертизи документах ТОВ «КСМ -Техногрупп», ТОВ «Тіан-комплекс», ТОВ «Система М Плюс»виконані іншими особами.

12 серпня 2011 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва винесені податкові повідомлення -рішення:

- №0007332305, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 4311060,00 грн., у тому числі за основним платежем 3448848,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 862212,00 грн.;

- №0007342305, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3698846,00 грн., у тому числі за основним платежем 2959077,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 739769,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність сформованих позивачем валових витрат та податкового кредиту за отриманими послугами від ТОВ «КСМ -Техногрупп», ТОВ «Тіан-комплекс», ТОВ «Система М Плюс»та ТОВ «РК «Марвел»повністю підтверджується первинними документами, доводи відповідача про фіктивність правочинів спростовані поясненнями директорів контрагентів, будь - яких доказів з приводу неналежного виконання контрагентами своїх обов'язків по обрахуванню та сплаті податків відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надані.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.06.2010 року між позивачем (замовник) та ТОВ «КСМ -Техногрупп»(виконавець) укладений договір від 01.06.2010 року №01/06-2010, відповідно до якого останній зобов'язується за завданням замовника надавати за плату послуги з підготовки продукції та послуги зі стимулювання збуту продукції.

До зазначеного договору між сторонами був складений перелік продукції, щодо якої надаються послуги (додаток № до договору від 01.06.2010 року №01/06-2010), калькуляції вартості надання послуг (додаток №2, №4, №5 до договору від 01.06.2010 року №01/06-2010).

На виконання умов договору між сторонами були складені акти приймання -передачі наданих послуг від 30.06.2010 року, від 30.07.2010 року та від 31.08.2010 року, відповідно до яких ТОВ «КСМ -Техногруп»передав, а позивач прийняв послуги з упакування, перепакування, сортування згідно замовлень, маркування, перевірки зовнішнього вигляду продукції. В зазначених актах відображено кількість пляшок, відносно яких були надані послуги, розрахунки вартості наданих послуг, у тому числі кількість відпрацьованих годин, заробітної плати працівників, вартості перевезення, вартості використаної плівки, загально виробничих витрат, рентабельності.

На підтвердження виконання договору ТОВ «КСМ -Техногруп»виписані податкові накладні від 30.06.2010 року №58, від 30.07.2010 року №70, від 31.08.2010 року №73.

Як вбачається з акту перевірки розрахунки за надані послуги проведені позивачем шляхом передачі простив векселів власної емісії та грошовими коштами.

Також між позивачем (замовник) та ТОВ «РК «Марвел»(виконавець) укладений договір №10/05-2010 на виготовлення рекламного ролику, відповідно до якого замовник замовляє та сплачує виконавцю роботи по виготовленню рекламного ролику «Карпатська джерельна», який складається з відео, графічних матеріалів та музичного супроводу, тривалістю 30 та 10 секунд -скорочена версія, а виконавець зобов'язується у відповідності до умов цього договору, сласними силами та засобами виготовити рекламний ролик та передати замовнику CD або DVD диск з записом ролика у форматі повністю придатному для трансляції та мовлення. Разом з передачею виготовленого рекламного ролику, що видобувається шляхом підписання сторонами акту прийому -передачі виконаних робіт, виконавець передає замовнику майнові права інтелектуальної власності. Додатками №1 від 15 травня 2010 року та №2 від 20 травня 2010 року до зазначеного договору сторонами затверджений сценарій рекламного ролику. Додатком №3 від 14 травня 2010 року до зазначеного договору сторонами затверджені скріншоти рекламного ролику.

На виконання умов договору між сторонами складений акт приймання -передачі робіт №5 від 20.06.2010 року, відповідно до якого ТОВ «РК «Марвел»виготовлений рекламний ролик «Крпатська Джерельна», який складається з відео, графічних матеріалів та музичного супроводу, тривалістю 30 та 10 секунд. На підтвердження виконання договору ТОВ «РК «Марвел»виписана податкова накладна від 30.06.2010 року №95. Як вбачається з акту перевірки розрахунки здійснені шляхом передачі векселю власної емісії.

25 лютого 2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Система М Плюс»(продавець) укладений договір купівлі -продажу №2502-10П, відповідно до якого останній зобов'язується передавати товар у власність покупця відповідно до його письмового замовлення, а покупець зобов'язується приймати та сплачувати продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі. Асортимент продукції визначається в додатку №1 до цього договору. Відповідно до положень п. 2 договору кожна партія продукції узгоджується сторонами шляхом складання письмового замовлення, в якому чітко визначається кількість та асортимент продукції. Поставка продукції здійснюється продавцем; постачальник повинен доставляти продукцію автомобільним транспортом, на умовах DPP -склад покупця. Додатком №2 до зазначеного договору визначено адресу складу покупця -м. Львів, вул. Городоцька, 359.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані видаткові та податкові накладні, в яких зазначена номенклатура поставки товарів, одиниця виміру, кількість. Як вбачається з акту перевірки розрахунки проводились шляхом передачі векселів власної емісії.

Також з акту перевірки вбачається, що 01.07.2010 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Тіан -комплекс»(виконавець) укладений договір 1/07-2010, відповідно до якого останній зобов'язується надавати за плату послуги з підготовки товару замовнику до продажу, а саме: вдягання на товар декоративних ароматизованих рекламних матеріалів, які виготовляються виконавцем на підставі узгоджених оригінал -макетів; оклеювання товару декоративними рекламними матеріалами, які виготовляються виконавцем на підставі узгоджених оригінал -макетів. Послуги надаються виконавцем на складі замовника за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 359.

Додатком №1 до договору калькуляція вартості визначається наступним чином: виробнича потужність 1600 пл./год, вартість самоклеючого стікера 1,08 грн., вартість ароматизованої підвіски 2,23 грн., вартість роботи одиниці персоналу 16,1 грн./год., вартість доставки персоналу на склад 200,00 грн./день, адміністративні витрати 10%, рентабельність 10%, ПДВ 20%.

На виконання умов договору між сторонами складені акти приймання -передачі наданих послуг. Розрахунки за надані послуги проведені позивачем шляхом передачі векселів власної емісії.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту та до складу валових витрат у відповідні періоди, що не заперечується сторонами.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме:

1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, під час кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України, має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Намір юридичної особи порушити публічний порядок доводиться через мету відповідного керівника або фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або довіреністю. Наявність мети у такої фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями КК України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені обвинувальним вироком.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач в акті перевірки не наводить доказів щодо винесення вироку відносно осіб, причетних до діяльності позивача або ТОВ «КСМ-Техногрупп», ТОВ «Тіан-комплекс», ТОВ «РК «Марвел»та ТОВ «Система М Плюс».

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що в деяких видаткових накладних та актах ТОВ «КСМ-Техногрупп», ТОВ «Тіан-комплекс», ТОВ «РК «Марвел»і ТОВ «Система М Плюс» підписи не дають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996-ХІУ передбачено, що у первинних документах повинен міститися особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що закон прямо вказує, що особистого підпису достатньо для ідентифікації особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на висновки спеціалістів від 23.06.2011 року №200, від 27.05.2011 року №151, оскільки останні не містять даних щодо підробки підписів на вищезгаданих первинних документах, податкових накладних, договорах (за даними висновків підписи на податкових декларацій контрагентів виконані різними особами), а отже ці висновки не можуть бути прийняті як такі, що спростовують юридичну значимість документів, на підставі яких позивачем сформовано спірні суми валових витрат та податкового кредиту. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в поясненнях директора ТОВ «КСМ-Техногрупп», ТОВ «Тіан-комплекс», ТОВ «РК «Марвел»та ТОВ «Система М Плюс», підтверджують реальність договірних відносин з ТОВ «Форвард», зазначають, що власноручно підписували договори ті іншу первинну документацію.

Не знайшли своє підтвердження висновки акту перевірки про те, що ТОВ «КСМ-Техногрупп», ТОВ «Тіан-комплекс», ТОВ «РК «Марвел»і ТОВ «Система М Плюс» не мали фізичних та технічних можливостей до вчинення тих чи інших дій, направлених на реалізацію своїх договірних зобов'язань з позивачем та про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки факт виконання робіт (надання послуг) підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), що оформлені відповідно до вимог законодавства, поясненнями керівників контрагентів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, договори та первинні документи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, що повністю відповідає вимогам законодавства, а тому немає підстав вважати їх недійсними.

Також не знайшли свого підтвердження посилання відповідача у акті перевірки на відсутність у деяких актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) одиниці виміру господарської операції та обсягу господарської операції, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції основною мірою (одиниця виміру), яка була взята для визначення обсягу господарської операції є «пляшка»із її індивідуалізацією (об'єм, який має вираз у літрах). Так, у актах визначається кількість пляшок із відповідним об'ємом, щодо яких були надані роботи/послуги із загальним грошовим виміром обсягу господарської операції.

Щодо посилання відповідача на те, що в актах приймання передачі наданих послуг ТОВ «Тіан-комплекс»вказано тільки обсяг пляшок відносно яких були надані послуги (в тому числі і солодка вода і мінеральна), а обсяги наданих послуг по вдяганню підвісних ароматизаторів та обсяг наданих послуг по наклеюванню самоклеючих стікерів відсутні, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до завдання № 1 Додаток № 2 до Договору на надання послуг №1/07-2010 року від 01 липня 2010 року укладеного з ТОВ «Тіан-Комплекс»позивачем було замовлено надання послуг вдягання на товар декоративних ароматизованих рекламних матеріалів, які виготовляються Виконавцем на підставі узгоджених оригінал-макетів та оклеювання товару декоративними рекламними матеріалами, які виготовляються виконавцем на підставі узгоджених оригінал-матеріалів. У завданні вказується кількість пляшок (обсяг господарської операції), відносно яких повинні надатися вище наведені послуги, із вище наведеного вбачається, що послуга по вдяганню підвісного ароматизатора та послуга по наклеюванню самоклеючого стікеру застосовувалась до кожної пляшки. Тобто обсяг наданих послуг по вдяганню підвісних ароматизаторів та обсяг наданих послуг по наклеюванню самоклеючих стікерів відображено в акті у співвідношенні двох даних послуг до однієї пляшки, що вимірюється у загальному грошовому виразі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарські операції позивача з ТОВ «КСМ -Техногрупп», ТОВ «Тіан-комплекс», ТОВ «Система М Плюс»та ТОВ «РК «Марвел»були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, послуги надані за цими господарськими операціями пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів, відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не доведено, що господарські операції між позивачем та ТОВ «КСМ -Техногрупп», ТОВ «Тіан-комплекс», ТОВ «Система М Плюс»та ТОВ «РК «Марвел»порушують публічний порядок та здійсненні без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів зазначає, що відсутність платника податків за місцем реєстрації не є підставою для збільшення суми грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату підписання спірних договорів та первинних та розрахункових документів контрагенти позивача не були припиненні як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність винесених Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва податкових повідомлень -рішень від 12.08.2011 року №0007332305, №0007342305.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 25.05.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Сорочко Є.О.

Собків Я.М.