Постанова

від 12.06.2012 по справі 32/61

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 32/61

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової -головуючого, Н.О. Волковицької , Л.І. Рогач за участю представників: позивачаОСОБА_4, дов. від 09.04.2012 р. відповідачаОСОБА_6, дов. від 28.09.2011р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "АМТ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року у справі№ 32/61 Господарського судуміста Києва за позовомПриватного підприємства "АМТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сіті" простягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "АМТ" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сіті" заборгованості за договором підряду, в тому числі 84102,72 грн. основного боргу, 16988,80 грн. інфляційних витрат, 5578,43 грн. річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних підрядних робіт, приписи статей 525, 526, 625, 889 Цивільного кодексу України, статті 93 Господарського кодексу України.

Відповідач відхилив позов, вказавши, що позивач відступив право вимоги у спірних правовідносинах новому кредитору за договором уступки права вимоги, що є чинним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2011 року (суддя Підченко Ю.О.) позовні вимоги задоволено; з відповідача стягнуто на користь позивача основний борг в сумі 84102,72 грн., три відсотки річних в сумі 5578,43 грн., інфляційні нарахування в сумі 16988,80 грн., 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року (судді: Чорногуз М.Г. - головуючий, Агрикова А.Г., Суховий В.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; стягнуто з позивача на користь відповідача відшкодування судового збору в сумі 1070,08 грн. за перегляд справи.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду Приватне підприємство "АМТ" подало до Вищого господарсько го суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову у даній справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме: позивача не було належно повідомлено про час та місце судового засідання, чим позбавлено права на участь у справі та можливості надати апеляційному суду для огляду оригінали документів, на які посилався позивач; в порушення статті 35 Господарського процесуального кодексу України судом не взято до уваги факти, встановлені постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011 року справі № 13/433; факт підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт встановлювався місцевим господарським судом під час розгляду справи, відповідачем не заперечувався, відповідні висновки місцевого господарського суду апеляційною інстанцією не спростовано, а обставини справи встановлено не повно, всупереч наявних документів, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сіті" подало клопотання про повернення касаційної скарги відповідачу, як такої, що не повинна прийматись до розгляду Вищим господарським судом відповідно до статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України, а пропущений строк на подання касаційної скарги відновлено помилково.

Вказане клопотання відхилено судовою колегією як таке, що не відповідає приписам статті 53 Господарського процесуального кодексу України щодо права суду визначати поважність причин пропуску процесуального строку, а також суперечить повноваженням суду касаційної інстанції на стадії розгляду касаційної скарги.

Також представник відповідача усно у судовому засіданні та у письмових запереченнях відхилив касаційну скаргу, зазначивши про законність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо невиконання позивачем обумовлених договором робіт та недоведеності позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом статті 35 Господарського процесуального кодексу України, як необґрунтовані; судове рішення, на яке посилається скаржник, не приймалось у спорі між тими ж сторонами в розумінні статті 21 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи касаційної скарги щодо неналежного повідомлення скаржника апеляційним судом про час та місце судового засідання повністю спростовуються наявним у матеріалах справи поштовим відправленням, що своєчасно здійснено на адресу скаржника.

Водночас, як вбачається зі змісту рішення, місцевим господарським судом було встановлено, що 05.12.2008 року Приватним підприємством "АМТ" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сіті" (замовник) укладено договір на виконання проектних робіт "Передпроектні пророблення по будівництву торговельного центру по вул. Вітрука в м. Житомирі", за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання в обумовлений договором строк виконати "Передпроектні пророблення по будівництву торговельного центру по вул. Вітрука в м. Житомирі", що надалі іменуються "Роботи" та "Документація".

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість робіт за Протоколом погодження договірної ціни становить 168205,44 грн.; за виготовлену науково-технічну продукцію відповідно до даного договору замовник перераховує виконавцю 168205,44 грн. поетапно: авансова оплата 50% вартості робіт в 10-денний термін з дати підписання договору, 255 вартості робіт після виконання робіт ІІ етапу, 25% вартості робіт після одержання протоколу містобудівної ради. Замовник зобов'язується здійснити остаточний платіж вартості договірної ціни виконання робіт відповідно до "Календарного плану Робіт" та ДБН Б 1-3-97 при умові підписання сторонами акта приймання-передачі виконаної проектної документації та підписання протоколу містобудівної ради.

За пунктом 4.1. договору передача-приймання етапів виконуваних робіт здійснюється шляхом підписання замовником акта передачі-приймання виконаних робіт з переліком складових проекту до нього згідно з календарним планом виконання робіт.

Місцевий господарський суд встановив, що позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, а відповідач прийняв вказані роботи що підтверджується актом здачі проектних робіт № 1 від 24.04.2009 року, підписаним відповідачем 25.04.2009 року; відповідач сплатив 84102,72 грн. попередньої оплати, натомість решту суми, що мала надійти позивачу до 11.05.2009 року, не сплатив.

Водночас судом прийнято до уваги, що постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011 року у справі № 13/433 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сіті" залишено без змін судові рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не набув права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сіті" за договором про відступлення такого права.

Задовольняючи позовні вимоги відповідно до положень статей 625, 892, 894, 898 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд виходив з встановлених ним на підставі наведених вище документів обставин справи щодо доведеності неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань; надані відповідачем заперечення з приводу заявлених позовних вимог щодо неналежності позивача у даній справі з огляду на укладений ним договір відступлення права вимоги місцевим судом відхилено з посиланням на судові рішення у справі № 13/433, які є доказом того, що позивач не здійснив відступлення права вимоги за договором № 1/5.12.08.

Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач посилався на невірне застосування судом першої інстанції положень законодавства, що регулює відступлення права вимоги та відсутність підстав для нарахування річних та інфляційних втрат, як не передбачених договором.

Переглядаючи справу в повному обсязі, суд апеляційної інстанції ухвалами від 16.12.2011 року та від 27.12.2011 року зобов'язав позивача надати суду документальні докази надсилання відповідачеві актів здачі-прийняття проектно-вишукувальної документації по договору № 1/5.12.08 від 05.12.2008 року, а відповідача -письмові пояснення щодо виконання робіт та підписання актів здачі-приймання виконаних робіт.

Позивач не виконав вимоги ухвали суду, не з'явився в судове засідання апеляційної інстанції, а направлена йому ухвала повернулась без вручення з огляду на закінчення терміну зберігання.

Відповідач не з'явився в судове засідання апеляційної інстанції, надавши натомість нові пояснення, що роботи за договором не виконувались виконавцем та не прийнято відповідачем.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що наявні у матеріалах справи акти не підтверджують висновків місцевого господарського суду про прийняття відповідачем виконаних робіт, оскільки вони не підписані сторонами, а поряд з графою прийняття робіт замовником (відповідачем) містяться печатка позивача, печатка "Копія вірна", підпис невстановленої особи; натомість судова колегія дійшла висновків про те, що позивач не направляв відповідачу на підпис акт здачі-приймання проектно-вишукувальної документації по договору та акт здачі-приймання проектної документації згідно договору, що свідчить про невиконання позивачем робіт по договору та є підставою для відмови у задоволенні позову.

Судова колегія зазначає, що за статтями 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими доказами; за статтею 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії; оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільник такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправу подати клопотання про витребування доказів господарським судом; водночас за частиною 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що висновки місцевого господарського суду ґрунтуються на самому акті здачі проектних робіт № 1 від 24.04.2009 року, підписаному відповідачем 25.04.2009 року (додано скаржником в додатку до касаційної скарги), а не на документах з відміткою "Копія вірна"; за наявності підписаних оригіналів документів (на яких ґрунтувалося рішення місцевого господарського суду) відсутність доказів надсилання акта позивачем не може спростовувати фактичне прийняття робіт відповідачем шляхом підписання акта. Слід зазначити, що подана скаржником апеляційна скарга не містить доводів щодо процесуальних порушень місцевого господарського суду, які полягали б у посиланні в судовому рішенні на недосліджені судом докази; апеляційним судом також не відзначено таких процесуальних порушень суду першої інстанції, а наявність тих оригіналів документів, на які посилався місцевий господарський суд, не з'ясовувалась апеляційним судом.

Всупереч приписам статей 22 та 38 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не подав клопотання про витребування від позивача відповідних первинних документів в підтвердження своїх доводів про їх відсутність, обмежившись у своїх запереченнях спростуванням наявних у матеріалах справи копій, достовірність яких та відповідність оригіналам під час розгляду справи місцевим господарським судом під сумнів не ставив (у матеріалах справи міститься відмітка від 31.10.2011 року про ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи та зняття ним фотокопій).

Відтак судова колегія погоджується з доводами касаційної скарги, що,обмежившись перевіркою доказів надсилання документів, обумовлених договором, відповідачу, суд апеляційної інстанції неповно встановив істотні обставини справи щодо виконання позивачем договірних зобов'язань, а відповідні висновки місцевого господарського суду не спростовано відповідно до положень процесуального законодавства.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу, а замовник -прийняти та оплатити виконану роботу; відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; відповідно до прямої вказівки закону - статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про порушення апеляційним господарським судом положень статей 33, 34, 36, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції, не встановивши порушення місцевим господарським судом принципу безпосередності при вирішенні спору, послався на неналежність копій документів, на яких судове рішення не ґрунтувалося; натомість інші фактичні обставини справи достовірно не встановив.

Місцевим господарським судом відповідно до зазначених ним доказів та змісту вимог та заперечень сторін встановлено істотні обставини справи щодо змісту зобов'язань кожної зі сторін, додержання положень договору щодо їх виконання; його висновки відповідають встановленим обставинам справи та положенням чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 6 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "АМТ" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012р. у справі № 32/61 Господарського суду міста Києва скасувати.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2011 року залишити в силі.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач