Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а/0570/5580/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/5580/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Козаченка А.В.

при секретарі Шалагіновій М.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Коротич І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держкомзему у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держкомзему у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування припису.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням доповнення до позову) позивач зазначила, що 13.07.2011 року старшим державним інспектором - начальником відділу з контролю за використанням і охороною земель управління Державної земельної інспекції Семергей В.І. та головним спеціалістом відділу розгляду звернень громадян і правового забезпечення Мазуркевич Н.В. було проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_3 в межах території Володимирської сільської ради, за участю начальника відділу Держкомзему у Артемівському районі Донецької області Зозулі Н.А. та голови Володимирської сільської ради Борщевського М.С.

За результатами позапланової перевірки було складено Акт перевірки від 13 липня 2011 року та припис № 000469 від 13 липня 2011 року.

В акті вказано, що на час перевірки 13.07.2011р. ОСОБА_3 згідно розпорядження голови Артемівської райдержадміністрації від 11.10.2010р. за №468 передана земельна ділянка площею 61,991 га, кадастровий номер 1420982000:01:128:001, із земель сільськогосподарського призначення (пасовища), згідно Договору оренди землі, зареєстрованого в Артемівському відділі ДРФДП «ЦДЗК», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 13.12.2010р. за №041014801268.

На час проведення перевірки на вказаній земельній ділянці в порушення ст.96 Земельного кодексу України вирощується сільськогосподарська культура (овес), що є відхиленням від проекту землеустрою, за що передбачена відповідальність ст.55 КУпАП.

Позивач вказує, що ані в акті перевірки, ані в приписі не зазначено, в чому саме були порушені вимоги земельного законодавства.

Позивач не погоджується з вищевказаними рішеннями відповідача з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що вона в установленому законодавством порядку уклала Договір оренди землі від 13.12.2010 року на підставі розпорядження голови Артемівської районної державної адміністрації від 11.10.2010 року № 468 та набула в строкове платне володіння і користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (запас), в межах території Володимирської та Покровської сільських рад Артемівського району Донецької області.

Згідно до п.2.1 Договору оренди землі, земельні ділянки передані в оренду для сінокосіння та випасання худоби.

Як вказане в акті перевірки позивач вирощує сільськогосподарську культуру (овес), що на думку інспектора є відхиленням від проекту землеустрою.

Позивач не погоджується з такою думкою відповідача, оскільки овес є кормовою культурою, за ціною культура дешевше ніж інші кормові культури, і перш за все, вона була посіяна вперемішку із багаторічною травою на випадок липневої засухи 2011 року для випасання худоби і корінного поліпшення землі, тільки завдяки гарним липневим дощам, які були в цьому році, немає сенсу виганяти худобу на ці землі. На прикладі того року позивач робить висновок, що була засуха і сіна для худоби не було, люди, які держали КРС тільки і спаслися засіяним вівсом вперемішку із багаторічною травою, однак, все одно поголів'я худоби в минулому році набагато поменшало. Тому, в цьому році, проаналізувавши багаторічний опит, приклади минулих років, позивач вважає, що посів вівса вперемішку із багаторічною травою не є порушенням чи відхиленням від проекту землеустрою, а навпаки, це перш за все дбання про землю, суміш культових культур призводе до корінного поліпшення землі, це міра виживання кожного українського селянина в такий нелегкий час.

Також, позивач вказує, що відповідачем порушені вимоги ст.ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме: інспектором не було пред'явлено посвідчення (направлення) на проведення перевірки; у встановлений законом строк не надіслано повідомлення про проведення перевірки; не поставлено переліку питань для проведення перевірки.

Крім цього, позивач зазначає, що відповідачем не встановлено, в який спосіб вона повинна усунути виявлене перевіркою порушення земельного законодавства, а також не повідомлено її про проведення перевірки та не обґрунтовано і не доведено обставин щодо неможливості своєчасного її повідомлення про проведення позапланової перевірки.

До того ж, позивач вказує, що вона не була присутньою при проведенні перевірки, а також перевірка проводилася у відсутності двох свідків. При цьому, осіб, які були присутніми при проведенні перевірки не можна вважати належними, тобто безсторонніми, неупередженими свідками, оскільки вони є посадовими особами Держкомзему та органу місцевого самоврядування, а тому до їх показань позивач просить суд відноситися критично.

Позивач зазначає, що, між іншим, інспектором не були з'ясовані обставини так званого порушення земельного законодавства, тому, на її думку, перевірка була поведена неповно та необ'єктивно. Також, відповідачем не вказано яким чином проводилась перевірка та як обстежувалась земельна ділянка.

На підставі викладеного позивач просила визнати дії відповідача щодо складання Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.07.2011 року та видання Припису № 000469 від 13.07.2011 року протиправними, скасувати Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.07.2011 року та Припис № 000469 від 13.07.2011 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. закрито провадження в даній справі в частині позовних вимог про скасування Акту перевірки від 13.07.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічно викладеному у позові та доповненнях до нього, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, надав суду письмові заперечення (а.с.120-123), в яких просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №224 від 19.03.2008р., Держкомзем є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Головне управління Держкомзему у Донецькій області є територіальним управлінням Держкомзему, йому підзвітним та підконтрольним, та здійснює свої функції на підставі Положення про Головне управління Держкомзему в Донецькій області, затвердженого наказом Держкомзему від 08.01.2010р. №7.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;

г) видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів;

ґ) участь у розробці нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель;

д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

е) вирішення інших питань відповідно до закону.

Таким чином, відповідач є суб`єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством України повноваження.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначені також Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» №963-IV від 19 червня 2003 року (далі за текстом - Закон України №963).

Згідно частини 1 статті 9 Закону України №963, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Відповідно до ст.10 Закону України №963, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

13 липня 2011 року, відповідно до заяв голови Покровської сільської ради Артемівської району Донецької області Гайдабуки С.В. від 24.06.2011 року № 313/02-19 (а.с.83) та від 04.07.2011 року № 329/02-19 (а.с.85) щодо здійснення перевірки фактів використання ОСОБА_3 земель не за цільовим призначенням, старшим державним інспектором - начальником відділу з контролю за використанням і охороною земель управління Державної земельної інспекції Семергей В.І., головним спеціалістом відділу розгляду звернень громадян і правового забезпечення Мазуркевич Н.В., за участю начальника відділу Держкомзему у Артемівському районі Донецької області Зозулі Н.А. та голови Володимирської сільської ради Борщевського М.С., проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_3 при використанні земельної ділянки площею 61,9910 га пасовищ, кадастровий номер 1420982000:01:128:0001, яка розташована в межах території Володимирської сільської ради.

За результатами вищевказаної перевірки складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.07.2011 року, яким встановлено нецільове використання позивачем земельної ділянки (а.с.81).

На підставі даного Акту перевірки від 13.07.2011р. відповідачем складено Припис № 000469 від 13.07.2011р. про усунення виявлених порушень земельного законодавства України (а.с.82).

Як вбачається із матеріалів справи, позапланову перевірку дотримання позивачем вимог земельного законодавства проведено відповідно до наказів начальника Головного управління Держкомзему у Донецькій області від 12.07.2011 року № 146 та №141, згідно яких на ім'я старшого державним інспектора - начальника відділу державного контролю за використанням і охороною земель управління Держземінспекції Семергей В.І. та головного спеціаліста відділу розгляду звернень громадян і правового забезпечення управління Держземінспекції Мазуркевич Н.В., видано посвідчення (направлення) на проведення перевірки від 12.07.2011р. №12/07/11-21. Період проведення перевірки вказано з 13.07.2011р. по 22.07.2011р. (а.с.87, 124, 132).

Стосовно доводів позивача щодо не повідомлення про проведення перевірки суд зазначає наступне.

Процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, проведення підготовчих заходів, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки, визначено Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року №312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 року за №1223/8544 (далі за текстом - Порядок №312).

Згідно із підпункту 3.2 пункту 3 вищевказаного Порядку №312, позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему. У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин: отримання доручення, зокрема, органів місцевого самоврядування.

За таких обставин та враховуючи наявність звернень голови Покровської сільської ради щодо здійснення перевірки фактів використання позивачем земель не за цільовим призначенням, суд вважає, що у даному випадку державний інспектор мав право проводити позапланову перевірку без повідомлення особи.

Щодо питання відсутності власника земельної ділянки чи землекористувача під час здійснення державним інспектором перевірки дотримання вимог земельного законодавства суд зазначає наступне.

Згідно із підпункту 4.1 пункту 4 Порядку №312, державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Таким чином, діючим законодавством передбачено проведення перевірки без присутності власника земельної ділянки, землекористувача або уповноваженої ним особи, з наявністю двох свідків.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем у відповідності до діючого законодавства проведено перевірку, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, перевірка проведена у присутності голови Володимирської сільської ради М.С.Борщевського та начальника відділу Держкомзему у Артемівському районі Н.А.Зозулі.

Також, суд зазначає, що оформлення документів за результатами перевірок визначне п.5 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

У відповідності до підпункту 5.1 пункту 5 Порядку №312, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт складається у двох примірниках.

Таким чином, суд вважає, що результати перевірки можуть бути викладені державним інспектором лише в одному документі - акті перевірки.

Вимоги до акту перевірки визначені п.п.5.4 п.5 Порядку №312, згідно якого в акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; зміст порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

Пунктом п.п.5.5 п.5 Порядку №312, акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки /схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів/ (пп.5.6 п.5 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи вищевказана план-схема додана до акту перевірки від 13.07.2011р. (а.с.7).

Також, згідно підпункту 5.3 пункту 5 Порядку, перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись.

При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.07.2011 року ОСОБА_4. отримано для передачі ОСОБА_10 копію акту перевірки від 13.07.2011р. та повідомлення про виклик №13/07-11 від 13.07.2011 року для надання пояснень у зв'язку з виявленими порушеннями земельного законодавства на 19.07.2011 року на 10-00 год. (а.с.80-81), однак до управління Держкомзему позивач не прибула.

За таких обставин, суд вважає, що під час розгляду даної справи встановлена правомірність проведення відповідачем позапланової перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства та оформлення результатів зазначеної перевірки.

Стосовно правомірності винесення оскаржуваного Припису № 000469 від 13.07.2011р. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV від 19 червня 2003 року, держаний інспектор має право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Отже, на підставі розпорядження голови Артемівської райдержадміністрації від 11.10.2010р. №468, 09 листопада 2010 року між Артемівською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації - Данилова Віктора Миколайовича (Орендодавець) та ОСОБА_3 (Орендар) укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 234,8010 га, строком на 5 років, в тому числі, в межах території, зокрема, Володимирської сільської ради загальною площею 119,6710 га з них: ділянка площею 61,9910 га пасовищ, кадастровий номер 1420982000:01:128:0001. Мета використання земельних ділянок - для сінокосіння та випасання худоби (а.с.12-18, 44-45, 62, 63, 66-67, 69, 71).

На час перевірки 13.07.2011р. ОСОБА_3 використовувала земельну ділянку площею 61,9910 га із земель сільськогосподарського призначення Володимирської сільської ради Артемівського району Донецької області (запас, угіддя - пасовища) не за цільовим призначенням, а для вирощування сільськогосподарських культур /овес/ (у 2011 році на всіх ділянках вирощувалися зернові культури).

Згідно ч. 3 ст. 21 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування, визначені Законом України «Про землеустрій» (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі», до істотних умов договору оренди земельної ділянки, які обов'язково обумовлюються в договорі, належать умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Належним чином встановлене цільове призначення земельної ділянки визначає характер обов'язків її власника (користувача) щодо використання ділянки. Власник (користувач) земельної ділянки зобов'язаний використовувати її виключно за цільовим призначенням, встановленим відповідним органом влади.

Отже, із аналізу вказаних положень, зокрема, користувач земельної ділянки зобов'язаний використовувати її тільки за цільовим призначенням, встановленим відповідним органом виконавчої вади, зазначеним у проекту землеустрою та визначеним у договорі оренди, тобто у даному випадку - для сінокосіння та випасання худоби.

Таким чином, суд вважає, що у судовому засіданні встановлена правомірність винесення оскаржуваного припису, оскільки у діях позивача вбачаються порушення норм земельного законодавства та ознаки адміністративного правопорушення, а саме використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є відхиленням від проекту землеустрою.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Держкомзему у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування припису - відмовити.

Постанова в повному обсязі виготовлена 11.06.2012р.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.