29/17-1321-2011 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА "11" червня 2012 р.Справа № 29/17-1321-2011 За позовом
закритого акціонерного товариства „Станкотехімпорт” до відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот” про стягнення 276150,01 грн. суб"єкт оскарження: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Суддя Літвінов С.В. Представники: Від позивача: не з'явився; Від відповідача (скаржника): не з'явився; Від суб'єкта оскарження: не з'явився; СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України Рішенням господарського суду від 16.05.11 р. у справі № 29/17-1321-2011 позов задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот” на користь
закритого акціонерного товариства „Станкотехімпорт” 206796,65 грн. основного боргу, 34741,84 грн. індексу інфляції в сумі, 11931,88 грн. 3% річних та 22679,64 грн. пені, державне мито в сумі 2761,50 грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу. 03.06.2011р. на виконання рішення суду від 16.05.2011р. видан відповідний наказ. Скаржник, Публічне акціонерне товариство „Чорномортехфлот” звернувся до суду з заявою в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо виконання рішення господарського суду від 16.05.2011р. Відповідно до положень ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Разом з тим слід зазначити, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів розглядаються господарським судом в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України із дотриманням загальних правил, встановлених для порядку оформлення і подачі заяв учасників судового процесу. Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” скарги розглядаються за правилами гл. 31-Г ЦПК та ст. 121-2 ГПК, якщо вони стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений у ст. 3 Закону N 606-XIV, звернення - за правилами, встановленими Законом N 606-XIV, розд. V ЦПК, статтями 89, 118-122 ГПК, якщо цими й іншими актами законодавства передбачено вирішення судом порушуваних у зверненнях питань. Також відповідно до п. 2 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції (ст. 121-2 ГПК). Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону N 202/98-ВР та ст. 2 Закону N 606-XIV здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК. В п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України вказано, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ГПК та містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 ч. 3 ст. 85 Закону N 606-XIV (606-14). У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК (1798-12), якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо (1798-12). Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна включати зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена. Відповідно до ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження” із змінами та доповненнями державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Пунктом 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Проаналізувавши зміст вказаних норм, господарський суд вважає, що відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області вживає усі передбачені Законом заходи примусового виконання рішень. Крім того, суд звертає вашу увагу на те, що вимоги викладені у скарзі не відповідають вимогам діючого законодавства України, а саме абз. 7 п. 8 Роз`яснення ВГСУ від 28.03.2002р. № 04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, в якому передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне скаргу Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот” повернути без розгляду. Керуючись ст. 1212, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд - У Х В А Л И В: Скаргу Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот” на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області повернути без розгляду. Суддя Літвінов С.В.