Постанова

від 26.11.2008 по справі 4/293-пн-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/293-ПН-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 листопада 2008 р.                                                                                    № 4/293-ПН-08  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют"

на рішеннявідгосподарського суду Херсонської області07.08.2008

у справі№ 4/293-ПН-08

за позовомКомунального підприємства "Новокаховське шляхово-експлуатаційне управління"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют"

простягнення 41 315,00 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Дубій І.В.;

- відповідачаІванюта О.Д.

Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 25.11.2008 № 02-12/514, розгляд справи № 4/293-ПН-08 господарського суду Херсонської області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. –головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Подоляк О.А.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року Комунальне підприємство "Новокаховське шляхово-експлуатаційне управління" (далі –позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют" (далі –відповідач) збитків у розмірі 41 315,00 грн. та зобов'язання останнього вчинити певні дії –перенести паркан по вул. Першотравневій згідно з дозволом на будівництво, виданого виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.08.2008 у справі № 4/293-ПН-08 (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 41 315,00 грн. збитків, 498,15 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зобов'язано відповідача перенести паркан, встановлений по вул. Першотравневій, № 33-в м. Нова Каховка Херсонської області згідно з дозволом на будівництво, виданим виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права: ст. ст. 4-2, 32, 41 ГПК України у зв'язку з тим, що судом не було призначено експертизу щодо наявності збитків та їх розміру, порушено принцип змагальності через неналежне повідомлення відповідача про призначені судові засідання з розгляду пред'явленого до нього позову (тексту позовної заяви з додатками до неї відповідач так і не отримав); неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а вимоги касаційної скарги –без задоволення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм місцевим господарським судом належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом першої інстанції встановлено наступне:

- відповідно до рішення Новокаховської міської ради Херсонської області № 37 від 28.02.2006 балансоутримувачем вулиць та доріг, які належать до комунальної власності міста Нова Каховка призначено Комунальне підприємство "Новокаховське шляхово-експлуатаційне управління" (позивач у справі), на баланс якого передано об'єкти благоустрою, в тому числі дороги вуличної мережі міста з асфальтовим покриттям;

- позивач, як балансоутримувач об'єктів благоустрою, згідно з вимогами підпункту 1 пункту 2 статті 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" зобов'язаний утримувати в належному стані території, надані йому в установленому законом порядку;

- відповідач, в порушення вимог ст. 18 Закону України "Про автомобільні дороги", відповідно до якої розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" (межі вулиць за їх шириною) не допускається, на діючому пішохідному тротуарі по вул. Першотравневій № 33-В в місті Нова Каховка, який знаходиться на балансі позивача, встановив бетонну огорожу, зруйнувавши при цьому асфальтоване покриття та перекривши рух для пішоходів;

- зазначений факт підтверджується актом від 06.06.2008, складеним комісією в складі посадових осіб позивача, начальника відділу виконавчого комітету Новокаховської міської ради Пятецького Ю.М. та депутата міської ради Засядька І.В.;

- статтею 22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала;

- згідно із ст. 19 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" збитки, завдані об'єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою, зокрема, у випадку пошкодження чи знищення елементів благоустрою, підлягають усуненню власними силами особою, яка їх спричинила, або за домовленістю з балансоутримувачем – перераховуються на його рахунок сума відновної вартості; при цьому, оцінка збитків та їх розмір визначається балансоутримувачем;

- матеріалами справи підтверджується, що саме протиправні дії відповідача по встановленню паркану в межах "червоної лінії" вулиці є причиною заподіяння шкоди об'єкту благоустрою, відновлення якого покладається на позивача, як балансоутримувача об'єкту благоустрою;

- наданим до справи локальним кошторисом 2-1-1-2000 на поновлення тротуару по вул. Першотравневій № 33-В підтверджується, що для відновлення стану зруйнованого відповідачем тротуару необхідно витратити кошти в сумі 41 315,00 грн.;

- листом від 24.06.2008 позивач звертався до відповідача з пропозицією про перенесення огорожі відповідно до дозволу на будівництво, відновлення тротуару та відшкодування збитків, однак, зазначена пропозиція залишена відповідачем без задоволення;

- враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не надано документального підтвердження відшкодування спричиненої шкоди, або будь-яких заперечень проти позову, вимоги позивача про стягнення 41 315,00 грн. збитків та перенесення паркану, неправомірно встановленого відповідачем, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вищий господарський суд України не може погодитися із висновком місцевого господарського суду про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення збитків у заявленому до стягнення розмірі, оскільки даний висновок є передчасним та таким, що не підтверджуються належними доказами.

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частин першої і другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Водночас, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Підставою для відшкодування збитків є протиправна поведінка заподіювача збитків, тобто порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином.

Такою правовою нормою є ст. 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", яка встановлює в імперативній формі, що на об'єктах благоустрою забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку.

У матеріалах справи наявний витяг з рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області від 22.01.2008 № 12 "Про дозвіл на проектування та будівництво" (а.с. 39), наданий позивачем для залучення до матеріалів справи, однак, місцевий господарський суд не дослідив даний документ та не надав йому відповідної правової оцінки.

У касаційній скарзі відповідач звертає увагу суду касаційної інстанції на той факт, що Управління містобудування та архітектури Новокаховської міської ради узгодило встановлення тимчасового огородження будівництва при умові облаштування тротуару (копія листа Управління містобудування та архітектури додається); відповідачем всі умови встановлення паркану були виконані, отримані передбачені діючим законодавством узгодження.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд не дослідив такого складового елементу цивільного правопорушення як наявність протиправної поведінки відповідача як заподіювача збитків.

Лише після дослідження обставин справи, пов'язаних з встановленням факту належного виконання чи навпаки невиконання відповідачем вимог закону щодо отримання дозволу в передбаченому законом порядку на проведення будівельних робіт на земельній ділянці по вул. Першотравневій № 33-В та отримання дозволу на встановлення тимчасового огородження будівництва в межах "червоної лінії" вулиці, можна прийти до беззаперечного висновку про правомірність чи протиправність дій відповідача, пов'язаних з початком будівельних робіт, які викликали необхідність встановлення тимчасової огорожі та демонтажу асфальтового покриття.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" збитки, завдані об'єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягають відшкодуванню в установленому порядку; у випадках пошкодження чи знищення елементів благоустрою, визначених пунктом 2 частини другої цієї статті, винна юридична чи фізична особа усуває пошкодження (відновлює елементи благоустрою) власними силами або за домовленістю з балансоутримувачем перераховує на його рахунок суму відновної вартості; порядок визначення відновної вартості об'єктів благоустрою затверджується Кабінетом Міністрів України; розмір відшкодування збитків, завданих об'єкту благоустрою, визначається балансоутримувачем за методикою визначення відновної вартості об'єктів благоустрою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Разом з тим, місцевий господарський суд вибірково застосував дану норму матеріального права, не врахувавши при цьому її положення, відповідно до якого порядок визначення відновної вартості об'єктів благоустрою затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку визначення відновної вартості об'єктів благоустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 826 цей Порядок встановлює механізм визначення відновної вартості об'єктів благоустрою у разі їх пошкодження чи знищення.

Пунктом 2 Порядку встановлюється, що для визначення відновної вартості об'єкта благоустрою його балансоутримувач утворює комісію, до складу якої включаються представники балансоутримувача і власника зазначеного об'єкта, місцевої держадміністрації (виконавчого органу міської, селищної, сільської ради), спеціалісти з питань благоустрою населеного пункту (далі - комісія); до складу комісії можуть входити представники громадських організацій (за їх згодою).

Згідно із п. 3 Порядку комісія проводить обстеження об'єкта благоустрою, встановлює ступінь його пошкодження чи знищення, визначає відновну вартість робіт з його відновлення (відбудови) і складає відповідний акт.

Місцевий господарський суд не врахував дані вимоги чинного законодавства, які в обов'язковому порядку вимагають складення відповідного акту, поклавши лише в основу визначення вартості завданих позивачу збитків наданий позивачем локальний кошторис 2-1-1-2000 на поновлення тротуару по вул. Першотравневій № 33-В.

При цьому, посилання відповідача на порушення місцевим господарським судом принципу змагальності, що виразилось у неналежному його повідомленні про розгляд даної справи, не знайшли свого підтвердження та спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи.

Отже, місцевий господарський суд припустився неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 07.08.2008 у справі № 4/293-ПН-08.

Справу № 4/293-ПН-08 направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя                                                                                         Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                                       Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                                                         О.А. ПОДОЛЯК