Ухвала

від 31.05.2012 по справі 2а/2370/8691/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/8691/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шторм" про припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Державна податкова інспекція м. Черкаси, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить припинити юридичну особу -Товариство з обмеженою відповідальністю «Шторм»з підстав відсутності юридичної особи за місцезнаходженням.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у м.Черкаси подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шторм»зареєстровано як юридична особа 05.09.2000 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 31141384).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 07.12.2011 року №1883/29-012 відповідача взято на облік в органах державної податкової служби 21.09.2000 року за №939.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шторм»згідно витягу з ЄДРПОУ на момент державної реєстрації знаходилось за адресою: 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 22.

Згідно з витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шторм»відсутнє за місцезнаходженням, у зв'язку з чим позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

В обґрунтування позову та підтвердження відсутності відповідача за місцезнаходженням позивач надав подано до суду відомості із ЄДР станом на 29.11.2011р. (а.с. 3) щодо відсутності ТОВ «Шторм»за вказаною адресою; лист Державної митної служби від 12.10.2011р. № 04-39/4885 про те, що ТОВ «Шторм»не здійснювалось митного оформлення експортно-імпортних операцій в зоні діяльності Черкаської митниці (а.с. 9); лист Головного контрольно-ревізійного управління у Черкаській області №23-25/45-8295 від 12.10.2011р. про те, що контрольні заходи за період з 15.09.2008р. по 15.09.2011р. структурними підрозділами КРУ не проводилась (а.с.8); лист УДСБЕЗ УМВС України в Черкаській області від 06.11.2011р. №4/73-6729 (а.с. 9) та лист Управління СБУ в Черкаській області від 25.10.2011р. №8/15342 (а.с.10) про відсутність даних стосовно здійснення господарської діяльності ТОВ «Шторм»за період з 15.09.2008р. по 15.09.2011р.; довідку ГВПМ ДПІ у м. Черкаси від 23.09.2011р. №638 про проведення заходів із встановлення фактичного місцезнаходження платника податків (а.с. 58), з якої саме вбачається, що згідно пункту 2 зазначеної довідки встановлено фактичне місцезнаходження платника податків за адресою: вул. Паризької Комуни, 65а, к. 101, м. Черкаси, 18000 і зазначено дані стосовно директора.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Шторм»з підстав незнаходження юридичної особи за вказаним нею місцезнаходженням.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до пп.20.1.12 п.20.1 ст.20 розділу I Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI( правова норма, що діяла в часі на момент пред'явлення даного позову), органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, передбачені частиною другою статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (із змінами та доповненнями на час подання позову; далі - Закон N 755. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, є зокрема наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

Разом з тим, з аналізу зазначених вище правових норм випливає, що обставини, які згідно п.2 ст.38 Закону №755 є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.

Таким чином, органи податкової служби мають право звертатись з позовом про припинення юридичної особи з підстав відсутності її за місцезнаходженням до суду.

Разом з тим, згідно підпункту 12.4 пункту 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №979, до кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясовано його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби.

З матеріалів справи слідує, що згідно довідки ГВПМ ДПІ у м. Черкаси від 23.09.2011р. №638 про проведення заходів із встановлення фактичного місцезнаходження платника податків встановлено фактичне місцезнаходження платника податків за адресою: вул. Паризької Комуни, 65а, к. 101, м. Черкаси, 18000 і зазначено дані стосовно директора.

Крім того, судом першої інстанції правомірно встановлено, що у відповідача станом на 06.12.2011р. обліковується переплата у сумі 867 грн. 61 коп., що підтверджується довідкою про взаєморозрахунки з бюджетом затвердженою першим заступником начальника ДПІ у м. Черкаси (а.с. 6).

В порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції доказів, пояснень, обргунтувань щодо недостовірності чи спірності зазначеної суми щодо права на відшкодування з бюджету не надано.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами від 16.01.2003р. №436-ІУ господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Приписами Господарського кодексу України встановлено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 60 Господарського кодексу України «Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання»ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

У листі Міністерства фінансів України від 14.02.2003р. «щодо складання ліквідаційного балансу»повідомляється, що після проведення ліквідаційною комісією заходів з ліквідації підприємства у ліквідаційному балансі відображаються рішення щодо розподілу активів, що повинно привести до їх відсутності на остаточну дату складання ліквідаційного балансу.

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації встановлений статтею 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», частиною другої якої визначено, що підписи на ліквідаційному .балансі повинні бути нотаріально посвідчені.

Судом першої інстанції при винесенні справи правомірно враховано, що забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, а також приписи Бюджетного кодексу України (ст.59), що місячний звіт про фактичні надходження податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів до бюджету, місячний звіт про податкову заборгованість, включаючи суми недоїмки та переплат (у галузевому і територіальному розрізі, а також у розрізі джерел доходів та форм власності), надається . органами стягнення Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Разом з тим, судом першої інстанції при вирішенні справи правомірно враховано наявність переплати у відповідача, що може обмежити реалізацію права на відшкодування і подальше складання ліквідаційного балансу у разі прийняття рішення про припинення та як наслідок зняття з обліку відповідача у якості платника податків.

З матеріалів справи слідує, що сума переплати складала станом на 20.02.2012р. 869 грн. 61 коп. (843грн. 12 коп. - податку на прибуток; 26грн. 49коп. - ПДВ).

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначає, що згідно облікової картки платника позивачем нараховувався податок на додану вартість та податок на прибуток за деклараціями, поданими відповідачем, зокрема протягом 2011р. за даними зворотнього боку облікових карток.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт відсутності юридичної особи за місцезнаходженням як підстава для припинення юридичної особи за наявності інших суттєвих обставин справи, що можуть вплинути на права та інтереси відповідача, не надає достатніх підстав для задоволення позову, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю «Шторм»наявна переплата і нереалізоване право платника податків на повернення надміру сплачених податків; подання податкової звітності, її визнання і відображення результатів в обліку органами державної податкової служби; встановлене працівниками податкової міліції місце фактичного знаходження позивача; відсутність рішення щодо невизнання податкової звітності як такої, що містить недостовірні відомості; відсутність інших фактів реагування.

Отже, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що наявність єдиної підстави без урахування інших суттєвих обставин щодо прав особи не є підставою для припинення юридичної особи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкаси -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2011 року -залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 05 червня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.