Постанова

від 14.06.2012 по справі 11/325 (3/17-2751-2011)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2012 р. Справа № 11/325 (3/17-2751-2011)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів :Бакуліної С.В., Мачульського Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПромислово-будівельної групи "Інтобуд" на ухвалувід 01.02.2012 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 11/325 (3/17-2751-2011) господарського суду міста Києва за позовомПромислово-будівельної групи "Інтобуд" до 1. Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія" простягнення 37 054,96 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: не з'явились від відповідача-1: від відповідача-2:не з'явились не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Смирнова Ю.М.) від 20.12.2011 року у справі № 11/325 (3/17-2751-2011) у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року (головуючий суддя -Жук Г.А., судді: Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.) відмовлено Промислово-будівельній групі "Інтобуд" у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року у справі № 11/325 (3/17-2751-2011), апеляційну скаргу повернуто заявнику.

В касаційній скарзі Промислово-будівельна група "Інтобуд" просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року, справу направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного розгляду по суті, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме: ст.ст.53, 86, 91, 93 ГПК України, ст.ст.19, 129 Конституції України.

Ухвала апеляційної інстанції вмотивована посиланням на порушення частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційну скаргу на рішення подано після закінчення строку, встановленого для її подання, а скаржник не довів поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вказана стаття визначає основні засади судочинства, які є системою загальноправових, міжгалузевих та галузевих принципів, що розкривають сутність судочинства, напрями та досягнення завдань правосуддя та реалізацію прав, свобод і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Виходячи зі змісту вказаної норми, у заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Разом з цим, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2012 року позивач звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року.

В клопотанні про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги позивач обґрунтовує причину пропуску строку апеляційного оскарження тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року надійшло скаржнику вже після спливу строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості оскаржити вищевказане рішення у встановлений законом строк.

З матеріалів справи вбачається, що резолютивну частину рішення було оголошено в судовому засіданні від 20.12.2011 року в присутності представника позивача (Шелкова С.Г.); повний текст рішення було складено та підписано 26.12.2011 року, тобто у строк, передбачений ч.4 ст.85 ГПК України (з врахуванням положень частини 3 статті 50 ГПК України); надіслано сторонам по справі 29.12.2011 року.

Процесуальний строк на оскарження рішення суду закінчився 05.01.2012 року.

Відповідно до статті 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні , рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Вважаючи цілком правомірною відмову позивачеві у відновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення, касаційна інстанція виходить із того, що представник позивача був присутній у судовому засіданні, а тому наведені в заяві позивача причини пропуску строку не є поважними в силу приписів статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Також доводи скаржника щодо отримання копії оскаржуваного рішення 12.01.2012 року не підтверджено належними доказами (даними повідомлення про вручення поштового відправлення, довідкою відділення поштового зв'язку), оскільки дані журналу вхідної документації позивача фіксують дату реєстрації цієї документації, а не дату фактичного отримання поштових відправлень. Крім того матеріалами справи підтверджується факт направлення рішення скаржнику 29.12.2011 року, тобто за сім днів до закінчення процесуального строку на оскарження рішення суду.

Таким чином, встановивши викладене та враховуючи вищезазначені норми права, касаційна інстанція вважає, що в даному випадку з приписів законодавства, що регулює умови та порядок направлення судового рішення учасникам судового процесу, не вбачається поважних причин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом строку, встановленого законодавством, виходячи з дати підписання повного тексту рішення.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.ст.111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Промислово-будівельної групи "Інтобуд" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року у справі № 11/325 (3/17-2751-2011) залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року у справі № 11/325 (3/17-2751-2011) -без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц С у д д і С.Бакуліна Г.Мачульський