Постанова

від 16.05.2012 по справі 2а-6680/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6680/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпейнт»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення від 03.11.2010 року №0008942307/0,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпейнт», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення від 03.11.2010 року №0008942307/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, посадовою особою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Інтерпейнт» з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Кассіда Проджектс»за період з 01.03.2010 року по 30.06.2010 року; за наслідками перевірки складений акт від 06.10.2010 року №777/23-7/36424023.

27 травня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення -рішення №0008942307/0, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 1.3 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерпейнт»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1130875,00 грн., у тому числі за основним платежем 753917,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 376958,00 грн.

В обґрунтування заниження позивачем податку на додану вартість на суму 753917,00 грн., у тому числі за березень 2010 року на 108298,00 грн., за квітень 2010 року на 154901,00 грн., за травень 2010 року на 247453,00 грн., за червень 2010 року на 243264,00 грн., орган державної податкової служби посилається на укладений між позивачем та ТОВ «Кассіда Проджектс»договір, який на його думку вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.

Під час аналізу зазначеної господарської операції орган державної податкової служби встановив, що згідно податкової звітності у ТОВ «Кассіда Проджектс»відсутні трудові ресурси, остання податкова звітність подана за лютий 2010 року, відповідно не було включено до складу податкового зобов'язання, не задекларовано та не сплачено до Державного бюджету податку на додану вартість обчисленого з вартості товарів придбаних ТОВ «Інтерпейнт».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому останнім правомірно сформований податковий кредит за наслідками спірної господарської операції.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між позивачем (замовник) та ТОВ «Кассіда Проджектс»(постачальник) було укладено договір від 01 грудня 2009 року № 7, відповідно до якого останній постачає антикорозійне покриття у кількості, згідно специфікацій або рахунків, що є невід'ємними частками до даного договору, на умовах, викладених у даному договорі. Постачальник здійснює доставку Товарів на склад Замовника. Товар поставляється силами та за рахунок постачальника. Датою поставки кожної партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у підписаної обома сторонами видатковій накладній, що засвідчує перехід права власності товару від постачальника до замовника.

На виконання умов договору ТОВ «Кассіда Проджекс»виписані рахунки -фактури від 15 березня 2010 року № КП-0000139, від 03 березня 2010 року № КП-0000138, від 01 березня 2010 року, № КП-0000121, № КП-0000120, від 01 квітня 2010 року, № КП-0000183, № КП-0000182, № КП-0000184, від 02 квітня 2010 року № КП-0000185, від 05 квітня 2010 року № КП-0000186, від 09 квітня 2010 року № КП-0000187, від 15 квітня 2010 року № КП-0000200, № 0000201, від 20 квітня 2010 року № КП- 0000202, від 25 квітня 2010 року № КП-0000203, від 03 травня 2010 року № КП-0000263, № КП-0000280, № КП-0000278, № КП-0000281, від 10 травня 2010 року № КП-0000264, № КП-0000282, № КП-0000283, № КП-0000284, від 12 травня 2010 року № КП-0000300, від 14 травня 2010 року № КП-0000301, № КП-0000302, 25 травня 2010 року № КП-0000303, від 01 червня 2010 року № КП-0000337, № КП-0000338, від 02 червня 2010 року № КП-0000339, № КП-0000340, від 04 червня 2010 року № КП-0000362, від 07 червня 2010 року № КП-0000369, від 10 червня 2010 року № КП-0000371, № КП-0000372, № КП-0000373, № КП-0000403, від 25 червня 2010 року № КП-0000404, № КП-0000405, № КП-0000406, та між сторонами були підписані видаткові накладні від 15 березня 2010 року № КП-00006512, від 03 березня 2010 року № КП-0000650, від 01 березня 2010 року № КП-00000649, № КП-0000648, від 01 квітня 2010 року № КП-0000863, № КП-0000864, № КП-0000862, від 02 квітня 2010 року № КП-0000865, від 05 квітня 2010 року № КП-0000866, від 09 квітня 2010 року № КП-0000867, від 15 квітня 2010 року № КП-0000868, № КП-0000870, від 20 квітня 2010 року № КП-0000871, від 25 квітня 2010 року № КП-0000872, від 03 травня 2010 року № КП-0001190, № КП-0001191, № КП-0001192, № КП-0001193, від 10 травня 2010 року № КП-0001194, від 10 травня 2010 року № КП-0001195, № КП-0001196, № КП-0001197, від 12 травня 2010 року № КП-0001198, від 14 травня 2010 року № КП-0001199, № КП-0001200, від 25 травня 2010 року № КП-0001201, від 01 червня 2010 року № КП-0001337, № КП-0001338, від 02 червня 2010 року № КП-0001339, № КП-0001340, від 04 червня 2010 року № КП-0001342, від 07 червня 2010 року № КП-0001343, від 10 червня 2010 року № КП-0001344, № КП-0001345, № КП-0001346, № КП-0001347, від 25 червня 2010 року № КП-0001348, № КП-0001349, № КП-0001350.

Також продавцем були виписані податкові накладні від 15 березня 2010 року № 707 на загальну суму 213149, 88 грн., в тому числі 35524, 98 грн. податок на додану вартість, від 03 березня 2010 року № 706 на загальну суму 70258, 92 грн., в тому числі 11709, 82 грн. податок на додану вартість, від 01 березня 2010 року № 705 на загальну суму 128450, 76 грн., в тому числі 21408, 46 податок на додану вартість, від 01 березня 2010 року № 704 на загальну суму 198273, 45 грн., в тому числі 39654, 69 грн. - податок на додану вартість, від 01 квітня 2010 року № 970 на загальну суму 72544, 22 грн., в тому числі 12090, 70 грн. - податок на додану вартість, від 01 квітня 2010 року № 971 на загальну суму 60587, 93 грн., в тому числі 10097, 93 грн. податок на додану вартість, від 01 квітня 2010 року № 969 на загальну суму 48015, 48 грн., в тому числі 8002, 58 грн. податок на додану вартість, від 02 квітня 2010 року № 972 на загальну суму 116057, 65 грн., в тому числі 19342, 94 грн. податок на додану вартість, від 05 квітня 2010 року № 973 на загальну суму 48820, 56 грн., в тому числі 8136, 76 грн. податок на додану вартість, від 09 квітня 2010 року № 974 на загальну суму 167277, 60 грн., в тому числі 27879, 60 грн. податок на додану вартість, від 15 квітня 2010 року № 975 на загальну суму 148645, 03 грн., в тому числі 24774, 17 грн. податок на додану вартість, від 15 квітня 2010 року № 976 на загальну суму 28345, 26 грн., в тому числі 4724, 214 грн. з податок на додану вартість, від 20 квітня 2010 року на загальну суму 123839, 11 грн., в тому числі 20639, 85 грн.податок на додану вартість, від 25 квітня 2010 року № 980 на загальну суму 115273,, 39 грн., в тому числі 19212, 23 грн. податок на додану вартість, від 03 травня 2010 року № 1375 на загальну суму 118338, 28 грн., в тому числі 19723, 05 грн. податок на додану вартість, від 03 травня 2010 року № 1376 на загальну суму 113733, 06 грн., в тому числі 18955, 51 грн. - податок на додану вартість, від 03 травня 2010 року № 1377 на загальну суму 60124, 78 грн., в тому числі 10020, 80 грн. податок на додану вартість, від 03 травня 2010 року № 1378 на загальну суму 47950, 96 грн., в тому числі 7991, 83 грн. податок на додану вартість, від 10 травня 2010 року № 1379 на загальну суму 74894, 58 грн., в тому числі 12482, 43 грн. - податок на додану вартість, від 10 травня 2010 року на загальну суму 73698, 24 грн., в тому числі 12283, 04 грн. податок на додану вартість, від 10 травня 2010 року № 1381 на загальну суму 91008, 34 грн., в тому числі 15168, 06 грн. - податок на додану вартість, від 10 травня 2010 року № 1382 на загальну суму 21097, 13 грн., в тому числі 3516, 94 грн. податок на додану вартість, від 12 травня 2010 року № 1383 на загальну суму 148480, 08 грн., в тому числі 24746, 08 грн. податок на додану вартість, від 14 травня 2010 року № 1384 на загальну суму 156183, 52 грн., в тому числі 26030, 59 грн. - податок на додану вартість, від 14 травня 2010 року № 1385 на загальну суму 327859, 61 грн., в тому числі 54643, 27 грн. податок на додану вартість, від 25 травня 2010 року № 1386 на загальну суму 251350, 20 грн., в тому числі 41891, 70 грн. податок на додану вартість, від 01 червня 2010 року № 1546 на загальну суму 74568, 90 грн., в тому числі 12428, 15 грн. податок на додану вартість, від 01 червня 2010 року № 1547 на загальну суму 142837, 20 грн., в тому числі 23806, 20 грн. податок на додану вартість, від 02 червня 2010 року № 1548 на загальну суму 167958, 16 грн., в тому числі 27993, 03 грн. - податок на додану вартість, від 02 червня 2010 року № 1549 на загальну суму 126630, 52 грн., в тому числі 21105, 09 грн. податок на додану вартість, від 04 червня 2010 року № 1551 на загальну суму 122461, 87 грн., в тому числі 20410, 31 грн. податок на додану вартість, від 07 червня 2010 року на загальну суму 119650, 56 грн., в тому числі 19941, 76 грн. податок на додану вартість, від 10 червня 2010 року № 1554 на загальну суму 103694, 12 грн., в тому числі 17282, 35 грн.податок на додану вартість, від 10 червня 2010 року № 1555 на загальну суму 62685, 92 грн., в тому числі 10447, 65 грн. податок на додану вартість, від 10 червня 2010 року № 1556 на загальну суму 88444, 02 грн., в тому числі 14740, 67 грн. податок на додану вартість, від 10 червня 2010 року № 1557 на загальну суму 117944, 34 грн., в тому числі 19657, 39 грн. - податок на додану вартість, від 25 червня 2010 року № 1558 на загальну суму 207913, 20 грн., в тому числі 34652, 20 грн. - податок на додану вартість, від 25 червня 2010 року № 1559 на загальну суму 68380, 20 грн., в тому числі 11396, 70 грн. податок на додану вартість, від 25 червня 2010 року № 1560 на загальну суму 56417, 82 грн., в тому числі 9402, 97 грн. податок на додану вартість

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту у відповідні періоди, що не заперечується сторонами.

Оплата товару за цим договором підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Інтерпейнт», а також актами звірки взаємних розрахунків, підписаними обома сторонами договору, яких наявні в матеріалах справи.

Розглядаючи реальність господарських операцій з ТОВ «Кассіда Прожект», на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до п. 3.1 договору від 01.12.2009 року №7 ТОВ «Кассіда Проджектс»здійснює доставку Товарів на склад Замовника. Товар поставляється силами та за рахунок постачальника. Датою поставки кожної партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у підписаної обома сторонами видатковій накладній, що засвідчує перехід права власності товару від постачальника до замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2009 року між ТОВ «Мілленніум»(орендар) та ТОВ «Інтерпейнт»(суборендар) укладений договір складського приміщення №2209/25, відповідно до якого останній отримав в суборенду складське приміщення за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проспект 50 річчя Жовтня, 82, загальною площею 175м2 , що розташоване на першому поверсі приміщення речового ринку «Молодіжний».

На підтвердження використання придбаного товару в господарській діяльності позивачем надані первинні документи: договори купівлі -продажу, договори транспортування, договори оренди складських приміщень, рахунки фактури, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей, акти звірки розрахунків, банківські виписки тощо.

Отже, встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість з'ясуванню належить рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів у позивача було витребувано докази щодо ведення складського обліку, що дасть можливість прослідкувати рух товару у процесі здійснення господарської діяльності.

Позивачем надані пояснення з цього приводу, в яких зазначено, що згідно умов передавання товару здійснювалось на складі замовника безпосередньо представниками замовника та оформлювалось шляхом підписання видаткових накладних. Разом з поясненнями позивачем наданий журнал проводок за період з 01.03.2010 року по 30.06.2010 року по контрагенту ТОВ «Кассіда проджектс».

Колегія суддів не приймає до уваги зазначений журнал проводок як належний доказ, оскільки останній не первинним документом.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Наказом Міністерства статистики України від 21 червня 1996 року №193 затверджені Типові форми первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів.

Зазначеним Наказом затверджена картка складського обліку матеріалів (форма N М-12), яка застосовується для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально відповідальною особою (комірником, зав. складом). Записи у картці виконують на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день, коли відбувається операція.

Також зазначеним Наказом затверджена відомість обліку залишків матеріалів на складі (форма N М-14), яка ведеться на підприємствах (в організаціях), які обліковують матеріали за оперативно-бухгалтерським методом. Відомість обліку залишків заповнюють за даними карток складського обліку, перевірених бухгалтерією. Вірогідність перенесення залишків до відомості підтверджується підписом особи, яка перевіряє.

Крім того, як вбачається з видаткових накладних, які надані позивачем на підтвердження отримання товару, в графі отримав зазначено «за дов. № від», проте жодної довіреності позивачем не надано.

Так, на приклад, з наданих позивачем на підтвердження подальшої реалізації товару видаткових накладних вбачається, що в графах отримав зазначено номер та дату довіреності, також в матеріалах справи наявні довіреності на отримання від позивача товару.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у разі наявності складу, товариство повинно вести складський облік шляхом ведення картки складського обліку матеріалів, яка заповнюється і ведеться матеріально відповідальною особою, відомості обліку залишку тощо.

Проте, позивачем не надані зазначені документи або інші первинні документи, які б підтверджували рух товару, що унеможливлює встановлення реальності придбання товару у процесі здійснення господарської діяльності.

Також колегія суддів зазначає, що згідно акту про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Інтерпейнт»від 06.10.2010 року №777/23-7/36424023, на ТОВ «Кассіда Проджектс»відсутні трудові ресурси, що свідчить про відсутність у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарські операції позивача з ТОВ «Кассіда проджект»не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, послуги надані за цими господарськими операціями не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів зазначає, що учасники господарських правовідносин мають бути заінтересовані в правомірній поведінці -як власній, так і своїх контрагентів, адже це відповідає моральним засадам суспільства в цілому.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, податкові накладні та акти прийому -здачі наданих послуг не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку.

Враховуючи, що ТОВ «Кассіда Проджектс»послуги фактично ТОВ «Інтерпейнт»не надавались, колегія суддів вважає, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за цією господарською операцією.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва, як суб'єктом владних повноважень, податкове повідомлення -рішення від 03.11.2010 року №0008942307/0 винесено на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 1, п. 3, п. 4, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають фактичним обставинам, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 18.05.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.