4/293-ПН-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.03.2009 Справа № 4/293-ПН-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за позовом Комунального підприємства "Новокаховське шляхово-експлуатаційне управління" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют" про стягнення збитків в розмірі 23679,60 грн, а також зобов'язання вчинити дії, за участі: 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Новокаховської міської ради; представників сторін: позивача –Гуртового А.П. (директора), Гуртового С.А. (представника за дорученням), відповідача –Іванюти О.Д. (представника за дорученням),
в с т а н о в и в:
10 червня 2008 року комунальне підприємство „Новокаховське шляхово-експлуатаційне управління” звернулося до суду з вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Абсолют” збитків в розмірі 41315 грн, а також зобов'язання відповідача перенести паркан по вулиці Першотравневій у м. Нова Каховка згідно з дозволом на будівництво, виданого виконавчим комітетом Новокаховської міської ради. 13 червня 2008 року позовна заява була прийнята до розгляду відповідною ухвалою. За результатами розгляду справи судом 7 серпня того ж року винесено рішення, яким позовні вимоги задоволені шляхом стягнення з відповідача вказаної суми та зобов'язання перенести паркан, встановлений по вулиці Першотравневій, 33-В у м. Нова Каховка. В подальшому після касаційного перегляду постановою Вищого господарського суду України від 26 листопада 2008 року рішення скасоване, а справа направлена на новий розгляд.
Новий розгляд справи проведено в період з 15 січня по 5 березня 2009 року, з відкладенням розгляду справи 27 січня, 12, 26 лютого та оголошенням перерви для прийняття повного рішення до 5 березня.
Під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги до 23679,60 грн, у зв'язку з чим, з урахуванням його права, встановленого статтею 22 ГПК України, предметом спору є збитки в розмірі 23679,60 грн та вимоги про перенесення паркану. Безпосередньо позовні вимоги позивач обґрунтовує неправомірним встановленням відповідачем бетонної огорожі на пішохідному тротуарі та пошкодження асфальтового тротуару, внаслідок чого позивачу спричинені збитки, які пов'язані з вартістю відновних робіт по ремонту.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на відсутність у позивача права на пред'явлення до нього таких вимог, оскільки, на його думку, правом наділений сам орган місцевого самоврядування, якому належить на праві комунальної власності належать об'єкти благоустрою, в даному випадку тротуар. Крім того, відповідач зазначає, що встановлення паркану здійснене на підставі погодження з виконавчим комітетом Новокаховської міської ради та на умовах подальшої реконструкції тротуару власним коштом відповідача. Поряд з цим, під час судового розгляду справи відповідач зазначив, що скасовуючи попереднє судове рішення у даній справі Вищий господарський суд вказав, що позивачем в порушення пунктів 1, 2, 3 Порядку визначення відновної вартості об'єктів благоустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 826, не була створена комісія у складі представників балансоутримувача і власника зазначеного об'єкта, місцевої держадміністрації (виконавчого органу міської, селищної, сільської ради), спеціалістів з питань благоустрою населеного пункту, які б склали відповідний акт, а тому складення такого акту в період нового розгляду справи є неправомірним. Відповідач також вказує, що скасовуючи попереднє рішення ВГСУ зазначив, що лише після дослідження обставин справи, пов'язаних з встановленням факту належного виконання чи навпаки невиконання відповідачем вимог закону щодо отримання дозволу в передбаченому законом порядку на проведення будівельних робіт на земельній ділянці по вул. Першотравневій № 33-В та отримання дозволу на встановлення тимчасового огородження будівництва в межах „червоної лінії” вулиці, можна прийти до беззаперечного висновку про правомірність чи протиправність дій відповідача, пов'язаних з початком будівельних робіт, які викликали необхідність встановлення тимчасової огорожі та демонтажу асфальтового покриття.
Ухвалою суду від 12.02.2009 р. зважаючи на той факт, що власником тротуару, на якому встановлено спірну огорожу, є Новокаховська міська рада, вона була залучена до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимог на стороні позивача. Цією ж ухвалою Раду зобов'язано надати пояснення по суті позовних вимог, а також пояснення посадових осіб щодо правомірності встановлення огорожі на спірному тротуарі, а також фактичного розміщення огорожі на земельній ділянці, наданій відповідачу у користування. В свою чергу, Новокаховська міська рада свого представника в засідання не направила, проте надіслала листа з клопотанням про розгляд справи без її участі, а також повідомленням про те, що земельна ділянка під тротуаром по вулиці Першотравнева, 33-В у м. Нова Каховка належить до земель комунальної власності, а тимчасове огородження будівництва центрального офісу та аптеки ТОВ „Абсолют” встановлене за погодженням з виконавчим комітетом Новокаховської міської ради на умові облаштування забудовником тротуару після завершення робіт. Враховуючи клопотання 3-ї особи, судом розгляд справи проведено без її участі.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що відповідно до Державних актів на право власності на земельну ділянку № 250763 та № 069998 (т. 1 а.с. 81,82) товариство з обмеженою відповідальністю „Абсолют” є власником земельних ділянок відповідно площею 0,0372 га та 0,1113 га, розташованих по вулиці Першотравневій у м. Нова Каховка. Відповідно до рішень Новокаховської міської ради від 08.06.2004 р. № 682 (т 1 а.с. 106) та від 26.06.2003 р. № 383 (т. 2 а.с. 42) земельні ділянки надані для розміщення та обслуговування викупленої будівлі та незавершеного будівництва.
З метою завершення будівництва та проведення будівельних робіт на об'єкті відповідач встановив паркан із бетонних плит, яким огородив земельну ділянку. При цьому паркан встановлено на тротуарі, який згідно до листа Новокаховської міської ради від 24.02.2009 р. № 29/623 належить Новокаховській міській раді (т. 2 а.с. 62), та у відповідності до рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 28.02.2006 р. № 37 (т. 1 а.с. 30) і акту приймання-передачі основних засобів від 28.02.2006 р. (т. 1 а.с. 31) перебуває на балансі комунального підприємства „Новокаховське шляхово-експлуатаційне управління”.
Проведеним обстеженням у складі комісії: начальника КП „Новокаховське шляхово-експлуатаційне управління” Гуртового А.П.; заступника начальника КП „Новокаховське шляхово-експлуатаційне управління” Охріменко А.М.; головного економіста Іванкової Т.Б; завідуючого комунального відділу виконавчого комітету Новокаховської міської ради Пятецького Ю.М; про що складено акт обстеження від 26.01.2009 р. (т. 1 а.с. 91-95) підтверджено факт встановлення паркану на тротуарі по вулиці Першотравневій 33-В у м. Нова Каховка. При цьому комісією виявлено пошкодження асфальтобетонного покриття та основи тротуару, а також визначено відновну вартість робіт у розмірі 23679,60 грн. Цей же факт підтверджується актом від 06.06.2008 р., складеним комісією в складі посадових осіб позивача, начальника відділу виконавчого комітету Новокаховської міської ради Пятецького Ю.М. та депутата міської ради Засядька І.В. (т. 1 а.с. 40).
Листом № 103 від 24.06.2008 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією про перенесення огорожі відповідно до дозволу на будівництво, відновлення тротуару та відшкодування збитків, однак, зазначена пропозиція залишена відповідачем без задоволення (т. 1 а.с. 22).
Вирішуючи спір по суті суд констатує, що згідно із статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частин першої і другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Водночас, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків. Підставою для відшкодування збитків є протиправна поведінка заподіювача збитків, тобто порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином.
Такою правовою нормою є статті 16 Закону України Про благоустрій населених пунктів”, яка встановлює в імперативній формі, що на об'єктах благоустрою забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку.
У матеріалах справи наявний витяг з рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області від 22.01.2008 № 12 „Про дозвіл на проектування та будівництво”, з якого вбачається, що виконавчим комітетом: надано дозвіл ТОВ „Абсолют” на проектування та будівництво центрального офісу з аптекою на власній земельній ділянці по вулиці Першотравнева, 33-в; зобов'язано відповідача для отримання дозволу на виконання будівельних робіт подати до інспекції ДАБК управління містобудування та архітектури проектну документацію разом з експертними висновками (т. 1 а.с. 39).
Крім цього, управлінням містобудування та архітектури в особі виконуючого обов'язки начальника управління Плюймо М.П. листом за № 164 від 13.06.2008 р. (т. 1 а.с. 49) узгоджено встановлення тимчасового огородження будівництва центрального офісу та аптеки за умови облаштування тротуару.
На підставі викладених обставин суд не вбачає в діях відповідача порушень діючого законодавства, які б мали наслідок спричинення збитків позивачу, як балансоутримувачу об'єкту благоустрою –тротуару. Суд зазначає, що відповідач зобов'язався за власний рахунок облаштувати тротуар після проведення будівельних робіт, а тому на даний час збитки, в прямому розумінні цього поняття, які пов'язані із руйнуванням тротуару відсутні. Вони можуть бути в наявності лише після відмови відповідача по завершенню будівництва відновити тротуар. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення збитків задоволенню не підлягають.
Відносно позовних вимог по перенесенню паркану суд зазначає, що згідно приписів статті 16 Закону України „Про автомобільні дороги” вулиці, і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю, які відповідно до статті 15 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” визначають балансоутримувачів об'єктів благоустрою населених пунктів. Балансоутримувач, забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами, або залучає для цього інші підприємства, установи, організації. З цього слідує висновок, що до балансоутримувача за законом переходять лише повноваження щодо забезпечення належного утримання та своєчасного ремонту об'єкта благоустрою, а не контролю за використанням таких об'єктів з боку самого власника –органу місцевого самоврядування. В даному випадку спірний тротуар відноситься до комунальної власності місцевої територіальної громади –Новокаховської міської ради, якою через власні виконавчі органи дозволено встановлення паркану. Більш того, Рада не заперечує проти такого встановлення, про що зазначено вище, та слідує з факту відсутності з її боку відповідних вимог до відповідача.
За змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України в судовому порядку захищаються лише порушені права, а тому позовні вимоги в частині перенесення паркану задоволенню не підлягають, оскільки права позивача в цій частині не порушені.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
в и р і ш и в :
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя М.К. Закурін
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2009 |
Оприлюднено | 11.03.2009 |
Номер документу | 3085896 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Закурін М.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні