Ухвала

від 30.05.2012 по справі 2а-15103/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15103/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Бодюк В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі ДПІ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартнерс» (далі Товариство) про визнання недійсними установчих документів, запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2011 року ДПІ звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства, у якому просить визнати недійсними установчі документи, запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29 лютого 2012 року у задоволенні позову ДПІ відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що податковий орган має всі законні підстави для звернення до суду з позовом про визнання недійсним установчих документів та про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство зареєстроване 27 лютого 2010 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією. Керівником підприємства зазначений ОСОБА_5

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 18 березня 2010 року №1-385/11, якою визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України та установлено, що зазначеною особою за грошову винагороду було зареєстровано ТОВ «Автопартнерс». ОСОБА_5 фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мав, а діяльність товариства спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави.

За висновками позивача статут та реєстраційні документи Товариства містять неправдиві данні, а при створенні підприємства була відсутня дійсна воля і волевиявлення осіб, ім'я яких зазначено в реєстраційних та установчих документах, що є підставою для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог про припинення юридичної особи.

Колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі Закон № 755-IV) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

При цьому, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам правонаступникам або в результаті ліквідації (статті 104 Цивільного кодексу України).

За приписами пункту 2 частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа може бути ліквідована, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно частини 2 статті 38 Закону № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

В свою чергу вимога про ліквідацію юридичної особи на підставі визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи (частина 2 статті 110 ЦК України).

Законом України «Про державну податкову службу в Україні»у пункті 17 статті 11 встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, наполягаючи в обґрунтування позову на наявності підстав для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, позивач не врахував, що за змістом пункту 2 частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, а частиною 2 статті 110 ЦК України обумовлено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

При цьому, з метою однакового застосування судами загальної юрисдикції положень Конституції та законів України, колегією суддів ураховується позиція адміністративних судів у даній категорії справ. А саме береться до уваги ухвала Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2011 року у справі № К-45085/09 за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська до приватного підприємства «Ластик-Буд»про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

Окрім того, судова колегія враховує, що наведені позивачем обставини щодо державної реєстрації підприємства на особу, яка за твердженням податкової інспекції не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю, не могли бути свого часу підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, оскільки вичерпний перелік таких підстав визначений у частині 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»та до нього не включено обставини, про які згадує позивач.

У свою чергу, частиною 1 вказаної правової норми передбачено, що відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Доказів того, що при реєстрації відповідача відбулись порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, податковий орган не надав.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи належних доказів на користь встановленого факту фіктивного підприємництва зі сторони засновника чи керівника Товариства або інших осіб, підтвердженого вироком суду, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.