Рішення

від 23.05.2012 по справі 42/608

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/608 23.05.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська фінансово-будівельна компанія" м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 598855,07 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Цурка Н.О.,

від відповідача Валентинов А.В.

СУТЬ СПОРУ:

у серпні 2009 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним як правонаступником Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" та відповідачем договору № 4341070 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 січня 2009 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом січня-березня 2009 року теплову енергію, заборгувавши станом на 1 червня 2009 р. 524767,18 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 32126,53 грн., три проценти річних з простроченої суми 4662,37 грн., пеню 37298,99 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 14198,33 грн. боргу слід припинити, позов в іншій частині підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 січня 2009 р. між позивачем як правонаступником Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" та відповідачем було укладено договір № 4341070 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати теплову енергію для потреб опалення торгівельно-ділового та житлово-офісного комплексу по вул. Гетьмана, 1 м. Києві в обсязі 7267,10 Гкал/рік, а відповідач -до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує позивачу вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період. При перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого, відповідач сплачує різницю до 28 числа поточного місяця.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити по приладах обліку.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 8 договору встановлений з дня його підписання до 15 квітня 2009 р.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів спожитої теплової енергії.

Згідно з твердженнями позивача, поданим ним розрахунком протягом указаного періоду він поставив відповідачу теплової енергії за договором вартістю 1101372,16 грн.

Суд критично оцінює указані докази, оскільки розрахунок вартості поставленої за договором теплової енергії проведений позивачем не на підставі тарифів на теплову енергію, чинних протягом позовного періоду.

З пояснень позивача, наявного в матеріалах справи рішення господарського суду м. Києва від 6 квітня 2010 р. у справі № 42/573 між цими ж сторонами, вбачається, що вартість частини поставленої в спірний період теплової енергії, зокрема, за січень та лютий 2009 року, позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1780/1 від 25 грудня 2008 р., 127, 128 від 5 лютого 2009 р.

Згідно з Указами Президента України відповідно №№ 1199/2008 від 24 грудня 2008 р., 65/2009 від 3 лютого 2009 р., 76/2009 від 9 лютого 2009 р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

За таких обставин суд вважає необхідним здійснення нарахування плати за теплову енергію, спожиту протягом січня та лютого 2009 року за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р., яке було чинне в указаний період.

Таким чином, вартість поставленої теплової енергії протягом січня-лютого 2009 року на підставі чинних на час передачі тарифів на виробництво теплової енергії, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р., становить 339708,45 грн., зокрема, в січні 2009 р. 183541,70 грн. (891,22141 Гкал х 171,62 х 20%ПДВ), в лютому 2009 р. 156166,75 грн. (758,29717 Гкал х 171,62 х 20 %ПДВ).

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним в частині нарахування плати за теплову енергію, спожиту протягом березня 2009 року, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних особових карток (табуляграм) споживання теплової енергії за цей самий період стверджується факт постачання позивачем відповідачу у березні 2009 року теплової енергії за договором вартістю 251094,86 грн.

Отже, загальна вартість спожитої протягом січня-березня 20009 року теплової енергії становить 590803,31 грн.

Поясненнями позивача, частково відповідача, частково поданим позивачем розрахунком, відомостями обліку споживання теплової енергії за січень-березень 2009 року, платіжними дорученнями № 8 від 3 лютого 2009 р., 14 від 19 лютого 2009 р. стверджується факт оплати останнім спожитої у цей період теплової енергії у повному обсязі, у т.ч. 14198,33 грн. після звернення позивача в суд з цим позовом.

Враховуючи, що частина заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 510568,85 грн. відповідачем була сплачена до часу звернення позивача в суд з указаним позовом, вимоги у цій частині заявлені безпідставно, то у позові з цього приводу відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Оскільки заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 14198,33 грн. відповідачем сплачена після звернення позивача в суд з указаним позовом, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в цій частині вимог відповідно до вимог п. 1 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.

Вимоги про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.

Виходячи з наведеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5649,27 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 538,84 грн. три проценти річних з простроченої суми.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо стану виконання відповідачем спірного зобов'язання, даних про розмір заподіяних позивачу збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем спірного зобов'язання,суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України вважає можливим зменшити розмір належної з відповідача на користь позивача відповідно до умов п. 7 додатку 4 договору пені до 500 грн.

Оскільки позов задоволено частково, в іншій частині провадження у справі припинено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених та припинених вимог.

Керуючись п. 1 1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

провадження у справі № 42/608 в частині вимог про стягнення 14198,33 грн. боргу припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в іншій частині задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська фінансово-будівельна компанія" (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А, код 24381610) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код 00131305) 5649,27 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 538,84 грн. три проценти річних з простроченої суми, 500 грн. пені, 66,88 грн. витрат по оплаті державного мита, 2,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар