ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/1983/12
Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Совгири Д. І.
суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю представників сторін:
позивач : Проскурівська Катерина Геннадіївна
відповідач (апелянт) : Біляк Наталія Петрівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Новатор" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство "Новатор" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року адміністративний позов задоволено, а саме скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0001562307 від 15 грудня 2011 року, №0001572307 від 15 грудня 2011 року, №0000441505/3953 від 20 грудня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Новатор" (м. Хмельницький, вул. Тернопільська 17, код ЄДРПОУ 22987900) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 112 383 (сто дванадцять тисяч триста вісімдесят три) гривні за вересень 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Новатор" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 610 146 (шістсот десять тисяч сто сорок шість ) гривень за жовтень 2011 року.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - державна податкова інспекція у м. Хмельницькому - подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її та скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року.
Представник позивача заперечувала проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просила суд залишити без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДП "Новатор" зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100315984 ( серія НБ № 448479) від 10.07.2002 року.
Судом першої інстанції встановлено те, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Новатор" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за вересень 2011 року та складено акт від 06.12.2011 р. № 8621/23-7/22987900.
На підставі висновків вказаного акту винесене податкове повідомлення - рішення форми В4 від 15.12.2011 року № 0001562307, яким на 610 146 грн. зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року, та податкове повідомлення - рішення форми В1 від 15.12.2011 року № 0001572307, яким зменшене на 112 383 грн. бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року.
Відповідачем також проведено камеральну перевірку ДП "Новатор" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за жовтень 2011 року та складено акт від 07.12.2011 р. № 8657/15-5/22987900. На підставі цього акту 20 грудня 2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000441505/3953, яким на 610 146 грн. зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2011 року та накладений штраф в сумі 305 073 грн.
Висновки податкового органу про завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість на 610 146 грн. за вересень 2011 року ґрунтуються на невизнанні окремих документів, які надавались під час перевірки, що на думку відповідача, свідчить про відсутність реального характеру здійснюваних господарських операцій за даний період з такими контрагентами - ТОВ "Постачрадіокомплект", ТОВ "Аргус", ТОВ "Фірма АТТ", ТОВ "Інтеграл-Сервіс" та ПП "Стальтехсервіс".
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.198.2, 198.6 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Так, положеннями ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що відшкодування сум ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Згідно п.п. 200.3, 200.4 ст.200 вказаного Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (пп. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 200.12, п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення документальної позапланової перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем неправомірно позбавлено позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість та отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 18 червня 2012 року.
Головуючий суддя Совгира Д. І.
Судді Курко О. П.
Матохнюк Д.Б.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2012 |
Оприлюднено | 19.06.2012 |
Номер документу | 24685995 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Совгира Д. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні