Постанова

від 18.11.2008 по справі 27/137-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

27/137-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 листопада 2008 р.                                                                                    № 27/137-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О. В. –головуючийПолянський А. Г.Фролова Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства "Піонер"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року

у справі№ 27/137-08 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовомПриватного підприємства "Піонер"

до третя особаДніпропетровської міської радиУправління земельних ресурсів в місті Дніпропетровськ Дніпропетровської області

прозобов'язання вчинити певні дії

За участю представників сторін:від позивача:від відповідача:від третьої особи:

не з'явилисьне з'явилисьне з'явились

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Піонер" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2008 року по справі № 27/137-08 (суддя Татарчук В. О.) позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Дніпропетровську міську раду на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту відведення Приватному підприємству "Піонер" земельної ділянки площею 1,1709 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду в районі буд. 164 для будівництва виробничої бази та питання про надання в оренду Приватному підприємству "Піонер" терміном на п'ятнадцять років земельної ділянки площею 1,1709 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду в районі буд. 164 для будівництва виробничої бази.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року по справі № 27/137-08 (головуючий суддя Павловський П.П., судді Чус О. В., Швець В. В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2008 року по справі № 27/137-08 в частині зобов'язання Дніпропетровської міської ради на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту відведення Приватному підприємству "Піонер" земельної ділянки площею 1,1709 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду в районі буд. 164 для будівництва виробничої бази та питання про надання в оренду Приватному підприємству "Піонер" терміном на п'ятнадцять років земельної ділянки площею 1,1709 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду в районі буд. 164 для будівництва виробничої бази скасовано.

Провадження в цій частині по справі припинено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Приватне підприємство "Піонер" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року, в якій стверджує про порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Представники сторін в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевий суд частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Дніпропетровська міська рада в порушення норм ч. 6 ст. 123 ЗК України та п. "в" ч. 1 ст. 186 ЗК України у встановлений місячний термін не розглянула поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП "Піонер" та не розглянула заяву підприємства про надання в оренду зазначеної ділянки.

Скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суду вказав на те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження, оскільки її предметом є виконання радою владних повноважень.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, враховуючи наступне.

Частина 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України", та статті 1, 41, 12 ГПК України передбачають, що господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає вимогам ст. 1 цього Кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Стаття 3 КАС України дає визначення поняттю "справа адміністративної юрисдикції". Під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до ст. 3 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 84 ЗК України встановлює, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

З аналізу вказаних норм вбачається, що реалізовуючи повноваження передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 84 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування виступає, як власник землі, а не суб'єкт владних управлінських функцій.

Згідно ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної та міської ради.

Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог, а відтак, дана справа має вирішуватися господарським судом.

Колегія суддів вважає, що спір, пов'язаний із захистом права користуванню землею є таким, що пов'язаний із захистом цивільних прав і охоронюваних законом інтересів, тобто є спором про право, і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції, про те що, даний спір належить до адміністративної юрисдикції, є помилковим, оскілки суперечить нормам процесуального права щодо підвідомчості розгляду справ.

Рішення місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог в касаційному порядку не оскаржується.

З огляду на викладене, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду –залишенню без змін.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Піонер" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року по справі № 27/137-08 Господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2008 року по справі № 27/137-08 залишити без змін.

Головуючий   суддя                                                             О. В. Муравйов  

Судді                                                                                     А. Г. Полянський

                                                                                              Г. М. Фролова