Постанова

від 21.10.2008 по справі 13/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "21" жовтня 2008 р.                                                                   Справа № 13/88

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці.

До товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Юпітер».

Про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»  в розмірі 16955,28 грн.

Суддя С.О. Миронюк.

Представники:

Від позивача – Чорней Т.В. – начальник юридичного відділу. Доручення № 124/01 від 09.01.2008 р., Рибак Н.В. – головний спеціаліст юрид. відділу. Доручення 6299/09 від 06.100.2008 р.

Від відповідача – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми ”Юпітер” м. Чернівці про стягнення заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій в розмірі 16955,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених відповідно до норм ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, однак має заборгованість перед позивачем по зазначених платежах.

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що згаданим громадянам слід призначити пенсію згідно статті 100 Закону України ”Про пенсійне забезпечення”, а відтак виплачені позивачем пільгові пенсії не підлягають відшкодуванню.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив.

Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Першотравневому районі і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до протоколів призначення пенсій Гр.. гр.. Мацкуляк Є.С., Собчак Я.О., Сивачук Д.Г.  які працювали на підприємстві відповідача, призначено пільгову пенсію згідно пунктів “б”-“з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” (надалі Закон №1788-ХІ).

Судовим слуханням встановлено, що Пенсійний фонд України з 01.04.2007 р. по 01.03.2008 р. виплатив вказаним громадянам пільгову пенсію у сумі 16955,28 грн., що підтверджується довідками Укрпошти та відділень банків. Дані кошти відповідачем не сплачені.

Статтею 13 Закону №1788-ХІ зі змінами та доповненнями визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття також регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. „б”-„з” статті 13 Закону № 1788 (відповідно до Закону України від 16.05.1996 року № 198/96-ВР).

Законом України  „Про внесення змін до деяких законів України” від 17.02.2000 року № 1461-ІІІ порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, виключено норму, що регулювала дане питання у статті 13 Закону № 1788-ХІ та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.

Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 року за змінами та доповненнями (надалі Закон № 400/97) передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати  збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього закону.

Відповідно до Закону № 400/97, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б” –„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п. 6.4, 6.8  п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).

Відповідно до п. 6.10. Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно із додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Пунктом 6.1 Інструкції встановлено, що відшкодуванню  підлягають  витрати  Пенсійного фонду на виплату  та  доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових  умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників,  зазначених  у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на  виплату  і доставку пенсій,   призначених   відповідно   до   абзацу  першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам,  які  працювали  або  працюють  на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв,  робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.  

Згідно пункту 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Абзац 5 пункту 2 Розділу ХУ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-ІУ від 09.07.2003 року (надалі Закон № 1058-ІУ), який з 01.01.2006 р. стосується і осіб, пенсії, яким призначені відповідно до п.п. „б”-„е” та „ж” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” і має зворотну дію, регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, а тому не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 (п.п.1, 2) Закону № 400/97 від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Згідно статті 3 Закону № 400/97 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

П.2 Розділу ХУ „Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІУ передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплатити Пенсійному Фонду збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто, у повному розмірі відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, а тому позов підлягає задоволенню.

Доводи відповідача не беруться до уваги судом з наступних підстав.

Згідно статті 100 Закону №1788-ХІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Тобто, призначення пільгової пенсії за статтею 100 Закону №1788-ХІ можливе лише в тому випадку, якщо громадяни працювали виключно до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, натомість представлені позивачем громадяни працювали і після введення в дію Закону України „Про пенсійне забезпечення”, а тому їм правомірно було призначено пільгову пенсію за статтею 13 Закону №1788-ХІ.

Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми ”Юпітер”, код 14272736, м. Чернівці, вул. Прутська, 18 на користь Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому   районі, м. Чернівці вул. Головна, 245 код 21430549, - 16955,28 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             С.О. Миронюк