Постанова

від 12.06.2012 по справі 2а-7009/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7009/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В,., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Майндшер»до ДПІ у Печерському районі м. Києва про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0007502305/0 від 30.09.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

30.09.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007502305/0, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1505377,0 грн., а також штрафні санкції в сумі 582126,0 грн., а всього в сумі 2087503,0 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0 є акт від 15.09.2010 № 689/23-5/35372210 «Про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Максімайз Україна»та з ТОВ «Обрій подій»за квітень-червень 2010 року», складений відповідачем (далі - Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки встановлено, що ТОВ «Майндшер»порушило п.п. 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки безпідставно включило до податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість в сумі 1505377,0 грн. у складі податкового кредиту з ПДВ за квітень-червень 2010 року по податковим накладним, виписаним ТОВ «Максімайз Україна»у червні 2010 року в сумі 402583,97 грн. та ТОВ «Обрій подій»у квітні-червні 2010 року в сумі 1102793,52 грн., які оформлені з порушенням, а саме: підписані невідомими особами. Це призвело, на думку перевіряючих, до безпідставного заниження податку на додану вартість позивача на загальну суму 1505377,0 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0007502305/0 від 07.10.2010, позивач звернувся до відповідача з первинною скаргою від 30.09.2010 за № 248 про скасування оскаржуваного рішення.

Рішенням відповідача від 06.12.2010 № 66951/10/25-011 у задоволенні первинної скарги позивача відмовлено, а податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0 залишено без змін.

Не погоджуючись з результатами розгляду первинної скарги позивач 15.12.2010 звернувся до Державної податкової адміністрації у м. Києві з повторною скаргою № 311 про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0.

Рішенням ДПА у м. Києві від 14.02.2011 №1352/10/25-114 скарга позивача від 15.12.2010 № 311 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0 та рішення від 06.12.2010 № 66951/10/25-011 ДПІ у Печерському районі м. Києва -без змін.

Не погоджуючись з результатами розгляду ДПА у м. Києві повторної скарги позивач 23.02.2011 звернувся до Державної податкової адміністрації України з повторною скаргою № 51/1 про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0.

Рішенням ДПА України від 21.04.2011 № 7580/6/25-0515 скарга позивача від 23.02.2011 № 51/1 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010 № 0007502305/0 та рішення від 06.12.2010 № 66951/10/25-011 ДПІ у Печерському районі м. Києва, рішення від 14.02.2011 № 1352/10/25-114 ДПА у м. Києві - без змін.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що первинні документи, що посвідчують угоди між позивачем і контрагентами відсутні, а тому спірне податкове повідомлення рішення прийняте ним правомірно.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обґрунтованими, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, згідно поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2010 року та додатків № 5 до них, TOB «Майндшер»сформувало податковий кредит з ПДВ у тому числі за рахунок TOB «Максімайз Україна»та TOB «Обрій подій».

За результатами фінансово-господарських відносин між ТОВ «Майндшер»і ТОВ «Максімайз Україна»у червні 2010 року, останнім на адресу позивача були виписані наступні податкові накладні: № 15 від 30.06.2010 на суму 1175491,94 грн., в т.ч. ПДВ - 195102 грн.; № 14 від 30.06.2010 на суму 298468,03 грн., в т.ч. ПДВ - 49538,26 грн.; № 13 від 30.06.2010 на суму 252951,80 грн., в т.ч. ПДВ - 41983,70 грн.; № 12 від 30.06.2010 на суму 698656,72 грн., в т.ч. ПДВ - 115959,62 грн.

За результатами фінансово-господарських відносин між ТОВ «Майндшер»і ТОВ «Обрій подій» у квітні-червні 2010 року, останнім на адресу позивача були виписані наступні податкові накладні: № 105 від 06.04.2010 на суму 17941,80 грн., в т.ч. ПДВ - 2990,30 грн.; № 105/1 від 09.04.2010 на суму 76266,52 грн., в т.ч. ПДВ 12711,09 грн.; № 105/2 від 09.04.2010 на суму 71981,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11996,93 грн.; № 106 від 12.04.2010 на суму 117317,60 грн., в т.ч. ПДВ - 19 552,93 грн.; № 109 від 26.04.2010 на суму 315652,07 грн., в т.ч. ПДВ - 52608,68 грн.; № 112 від 28.04.2010 на суму 268648,07 грн., в. т.ч. ПДВ - 44774,68 грн.; № 113 від 30.04.2010 на суму 1135 047,50 грн., в т.ч. ПДВ - 189174,58 грн.; № 116 від 30.04.2010 на суму 106545,22 грн., в т.ч. ПДВ - 17757,54 грн.; № 141 від 31.05.2010 на суму 66162,74 грн., в т.ч. ПДВ - 11027,12 грн.; № 142 від 31.05.2010 на суму 77684,45 грн., в т.ч. ПДВ - 12947,41 грн.; № 143 від 31.05.2010 на суму 97740,47 грн., в т.ч. ПДВ - 16290,08 грн.; № 144 від 31.05.2010 на суму 78139,12 грн., в т.ч. ПДВ - 13023,19 грн.; № 145 від 31.05.2010 на суму 838189,64 грн., в т.ч. ПДВ - 139698,27 грн.; № 146 від 31.05.2010 на суму 471218,14 грн., в т.ч. ПДВ - 78536,36 грн.; № 147 від 31.05.2010 на суму 491817,26 грн., в т.ч. ПДВ - 81969,54 грн.; № 148 від 31.05.2010 на суму 221428,18 грн., в т.ч. ПДВ - 36904,70 грн.; № 163 від 06.06.2010 на суму 209472,44 грн., в т.ч. ПДВ 34912,07 грн.; № 164 від 06.06.2010 на суму 86549,78 грн., в т.ч. ПДВ - 14 424,96 грн.; № 174 від 30.06.2010 на суму 362537 71 грн.; № 181 від 30.06.2010 на суму 47458,12 грн., в т.ч. ПДВ - 7909,69 грн.; № 182 від 30.06.2010 на суму 70417,74 грн., в т.ч. ПДВ - 11736,29 грн.

TOB «Максімайз Україна»зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 25.01.2002, реєстраційний номер № 10701200000002893. Взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.02.2002. Згідно бази даних АІС «Податки»стан платника підприємства - місцезнаходження не встановлено. В ході аналізу податкової звітності TOB «Максімайз Україна»встановлено, що за червень 2010 року звітність не подавалась. На момент складання акту перевірки встановлено, TOB «Максімайз Україна»в додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту»до декларації з ПДВ за червень 2010 року не відобразив податкове зобов'язання TOB «Майндшер».

Під час проведення перевірки було встановлено, що за результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що обсяг придбання TOB «Майндшер»у TOB «Максімайз Україна»у червні 2010 року склав 2 012 919,85 грн., в т. ч. ПДВ 402583,97 грн.

TOB «Обрій подій»зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.09.2008, реєстраційний номер № 10741020000031108. Взято на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 03.09.2008.

Згідно бази даних АІС «Податки»стан платника підприємства - основний платник до кінця року. В ході аналізу податкової звітності TOB «Обрій подій»на момент складання акту перевірки встановлено, що за квітень - червень 2010 року звітність не подавалась.

TOB «Обрій подій»в додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту»до декларації з ПДВ за квітень - червень 2010 року не відобразив податкове зобов'язання TOB «Майндшер».

При проведенні перевірки було встановлено, що за результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що обсяг придбання TOB «Майндшер»у TOB «Обрій подій» склав 5513967,60 грн., в т. ч. ПДВ 1102793,52 грн., у тому числі:

- у квітні 2010 року - 2286813,45 грн.;

- у травні 2010 року - 1951983,35 грн.;

- у червні 2010 року - 1275170,80 грн.

Згідно бази даних АІС «Податки»TOB «Обрій подій»знято з обліку 02.09.2010 № 10741070006031108.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника видатку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснити утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

За визначенням, наданим п.1.5 ст.1 зазначеного Закону, звітний (податковий) період - це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Таким чином, за результатами звітного періоду платник податку зобов'язаний сформувати як суму податкових зобов'язань такого звітного періоду, так і суму дозволеного в цьому ж звітному періоді податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом (п.1.6 ст.1 Закону України № 168/97-ВР).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 зазначеного Закону).

Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037, із змінами та доповненнями, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник додатку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ.

У відповідності до вимог пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому ст. 9 цього закону.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Згідно з п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п. 2 цього Порядку. Пункт 2 вказаного Порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

У відповідності до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 25.3 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 01.02.2000 № 79, зареєстрованого в Мін'юсті 03.04.2000 за № 208/4429, у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не подано договори, акти приймання-передачі товарів/послуг, банківські виписки, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит по господарських операціях із зазначеними контрагентами, що спростовують доводи позивача про факт реального виконання умов договорів. Тобто, позивачем не доведено факт здійснення фінансового-господарських операцій, що позбавляє його права на формування податкового кредиту.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, -нікчемним.

Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони можуть бути застосовані через доведеність направленості оскаржуваних договорів на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, що не було враховано судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 1505377,0 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 0007502305/0 від 30.09.2010 прийняте відповідачем правомірно.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт надав належні докази, що спростовують правомірність оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 -скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Майндшер»відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.