Рішення

від 13.06.2012 по справі 1/198-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.12р. Справа № 1/198-10 За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків

до Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів", м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика столярних виробів "Маестро А.Г.", м. Дніпропетровськ

про звернення стягнення на майно

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, дов. №71350 від 30.12.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 95 від 18.05.2012р.;

від третьої особи: ОСОБА_4, дов. №б/н від 05.01.2012р..

СУТЬ СПОРУ :

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень, просить звернути стягнення на нерухоме майно Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів" для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" за Кредитним договором № 11042195000/1 від 18.09.2006р., укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика столярних виробів "Маестро А.Г.", в розмірі 3 751 887 грн. 59 коп., а саме на: будівлі і споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, буд. 8, і належать іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності від 01.08.2006р. серії ЯЯЯ №575173, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.07.2006р. № 2996, в порядку та на умовах визначених ст.. 39 Закону України „Про іпотеку" та положеннями Закону України „Про виконавче провадження", зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з визначенням початкової вартості предмета іпотеки, яка має визначатися відповідно до Закону України „Про виконавче провадження".

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика столярних виробів "Маестро А.Г."

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 29.05.2012р. ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А.Г.»ліквідовано. Відповідно до ст. 609 ЦК України, кредитне зобов'язання, яке виникло з кредитного договору № 11042195000 від 18.09.2006р. , укладеного між позивачем і третьою особою є припиненим. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону «Про іпотеку»та п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, є також припиненим зобов'язання, яке виникло з договору іпотеки № 11042195000/1, укладеного 18.09.06р. між позивачем і відповідачем та яким був забезпечений вищевказаний кредитний договір. Просив в позові відмовити.

Третя особа надала письмові пояснення, в яких зазначила, що у зв'язку з ліквідацією ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А.Г.», припинено та вважається погашеним зобов'язання перед ПАТ «Укрсиббанк»на підставі кредитного договору № 11042195000 від 18.09.2006р. як основного зобов'язання, а також припинено зобов'язання ЗАТ «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів»перед ПАТ «Укрсиббанк»на підставі договору іпотеки № 11042195000/1 від 18.19.2006р., який на підставі рішення господарського суду від 14.06.11р. у справі № К25/64-10 визнано неукладеним. Просив в позові відмовити.

Ухвалою господарського суду від 22.07.2010р. задоволено клопотання відповідача та третьої особи, провадження у справі № 1/198-10 зупинене до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № К25/64-10.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2012р. провадження у даній справі поновлено, у зв'язку із усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2012р. зупинене провадження у справі, у зв'язку із надходженням апеляційної скарги ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А.Г." на ухвалу господарського суду від 22.07.2010р. про зупинення провадження у справі № 1/98-10 та справу направлено на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2012р. провадження у справі поновлено, у зв'язку із поверненням справи № 1/198-10 на адресу господарського суду.

Ухвалою господарського суду від 16.02.2012р. зупинене провадження у справ, у зв'язку із надходженням запиту Дніпропетровського апеляційного господарського суду про витребування справи через подання ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А.Г." касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2012р.

Ухвалою господарського суду від 07.05.2012р. провадження у справі поновлено, у зв'язку із поверненням справи № 1/198-10 на адресу господарського суду.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2006р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»на підставі заміни Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.12.2009р., надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика столярних виробів «Маестро А.Г.»(надалі - Позичальник або Боржник) укладений Кредитний договір №11042195000 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Позичальник отримав кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 500 000,00 дол. (п'ятсот тисяч доларів США 00 центів) в порядку і на умовах, визначених цим Договором, з терміном повернення не пізніше 17.09. 2017 р.

Згідно п.п.1.1, 1.2.1, 4.1, 4.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені Кредитним договором.

30.12.2008р. між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору (надалі - Додаткова угода №1), якою було змінено графік погашення кредиту.

10.07.2009р. сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Кредитного договору (далі -Додаткова угода №3), якою було збільшено строк сплати процентів за Договором та викладено в новій редакції графік погашення кредиту.

У зв'язку із неналежним виконанням позичальником умов Кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені Кредитним договором терміни, банком на адресу позичальника направлено досудову вимогу від 26.03.10р., відповідно до якої Банк вимагав погасити прострочену заборгованість протягом 14-ти (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання зазначеної вимоги. Оскільки зазначена вимога не була виконана, на підставі п.п.5.5, 5.10, 11.1 Кредитного договору термін дострокового повернення кредиту та плати за кредит визнано таким, що настав, а кредит і плата за кредит - обов'язковими до повернення і сплати в повному обсязі.

Згідно із п.7.1 Кредитного договору, за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360»(метод «факт/360»передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Станом на 23.01.2012р. заборгованість Позичальника перед Банком складає 3 751 887 грн. 59 коп., з яких:

- заборгованість за простроченим кредитом - 390 119 доларів США 00 центів, що в еквіваленті становить 3 116 972 грн. 79 коп.;

- заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом - 73 389 доларів США 86 центів, що в еквіваленті складає 586 370 грн. 30 коп.;

- заборгованість по простроченій комісії - 48 544 грн. 50 коп.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між Закритим акціонерним товариством «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів»(надалі - Іпотекодавець), як майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика столярних виробів «Маестро А.Г.»та АКІБ «УкрСиббанк»укладено Договір іпотеки №11042195000/1 від 18.09.2006р., посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстровим № 2996 (надалі - Договір іпотеки).

Згідно до умов зазначеного Договору в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк»передане нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки), а саме: будівлі і споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, буд. 8, і належать Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності від 01.08.2006р. серії ЯЯЯ № 575173, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.07.2006р. № 2996.

За умовами п. 2.1.1 Договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору та невиконанням досудової вимоги про усунення порушень, на адресу ЗАТ «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів»було направлено Повідомлення/іпотечну вимогу в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку»від 26.03.2010р. про усунення порушення умов Кредитного договору.

Оскільки вимоги ПАТ «УкрСиббанк»за Кредитним договором №11042195000 від 18.09.2006р. не виконані, банк звернувся до господарського суду із позовом про звернення стягнення на нерухоме майно ЗАТ "Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів" для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" за Кредитним договором № 11042195000/1 від 18.09.2006р., укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика столярних виробів "Маестро А.Г.", в розмірі 3 751 887 грн. 59 коп., а саме на: будівлі і споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, буд. 8, і належать іпотекодавцю на праві власності в порядку та на умовах визначених ст.. 39 Закону України „Про іпотеку" та положеннями Закону України „Про виконавче провадження", зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з визначенням початкової вартості предмета іпотеки, яка має визначатися відповідно до Закону України „Про виконавче провадження".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.1048 цього Кодексу проценти виплачуються до дня повернення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого саме роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ч. ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України „Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (ч. 2 ст. 35 Закону України „Про іпотеку").

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 29.05.2012р. у справі № 12/261/10 ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А.Г.»ліквідовано, вимоги, не задоволені за відсутністю майна боржника, визнані погашеними. Дані про ліквідацію ТОВ «Фабрика столярних виробів «Маестро А.Г.»(код ЄДРПОУ 31051626) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відповідним витягом від 07.06.12р.

За приписами ч. 2 ст. 548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Крім того, право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою (п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України).

Згідно ст. 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України „Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, в силу встановлених обставин, кредитне зобов'язання, що виникло з кредитного договору № 11042195000 від 18.09.2006р. є припиненим, вимоги позивача щодо звернення стягнення на нерухоме майно відповідача за цим кредитним договором є погашеними, оскільки в силу закону припиненим є також забезпечувальне зобов'язання, що виникло з договору іпотеки 11042195000/1 від 18.09.06р.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, вважає за необхідне в позові ПАТ. „УкрСиббанк" відмовити.

Судові витрати у справі покладаються на позивача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Рішення підписано - 12.06.12р.