Постанова

від 27.11.2008 по справі 32/188

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/188

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 листопада 2008 р.                                                                                    № 32/188  

Вищий господарський  суд  України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В.,

суддівДанилової Т.Б.

Ходаківської І.П.,

розглянув

касаційну скаргу    Київської міської ради

на постанову від 19.08.2008 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 32/188  господарського суду м.Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо"

до відповідача 3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідачаКиївської міської радиГоловне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

проВизнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки  

За участю представників сторін :

від позивача – Мошинський О.В. (дов. №459 від 12.05.08)

від відповідача – Тхорик С.М. (дов. №225-КР-1073 від 17.11.08)

                                                ВСТАНОВИВ:     

    Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

    Рішенням   господарського   суду   м.   Києва   від   23.05.2008 (суддя Хрипун О.О.)   позов задоволений з посиланням на обґрунтованість позовних вимог.

    Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 19.08.08 у складі: Шипка В.В., Борисенко І.В., Розваляєвої Т.С.  рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

    Київська міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх інстанцій скасувати, в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що у судів відсутні були підстави для задоволення позову в зв'язку з відсутністю рішення Київської міської ради про продаж відповідної земельної ділянки.

    Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

    Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.  Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

    Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що 11.03.2008 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації зареєстровано реорганізацію відкритого акціонерного товариства "Футбольний клуб "Динамо" Київ" в товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних   осіб-підприємців внесено запис № 10701450000032437. Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦК України, у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Згідно з пунктом 1.2 Статуту товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" (позивач) є повним правонаступником відкритого акціонерного товариства "Футбольний клуб "Динамо" Київ".

    В свою чергу, відкрите акціонерне товариство "ФК "Динамо"Київ" стало правонаступником закритого акціонерного товариства "Футбольний клуб "Динамо"Київ", про що зазначено у п.п. 1.1, 1.2 Статуту ВАТ "ФК "Динамо"Київ".

14.10.2004 відповідно до договору купівлі - продажу КПБ - 42, позивачем було придбано у власність нерухоме майно - дачні будиночки № 15 та № 38, що розташовані за адресою: місто Київ, вул. Вишгородська, 150. Право власності позивача зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна. Таким чином, позивач набув права власності на вказане нерухоме майно.

    Відповідно до рішення Київської міської ради від 23.12.2004 за № 993/2403 між товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки від 24.02.2005, на виконання якого відповідач передав, а позивач прийняв згідно акту приймання - передачі від 25.02.2005 в строкове оплатне користування об'єкт оренди, розташований за адресою: вул. Вишгородська, 150 (ділянка № 17-А), в Оболонському районі міста Києва. Відповідно до умов вказаного договору в оренду передається земельна ділянка площею -9,9635 гектари, кадастровий номер -8000000000:78:318:0021, цільове призначення - будівництво, експлуатація та обслуговування будинків відпочинку сімейного типу. Земельну ділянку відведено в натурі.

    Сторони уклали договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 25.04.2007 за № 78-6-00435), згідно із яким площу вказаної земельної ділянки було зменшено до 9,1396 гектара. Пунктом 8.3 договору оренди сторони передбачили за позивачем переважне право купівлі земельної ділянки відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про оренду Землі".

    Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором.

    За загальним правилом продаж земельних ділянок із земель державної та комунальної власності має здійснюватися переважно на конкурентних засадах шляхом проведення земельних торгів. У випадках, коли покупець земельної ділянки має у власності розташовані на такій ділянці будівлі, споруди, то земельна ділянка підлягає продажу не на конкурентних засадах, а шляхом викупу земельної ділянки власником об'єкту нерухомого майна. Особливості та порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності закріплені у ст. 128 Земельного кодексу України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада, або державний орган приватизації, або центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови.

    Пунктом 4 рішення Київської міської ради від 14.03.2002 № 304/1738 Про визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в місті Києві, покладено на Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації організацію купівлі - продажу земельних ділянок, в тому числі земельних торгів.

    Згідно з пунктом 2.1 зазначеного рішення громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до Київської міської ради. У заяві зазначається місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір. Київська міська рада в тижневий термін розглядає подані заяви (клопотання) і дає доручення Головному управлінню земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації на подальше опрацювання.

    Пункт 2.2 Тимчасового порядку встановлює, що Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації опрацьовує представлені матеріали і при можливості подальшого їх оформлення організовує проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, або готує відповідь про відмову. Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації погоджує документацію та готує проект рішення Київради про продаж земельної ділянки і подає його разом з технічною документацією та звітом про експертну грошову оцінку для розгляду та погодження постійною комісією Київради з питань містобудування та землекористування.

    Господарськими судами обох інстанцій встановлено, що позивач звертався до відповідача з клопотанням про викуп орендованої земельної ділянки.

    На виконання встановленого порядку, дійшовши висновку щодо можливості подальшого оформлення продажу земельної ділянки шляхом викупу, Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації уклало з позивачем угоду № 4 від 21.01.2005, згідно з якою відповідач зобов'язався сплатити аванс за земельну ділянку в розмірі 985680,24 грн. (п. 1). Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації взяло на себе обов'язок організувати проведення експертної грошової оцінки та скласти технічну документацію з продажу земельної ділянки в максимально короткі терміни. Відповідно до умов угоди відповідач сплатив 985680,24 грн. платіжним дорученням № 450 від 24.02.2005.

    Між сторонами також було укладено додаткову угоду № 1 від 28.01.2005 до угоди, зареєстрованої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) 21.01.2005 № 4, згідно з якою позивач зобов'язується в рахунок оплати земельної ділянки додатково сплатити 15500000 грн., факт оплати підтверджується платіжним дорученнями № 502 на суму 15500000 грн.

    Згідно з Тимчасовим порядком продажу земельних ділянок в місті Києві та угодою № 4 і додатковою угодою № 1, Головне управління земельних ресурсів було зобов'язане організувати проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, погодити документацію, підготувати проект рішення Київради про продаж земельної ділянки і подати його разом з технічною документацією та звітом про експертну грошову оцінку для розгляду та погодження постійною комісією Київради з питань містобудування та землекористування.

    Частина 5 ст. 128 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав для відмову в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.          

    Господарські суди обґрунтовано дійшли висновку, що   з урахуванням вказаної норми закону, встановленого пріоритетного          права позивача придбати орендовану ним земельну ділянку шляхом викупу, подання позивачем повного пакету достовірних документів та відсутності щодо позивача провадження про банкрутство і за умови здійснення усіх передбачених законодавством дій Київземом у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні позивачеві земельної ділянки.

    Судами при розгляді справи було встановлено, що відповідач, не виконав взяті на себе обов'язки, передбачені угодою № 4.

    Постановою Господарського суду міста Києва від 12.06.2007 у справі № 25/31-А за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про оскарження бездіяльності, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, дана оцінка існуючим правовідносинам. Встановлено, що між сторонами оформлений, відповідною угодою, намір продати позивачу земельну ділянку, що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Вишгородська, 150, кадастровий номер - 8000000000:78:318:0021 із цільовим призначенням - "для будівництва, експлуатації та обслуговування будинків відпочинку сімейного типу", (ділянка № 17-А).

    Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводиться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

    Зазначеною Постановою суду від 12.06.2007, яка набрала законної сили, зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради виконати обов'язки, які передбачені угодою № 4 від 24.01.2005, щодо

організації проведення експертної оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки та зобов'язано Київську міську раду укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" договір купівлі - продажу орендованої земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Київ, вул. Вишгородська, 150 (ділянка № 17-А) в Оболонському районі на підставі визначеної експертної оцінки.

    Як встановлено судами, відповідачем та третьою особою не вчинено жодних дій, окрім направлення позивачу листа № 09-453/7404 від 29.02.2008, направлених на виконання покладених на них обов'язків Постановою Господарського суду міста Києва.

    Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

    Дана норма також кореспондується зі ст. 638 Цивільного кодексу України, про те, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

    Як встановлено судами, при укладенні угоди № 4 та додаткової угоди № 1 було погоджено предмет договору купівлі - продажу, а саме - земельна ділянка, розташована за адресою: вул. Вишгородська, 150 (ділянка № 17-А) в Оболонському районі міста Києва, площею 9,11396 гектари, кадастровий номер - 8000000000:78:318:0021 із цільовим призначенням "для будівництва, експлуатації та обслуговування будинків відпочинку сімейного типу". Вказану земельну ділянку було відведено в натурі, отже предмет договору встановлено. Також предмет договору купівлі - продажу визначено у Постанові Господарського суду міста Києва від 12.06.2007 у справі № 25/31 -А.

    Згідно з ч.8 ст. 128 Земельного кодексу України вартість земельної ділянки при здійснені продажу земель комунальної власності визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Тобто, ціна землі при відчуженні її органом місцевого самоврядування не залежить від абсолютної волі сторін, а встановлюється на підставі визначеної законом методики.

    Частина 1 ст. 632 ЦК України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

    Позивач звертався до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради щодо виконання зобов'язання встановленого рішенням суду, при цьому позивач зазначив про можливість власного фінансування, необхідних витрат, пов'язаних з технічною документацією та експертної грошової оцінки. У зв'язку із бездіяльністю відповідача та третьої особи щодо експертної оцінки земельної ділянки та підготовки проекту договору купівлі –продажу позивач самостійно замовив грошову оцінку вказаної земельної ділянки та розробив проект договору купівлі - продажу земельної ділянки.

    Відповідно до висновку, складеного товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинг-Кадастр-Інвест", станом на 31.12.2005 ринкова вартість земельної ділянки складала 25462000 грн. Оцінка здійснювалась станом на 2005 рік виходячи із положень встановлених ч. З ст. 128 Земельного кодексу України. При цьому грошові кошти у розмірі 8976319,76 грн. були сплачені позивачем у 2005 році.

    Згідно з ст.ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

    Як встановлено судами, товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" направило на адресу відповідача два екземпляри договору купівлі - продажу земельної ділянки від 21.03.2008, які підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою. Договір купівлі -продажу земельної ділянки Київською міською радою не був підписаний та не був повернутий позивачу із зауваженнями.

    Відповідно до статті 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право  користування землею.

    Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342, дане управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію.     

    Таким чином, враховуючи обов'язок відповідача укласти договір купівлі-продажу та те, що, як встановлено судами попередніх інстанцій,  усі істотні умови договору визначені та погоджені, а не вчинення відповідачем дій по укладенню зазначеного правочину є неправомірним та суперечить нормам чинного законодавства, господарські суди обґрунтовано дійшли до висновку про визнання договору укладеним  в судовому порядку.

    Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу заявника на межі касаційного провадження, встановлені  ст. 1117 ГПК України, відповідно до якої, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,  касаційна інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції  норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція  не  має  права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних доказів  над іншими,  збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

    Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

  Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                             ПОСТАНОВИВ:

    Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

    Постанову від 19.08.08 Київського апеляційного господарського суду у справі №32/188 господарського суду м.Києва залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                 Є.Першиков

Судді                                                                                           Т. Данилова        

                                                                                                    І.Ходаківська